Як Москва проклинала Мазепу

13:35, 14 квітня 2022

Мазепа_ЛІД.jpg

Івана Мазепу проклинали гучно й показово. Дотепер у проросійських храмах його називають "клятвопреступником". Однак Мазепиній душі нічого не загрожує. Вселенський Патріархат ніколи не визнавав анатеми українського гетьмана – вважав, що вона накладена не за провину перед Церквою, а з політичних причин

Ковалевська_заставка.jpg

Ольга Ковалевська

докторка історичних наук, членкиня Національної спілки краєзнавців України

"Анатема! Анатема! Анатема!"

12 листопада 1708 року в соборі Святої Трійці у Глухові було людно. Серед гостей храму – можновладці, церковні ієрархи, новообраний гетьман Іван Скоропадський і навіть сам цар Петро I. 

Троїцький_собор_та_Торгові_ряди_на_Радному_майдані_(Глухів).jpg

Троїцький собор в Глухові, знищений радянською владою 1962-го року 

Фото: uk.wikipedia.org

Після літургії та молебну новгород-сіверський протопіп Афанасій Заруцький виголосив проповідь. Він пригадав зрадників-єретиків давно минулих часів, відтак розповів про зрадника сучасного – Івана Мазепу, тиждень тому позбавленого гетьманської булави. Далі митрополит Чернігівський і єпископ Переяславський оголосили пастирське звернення про прокляття Мазепи. 

Того самого дня схожа процедура відбулася в Успенському соборі московського Кремля. Перед одягнутими в чорне священнослужителями, які тримали в руках чорні свічки, виступив митрополит Рязанський Стефан Яворський. 

– Нам, що зібралися в ім’я Господа Бога Ісуса Христа та святих апостолів, дано від самого Бога в’язати та рішити, і що зв’яжемо на землі, буде зв’язано й на небесі! – проголосив наприкінці. – Зраднику Іванові Мазепі, за присягопорушення і за зраду великому государю – Анатема! Анатема! Анатема! 

Московські попи оголошують анатему Мазепі.jpg

Малюнок Юрія Журавля

– Анатема! Анатема! Анатема! Будь проклятий! – повторили присутні. Після цього Яворський, ніби закріплюючи сказане, вдарив жезлом гетьмановий портрет. 

Від Жанни д’Арк до патріарха Філарета

Первісне значення слова "анатема" – "жертва Богові за обітницею". Проте з часом воно набуло негативного значення – означало "відлучення". Людину, яку піддали цьому актові, відлучали від громади вірян, вона не могла приймати релігійних таїнств. І найгірше: вважали, що тепер вона позбавлена і будь-якого Божого захисту.

Жанна Дарк.jpg

Серед тих, на кого Католицька Церква наклала анатему була "орлеанська діва" Жанна д'Арк

Фото: uk.wikipedia.org

Спочатку Церква використовувала анатему проти єретиків та їхніх доктрин. Невдовзі стало зрозуміло, що процедуру можна застосовувати і як дієвий інструмент переслідування політичних супротивників.

Вважають, що вперше анатему проголосили на початку IV століття щодо християн, звинувачених у важких злочинах. Розкол церкви 1054 року закінчився взаємною анатемою католицького кардинала Гумберта та православного патріарха Михаїла Кируларія.

Пізніше серед тих, кого відлучила Католицька Церква, опинилися імператор Священної Римської імперії Генріх IV, візантійський імператор Михаїл Палеолог, проповідник і мислитель Ян Гус, "орлеанська діва" Жанна дʼАрк, філософ Джордано Бруно. Востаннє акт застосував папа Іван Павло II 1988 року.

Не гребували процедурою православні та греко-католики. Перші використали її щодо тверського князя Олександра, ченця Григорія Отрєпʼєва, самозванця Тимофія Анкудинова, повстанця Степана Разіна, французького імператора Наполеона I Бонапарта, письменника Льва Толстого. Вже на початку 1990-х РПЦ прокляла правозахисника Гліба Якуніна та патріарха-"розкольника" Філарета. 

Опудало на шибениці

Року 1700 розпочалася війна між Шведським королівством, з одного боку, і Московією та її союзниками – з другого. Від початку конфлікту українські козаки воювали на боці Петра I. Однак те, що цар не дотримав зобов’язань щодо захисту території Гетьманщини, змусило Івана Мазепу змінити політичного покровителя. Восени 1708 року він перейшов на бік короля Карла XII. На знак помсти командувач Олександр Меншиков знищив гетьманську столицю Батурин разом з усіма її жителями.

