Курорт для богеми. Історія картини "Садиба Г. С. Тарновського в Качанівці"

Vasyl_Shternberg_-_The_Estate_of_Hryhorii_Tarnovskyi_in_Kachanivka_-_1837
Василь Штернберг "Садиба Г. Тарновського в Качанівці", 1837 рік Фото: Національний художній музей України
Go to next

11:15, 21 жовтня 2022

Go to next

У другій половині ХІХ століття качанівський маєток був місцем натхнення для багатьох митців. Свою музу там знайшов і художник Василь Штернберґ, якого іменують зачинателем українського романтичного живопису. Року 1837 він зафіксував на полотні безтурботний літній краєвид на маєток дворянина і мецената Григорія Тарновського.

denys.jpg

Дарія Денис

журналістка

Grigor (1)

Григорій Тарновський (1788 — 1853)

Фото: uahistory.com

Одним із попередніх власників Качанівки був російський полководець Петро Рум’янцев-Задунайський: при ньому збудували кам'яний палац і заклали сад. З часом маєток перейшов від Рум’янцевих до Тарновських. Григорій Тарновський — камер-юнкер імператорського двору — був багатим землевласником і мав дев'ять тисяч кріпаків у Київській, Полтавській і Чернігівській губерніях.

Силами тих же кріпаків відомий меценат збудував новий палац, який оточував величезний парк площею 430 гектарів. У палаці була велика бібліотека, картинна галерея, пан організував навіть кріпацький симфонічний оркестр. Водночас Тарновський жорстоко поводився зі своїми підлеглими та мав гарем кріпачок. Про те, що відбувалося у маєтку письменник Тарас Шевченко описав у повісті "Музикант", відтворивши в образі Арновського моральний портрет Григорія Тарновського. 

Будучи почесним вільним членом Академії мистецтв, Григорій Тарновський часто запрошував у Качанівку митців з Петербурга. Він мав спеціальну книжку "Реєстр цінних автографів", де колекціонував підписи відомих гостей.

Улітку 1836 року до садиби вперше приїжджає 18-річний студент Петербурзької академії Василь Штернберґ. Український меценат матеріально опікувався долею студента: оплачував навчання та запрошував на вакації в Качанівку. Краса українського села, його життя і побут захопили молодого художника, і Штернберг створив низку краєвидів і жанрових полотен.

Штернберг_Василь_Іванович

Василь Штернберг. Автопортрет 

Фото: wikipedia.org

Серед них — "Садиба Г.С. Тарновського в Качанівці", яку нині зберігають в Національному художньому музеї в Києві. На пагорбі серед живописного парку ми бачимо білосніжний маєток, дорога від якого веде до човнової пристані. Саме звідси гості Тарновського  починали свій маршрут по озеру з відпочинком на островах. У Качанівці нудьгувати не доводилося: у програму розваг входили прогулянки, ілюмінації, музика і танці.

Навесні 1843 року Штернберг приїздить у Качанівку зі своїм близьким другом Тарасом Шевченком — вони мешкали разом на одній квартирі у Петербурзі на дев’ятій лінії Васильєвського острова. Хоч із власником садиби  Шевченко був знайомий ще з 1830-х, коли Григорій Тарновський служив камер-юнкером. Відтоді вони листувалися. Саме у листі за 25 січня 1843-го Шевченко повідомив про створення картини "Катерина" і пером намалював її ескіз: "Намалював я се літо дві картини і сховав, думав, що ви приїдете, бо картини, бачте, наші, то я їх кацапам і не показував. Але Скобелев таки пронишпорив і одну вимантачив, а друга ще в мене, а щоб і ця не помандрувала за яким-небудь москалем (бо це, бачте, моя "Катерина"), то я думаю послать її до вас, а що вона буде коштувать, то це вже ваше діло, хоч кусок сала, то й це добре на чужині".

Картину він привіз під час свого першого візиту до Качанівки навесні 1843 року і подарував власнику.

У Качанівці Шевченко закохався у племінницю господаря Надію Тарновську. Кілька разів сватався, проте безуспішно — Надія доводилася Шевченку кумою, і вважала їхній можливий шлюб за гріх. До слова, сам Штернберґ був закоханий у рідну сестру Надії — Емілію.

Щоправда, симпатій до власника маєтку Тарас Григорович не мав: "Я рідко там буваю і це, власне, для Штернберґа: не подобається мені цей заступницький тон і підлі лестощі його неотесаних гостей, яких він годує своїми розкішними обідами й напуває малоросійською слив’янкою. Я довго не міг зрозуміти, як це Штернберг терпить подібні картини".

Але повернімося до Штернберґа. Вакації, проведені в Качанівці, були найпліднішими в його творчості. За картини качанівського циклу він отримав золоті медалі 1-го і 2-го ступенів. І як стипендіат виїхав на стажування до Італії. Звідти художник уже не повернувся: 1845 року 27-річний Василь Штернберґ помер у Римі від туберкульозу, і там похований.

Василя Штернберґа називають зачинателем традиції українського романтичного пейзажу, яку згодом продовжили у своїй творчості українські художники Сергій Васильківський та Архип Куїнджі.

Схожі матеріали

600х400.jpg

Драма розкошів і швидкоплинності Катерини Білокур

1200+.jpg

Найдавніша західноукраїнська ікона

600.jpg

Ян Матейко "Вернигора"

600 весілля.jpg

Іван Соколов "Весілля на Україні"

600.jpg

Гравюра Фламмаріона. Як середньовічна наука бачила всесвіт

600.jpg

Гравюра Івана Мігури "Гетьман Мазепа серед своїх добрих справ"

600.jpg

Народна картина – це risorgimento 1920-х років

Unia_Lubelska.jpg

Ян Матейко "Люблінська унія"

!!! Ройтбурд Прощавай, Караваджо 2

“Сад спокуси” і квіти поряд із ЧАЕС. Шість найдорожчих картин українських художників