"Мазепин дзвін" миру, що зник у час Другої світової і знайшовся в Росії

Dzvin_Holub

13:34, 20 липня 2022

Go to next

У червні 2015 року під час туристичного огляду дзвіниці Никольського кафедрального собору в Оренбурзі російські науковці виявили пошкоджений дзвін із тріщиною та без "язика". Знахідка заввишки 95 сантиметрів та вагою 640 кілограмів стала сенсаційною — виявилося, що це так званий "Мазепин дзвін" кінця XVII cтоліття із прижиттєвим зображенням одного із найвидатніших українських гетьманів. Досі вважалося, що він зник у вирі Другої світової війни. А остання відома локація його зберігання була за майже дві тисячі кілометрів від Оренбурга — державний музей у Чернігові.

DSCN3425.JPG

Павло Артимишин

кандидат історичних наук, науковець, дослідник проєкту "Локальна історія"

Iwan_Mazepa.jpg

Іван Мазепа на гравюрі XVII — XVIII століття

Фото: wikipedia.org

Дзвін відлили 1699-го в Глухові для Воскресенської церкви тодішньої Гетьманщини — Батурина (так зазначено на рельєфі однієї зі сторін дзвону). Замовником був сам гетьман Іван Мазепа. А творцем — відомий майстер-людвисар Карпо Балашевич.

Виготовлення дзвону приурочили до укладення Карловицького трактату, яким завершилась війна "Священної ліги" (у складі Австрії, Венеційської республіки, Речі Посполитої та Московського царства) проти Османської імперії, у якій остання зазнала поразки. На честь миру на дзвоні вилили і його символ — голуба зі складеними крилами. Звідси – і сама назва литого виробу — "Голуб".

Крім того, оскільки 1699-го Мазепі виповнилося шістдесят — на "Голубі" Балашевич зобразив й самого гетьмана та його герб у бароковому картуші зі шоломом та пір'ям.

Мазепу на дзвоні зафіксували у повний зріст, одягненого в жупан, довгий плащ, широку шапку, зі шаблею при боці. Ліва рука гетьмана на зображенні сперта на стегно, а у правій він тримає булаву. Вочевидь, це прижиттєвий образ тодішнього очільника Гетьманщини. Звідси ще одна назва витвору мистецтва — "Мазепин дзвін". 

Перевірити наскільки образ гетьмана на дзвоні наближений до реальності практично неможливо. Як і протягом тривалого часу не вдавалося з'ясувати місцезнаходження артефакту.

За офіційною версією, дзвін вивезли з Батурина після трагічних подій 1708 року, коли місто сплюндрували російські війська. Однак у 1920-х роках багатолітній дослідник дзвону Борис Пилипенко припускав, що виріб ще раніше опинився у Домницькому монастирі у містечку Березна на Чернігівщині, засновником і будівничим якого був Іван Мазепа, а дзвін був коштовним подарунком від гетьмана для нової монастирської громади.

У будь-якому разі саме у монастирській дзвіниці він перебував наприкінці XVIII століття, коли його відреставрували за кошти князя Олександра Безбородька, і зберігався ще понад століття — до кінця 1920-х.

Уже у радянські часи, 1927-го за ініціативою того ж Пилипенка дзвін перевезли з монастиря до Чернігівського державного музею, де його експонували в музейному вестибюлі аж до початку радянсько-німецької війни. Після війни пам’ятка зникла і вважалась безслідно втраченою. 

І лише 2015 року її знайшли за майже дві тисячі кілометрів від Чернігова — в Оренбурзі. Ймовірно, сюди дзвін потрапив під час музейної евакуації, яка розпочалася у липні 1941-го після нападу нацистів на СРСР. Відомо, що тоді близько 30 тисяч експонатів з музею планували вивезти до Уфи, однак у дорозі один із них "загубився", і лише згодом стало відомо, що він потрапив до Оренбурга У 1938–1954 роках місто називалося Чкалов. Місцева Никольська церква стала однією із локацій для зберігання вивезених з Чернігівського музею речей. І тут "Мазепин дзвін" й залишився навіть після реевакуації чернігівських експонатів у серпні 1944-го. 

Чи робилося це свідомо, чи стало наслідком банальних бюрократичних колізій — питання риторичне. Нині "Мазепин дзвін" пошкоджений, тому його не використовують за призначенням. Однак повертати знахідку до України навіть як музейний експонат російська сторона не поспішає. А в умовах сучасної російської збройної агресії, його повернення перетворилося на довгострокову перспективу, на якій проте українським дипломатам треба неухильно наполягати.

Схожі матеріали

600.jpg

Крила Ікара

600.jpg

Намиста-"лускавки"

600.jpg

Прочитати пектораль. До ювілею знахідки ХХ століття розкриваємо її секрети

800x500 obkladunka Bowgurya.jpg

Ідейний спадок козацьких літописів | Андрій Бовгиря

1200.jpg

Богиня родючости

600.jpg

Кинджал із села Івання

600.jpg

Запорізька січкарня і не тільки

1200.jpg

Особистий фотоапарат Степана Бандери

navareks_800-500.jpg

Античний вітрильник “Зміїний-Патрокл”