Гетьман з віслючими вухами
13:39, 9 листопада 2022
Незвичний портрет Богдана Хмельницького можна побачити в архітектурно-будівельній бібліотеці імені Володимира Заболотного у Києві. На перший погляд він не відрізняється від зображення, яке ми звикли споглядати в підручниках. Однак варто придивитися, як впадають в очі незвичні деталі: видовжені вуха, подібні до віслючих, на шапці замість звичного страусячого пір’я — ріжки, як у козла. Підпис латиною іменує гетьмана дивними титулами: "Війни Хлопської Зачинатель", "Повсталого Козацтва і Народу Українського Князь".
Ольга Ковалевська
докторка історичних наук, членкиня Національної спілки краєзнавців України
Вільгельм Гондіус (1597/98—1652/58)
Фото: wikipedia.orgАвтор цієї гравюри — фламандець Вільгельм Гондіус (1597/98—1652/58). 1636 року він вперше відвідав Ґданськ, а від 1641-го остаточно там оселився. Художник перебував під покровительством короля Владислава IV Вази, а після смерті того працював на його брата і наступника Яна ІІ Казимира.
Його замовниками були королі, магнати, представники шляхти й багатого міщанства, вчені. Не уникав і козацької тематики: графічно оформив мапу України Гійома Левассера де Боплана на восьми аркушах, виконав титульний аркуш книги Йоахима Пасторія "Скіфсько-козацька війна, або змова татар, козаків і руської черні проти Польського королівства". Помер митець, так і не завершивши роботу над великою мапою Речі Посполитої Theatrum Poloniae. Похований у Ґданську.
1651 року Гондіус вигравірував портрет Богдана Хмельницького з гербом Війська Запорозького у правому верхньому куті та лаконічним підписом: "Богдан Хмельницький Його Королівської милості Запорозький очільник". За основу взяв малюнок голландця Абрахама ван Вестерфельда (1620/21—1692), придворного художника великого гетьмана литовського Януша Радзивілла. Той повсюдно супроводжував свого покровителя, маючи завдання фіксувати усі його військові подвиги та досягнення. Цілком імовірно, що малюнок олівцем накреслив під час переговорів між посольствами двох воєначальників.
Вільгельм Гондіус. "Богдан Хмельницький Його Королівської милості Запорозький очільник (гетьман)", 1651 рік
Фото: wikipedia.orgЧерез якийсь час Гондіус допрацював власне твориво. Імовірно, зробив це на замовлення польських владців, котрі прагнули дискредитувати гетьмана-бунтаря. Можемо припустити, що це сталося на початку літа 1651-го, незадовго до ключової події польсько-козацького протистояння — битви під Берестечком. Митець не став різати нову гравірувальну дошку, а лише підправив існуючу: видовжив вуха, а пір’їни на шапці зробив подібними на ріжки. Також він затер літери навколо герба "Б — Х, Г — В, Е — К, М — За", що означають: "Богдан Хмельницький Гетьман Війська Его Королівської Милості Запорозького". Тепер можна було тиражувати лише спотворений образ.
Такі карикатури були популярні у XVI—XVII століттях. Дещо раніше для книжки "Про новий заколот проти Корони Польської" створили гротескний образ соратника гетьмана Максима Кривоноса: полковник мав нереально великий і горбатий ніс. Через пів століття після Хмельниччини, під час Великої Північної війни 1700—1721 років, московський цар Петро І наказав знищити всі портрети Івана Мазепи, водночас ширячи серед населення численні маніфести, в яких створювався словесний образ зрадника, кривоприсяжника, злочинця та морального збоченця.