Іван Мазепа.jpg

Малюнок Юрія Журавля  

5 листопада 1708 року за наказом царя Петра на центральній площі Глухова відбулося символічне позбавлення Мазепи булави. На нашвидкуруч споруджену шибеницю витягли опудало з перекинутою через плече стрічкою Ордену Андрія Первозванного – найвищої нагороди Московії, якою той був нагороджений. Меншиков і дипломат Гаврило Головкін розірвали патент на звання кавалера ордена. Тоді зачитали довгий текст, у якому докладно викладали "благодіяння" Петра щодо Мазепи, описували довготривалу глибоку довіра царя до гетьмана та невдячність останнього. Насамкінець стрічку зірвали з опудала, його повісили на мотузці.

Через тиждень проголосили анатему у Глухові та Москві. Сценарій дійства, імовірно, розробляв Феофан Прокопович, префект Києво-Могилянської академії. Робив це за активної співучасти Петра I. Вселенські Царгородські патріархи Кіпріан та Афанасій не визнали акту. Коли наступного року Мазепа помер, його ховали за повним православним чином. Тобто священник прочитав над тілом розрішальну молитву, яка канонічно зняла з нього анатему. В апостольських правилах зазначено: "Для тих, хто перебуває при виході з життя, нехай і тепер виконується давній Закон і Правило, щоб помираючий не був позбавлений останнього і найпотрібнішого в дорогу – Святого Причастя, хоч би він був і проклятий". 

В односторонньому порядку

Щороку в першу неділю Великого посту в катедральних соборах Києва та Чернігова зачитували "Чин торжества православ’я", у якому поіменно називали всіх тих, кого прокляла Церква. Парадокс полягав у тому, що Мазепу водночас і проклинали, і молилися за упокій його  душі – як фундатора. 

Іван Мазепа_малюнок 2.jpg

Малюнок Юрія Журавля

На початку ХІХ століття року історик Олексій Мартос обурювався: "Мазепа помер далеко за межами своєї батьківщини, захищаючи її незалежність. Після того, як він залишив Україну, її жителі втратили свої права. Його не стало, й імʼя України та її хоробрих козаків зникло з переліку народів. А тепер фундатора академії та багатьох церков і благодійних закладів щорічно проклинають разом із крадіями та розбійниками". Так тривало до 1869-го, коли ім’я гетьмана нарешті вилучили з тексту "Чину". Однак офіційно Російська православна церква так і не оголосила про неправомірність анатеми.

В катедральних соборах Києва та Чернігова Мазепу водночас і проклинали, і молилися за упокій його душі - як фундатора

Року 1918 військове товариство "Батьківщина" організувало панахиду на спомин Івана Мазепи в Софії Київській. 

Панахида по Мазепі в Києві 1918.jpg

Газетне оголошення про панахиду по Мазепі

Фото: istpravda.com.ua

У 1932 році православні українці Кременця добилися від митрополита Діонісія права згадувати церковною молитвою гетьмана, як це віддавна робили тутешні греко-католики. Наступного року Святий Синод Православної церкви у Польщі постановив, що він "дозволяє і благословляє молитися по церквах" за спокій його душі.

Року 1959 відзначали 250-річчя від дня смерти Мазепи. Собор єпископів Святої Української греко-католицької церкви у Канаді затвердив постанову, яку склав митрополит Іларіон: "Анатему вважаємо недійсною та неіснуючою, а самого гетьмана визнаємо за одного з найбільших церковно-державних мужів. Благословляємо всьому нашому духовенству та всім нашим вірним молитися за нього як вірного і благочестивого сина Української православної церкви".

Протистояння продовжилося після відновлення незалежности України. У церквах проросійської УПЦ Мазепу продовжували називати "клятвопреступником" та проклинати.

У 1994 році УПЦ Київського патріархату назвала зняття анатеми актом офіційним та остаточним. Року 2008 тодішній президент Віктор Ющенко, перебуваючи з візитом у Росії, просив патріарха Алексія II підтвердити цей факт. Відповіді не надійшло.

Сучасна помісна Православна Церква України в односторонньому порядку визнала анатему недійсною і відновила всі поминальні служби на спомин гетьманової душі. Чи дочекаємося колись позитивної відповіді від Москви?

Схожі матеріали

Mazepa 1200.jpg

Заборонено Росією. Тетяна Таїрова про Івана Мазепу

800x500 obkladunka Bowgurya.jpg

Ідейний спадок козацьких літописів | Андрій Бовгиря

1200_q9lAn4E.original.jpg

Болячки, делікатеси й борги останнього гетьмана

800x500 obkladunka Winnuchenko.jpg

Шляхта у Речі Посполитій | Олексій Вінниченко

800x500 obkladunka Kruwosheya.jpg

Страхи і спокуси козацької старшини | Ірина Кривошея

600.jpg

Гравюра Івана Мігури "Гетьман Мазепа серед своїх добрих справ"

800x500 obkladunka Kowalewska.jpg

Портрети гетьманів | Ольга Ковалевська

600.jpg

"Сибірська січ" українського гетьмана Дем'яна Ігнатовича

bez_b 800x500 (1).jpg

Про козацький спадок, честь та життя в Полтаві | Юрій Волошин