Козацькі трофеї на полотні в Любліні: чи є серед них булава Хмельницького?

Полотно, про яке йдеться, виконано у 1650-х роках. Його авторство приписують митцям чи учням венеційського художника Томазо Долабелли, який жив і працював у Кракові. Відтворені події відбувалися після переможної для польського війська битви 1651 року під Берестечком. "На малюнку – гетьман Калиновський у присутності короля Яна Казимира та королеви Марії Людовіки передає домініканцям, яко вотум, здобуті козацькі хоругви". Так характеризує зображене отець Вальдемар Капец у статті "Костел і монастир домініканців у Любліні", що опублікована 2018 року. 

Це малознане полотно. Коли я побачив його вперше 2014 року, темне, з нашаруванням століть, воно конче потребувало реставрації. У статті отця Вальдемара використано фрагмент фото картини після реставрації. Тут уже можливо розгледіти деталі. На полотні добре видно трофейні прапори та булаву. Цілком логічно припустити, що це може бути одна з булав гетьмана Богдана Хмельницького, яку він залишив у шатрі під час битви під Берестечком. До цього часу нам було відомо лише зображення булави із граверованого портрета гетьмана авторства Вільгельма Гондіуса та пізніших варіацій з нього. 

Більшість зображених прапорів мають козацькі символи та кольори – хрести, півмісяці, шестипроменеві зірки на білому, червоному й зеленому тлі. Таких прапорів зображено п’ять. Шостий, червоний із золотим шитвом, розміщено перед королем, але важко сказати, чи він також козацький. Прапор на передньому плані – зеленого кольору і з білою лиштвою, на ньому чітко проглядаються жовтий хрест та півмісяць із зіркою. Він невеликий, на вигляд як кавалерійський значок. Углибині картини видно червоний прапор, один білий із зеленими смугами, ще один білий із невеликими чорними хрестами по верхньому краю, четвертий прапор всередині червоний та має блідо-блакитні лиштви.

Цікаво, що жоден із прапорів не подібний на ті, що зберігають у стокгольмському Військовому музеї, у єдиній світовій колекції збережених козацьких прапорів. Якби їх забрали шведи під час Потопу 1655–1660 років, то могли би зберегтися так, як і інші козацькі хоругви. Але, на жаль, вони не дійшли до нас: вочевидь, зітліли в люблінському костелі. Усі можливі козацькі прапори з колекції шведського музею, а їх кілька десятків, описані в моїй праці "Піхота козацьких гетьманів XVII – початку XVIII століть", що побачила світ у видавництві "Темпора".

Зображені на полотні в Люблінському костелі раніше не фігурували в літературі про козацькі клейноди. Завдяки тому полотну ми розширюємо наші уявлення та знання про козацьке прапорництво середини XVII століття. Ще цікавішим та важливішим є автентичне кольорове зображення гетьманської булави, яка могла належати Хмельницькому.