Найдавніша західноукраїнська ікона

1.jpg
Go to next

11:24, 26 липня 2021

Go to next

Прийняття християнства у східнохристиянській, константинопольській версії та його розвиток упродовж століть у колі безпосереднього впливу як місцевого відгалуження візантійської норми визначив якнайтіснішу залежність українського релігійного малярства історії перших століть від взірцевого досвіду. Найяскравіше свідчення такого зв’язку – старокиївські храми, їх мистецьке оздоблення та відображення відповідного комплексу явищ у літературній спадщині епохи

unnamed.jpg

Володимир Александрович

доктор історичних наук, завідувач відділу історії середніх віків Інституту українознавства імені Івана Крип’якевича НАН України

На відміну від Києва, відповідний процес на західноукраїнському ґрунті засвідчено значно скромніше й щойно новіші дослідження дали й тут конкретні приклади візантійської гравітації мистецької культури. До найпоказовіших належить найдавніша ідентифікована західноукраїнська ікона – із зображенням вибраних святих, збережена в церкві святого Миколая у селі Явора Турківського р-ну Львівської облНаціональний музей у Львові імені [митрополита] Андрея [(]Шептицького[)], далі – НМЛ. Сільська церква не була її первісним місцем призначення: у храмі вціліло чимало ікон різного походження, які мусили потрапити сюди вже за новіших часів. 

Окрім того, в другій половині XV ст. анонімний перемишльський маляр використав давню дошку, намалювавши на звороті святого Іоана Златоуста для молитовного ряду.
Яворська ікона збереглася фрагментарно, обрізаною з правої сторони, давнє малярство вціліло тільки в горішній половині. Збережений фрагмент пропонує два ряди зображених на повний зріст мініатюрних фігур святих і є частиною якогось більшого їх зіставлення, склад якого розгадати не вдалося. Він пригадує вцілілі тільки в монастирі святої Катерини Александрійської на Синаї візантійські календарні ікони XII–XIII ст., проте само зіставлення не календарне.

У горішньому ряді зображені святі архидиякон і первомученик Стефан, святі воїни-мученики Георгій і Микита та святий Миколай (його постать праворуч зрізана). У другому ряді вміщено чотирьох євангелістів – Луку, Марка, Матвія, Іоана, а також частину лівої сторони не ідентифікованої втраченої постаті без виразніших індивідуальних ознак. Вибір святих горішнього ряду здатний вказати на вірогідність симетричного зіставлення з втраченої сторони, серед якого мали б, очевидно, знаходитися архидиякон Лаврентій та святий Дмитрій Солунський. Однак винесення у долішньому ряді ліворуч чотирьох євангелістів й п’ята втрачена постать праворуч від них задають нерозгадану проблему. Окрім того, вціліле зіставлення, подаючи мучеників над євангелістами пропонує очевидне порушення звичної ієрархії.

Трактування тонких, підкреслено видовжених постатей з невеликими головами вказує на продовження напряму, у західноукраїнському малярстві знаного від мініатюр святих Іоана Златоуста й Василія Великого в Архиєрейському Служебнику першого перемишльського єпископа Антонія з 1220–1225 ррМосква, Державний історичний музей. Проте само виконання значно пластичніше, повинно бути віднесене щойно до середини століття.

Яворська ікона разом з перемишльськими мініатюрами вказують на важливішу роль відповідного стилістичного напряму в мистецькій культурі західноукраїнських земель. Серед скромного найдавнішого місцевого доробку цю стилістику репрезентують також: найдавніша західноукраїнська ікона Покрову Богородиці – з церкви святої великомучениці Параскеви в селі Малнів Мостиського р-ну Львівської обл.Київ, Національний художній музей України та святої великомучениці Параскеви з чотирма сценами історії – з церкви архангела Михаїла в селі Ісаї Турківського р-ну Львівської облНМЛ. Перша з них виявилася реплікою оригіналу, опрацьованого в середині століття у Холмі часів короля Данила Романовича. Друга пропонує одинокий з-перед кінця XV ст. унікального характеру приклад ранніх запозичень із західної традиції. Разом усі вони доводять активний розвиток відповідного малярського напряму на місцевому ґрунті.

У цьому скромному колі яворський фрагмент важливий як найдавніше винятково яскраве автентичне свідчення історичної генетичної візантійської залежності релігійної мистецької культури західноукраїнських земель найдавнішого періоду її побутування.

Схожі матеріали

600х400.jpg

Драма розкошів і швидкоплинності Катерини Білокур

IMG_20210722_122744.jpg

Київський колекціонер стверджує, що купив втрачену картину Шевченка. Експерти дискутують

600.jpg

Ян Матейко "Вернигора"

600 весілля.jpg

Іван Соколов "Весілля на Україні"