Прощавай, Катерино!

Катерина ІІ — засновниця Одеси? 

Російська пропаганда стверджує, що  Катерина II заснувала Одесу згідно із рескриптом від 27 травня (7 червня за новим стилем) 1794-го. Втім таке твердження — не більш, як один із численних міфів, продукованих Росією за останні декілька століть. Насправді згаданим документом лише започаткували розбудову місцевого порту, де запланували створення сучасніших як на кінець XVIII століття військової та торгівельної гаваней. А місто тут вже існувало — знане ще з документів початку XV століття як Кацюбіїв, засноване магнатом-шляхтичем Коцюбою Якушинським. Коли ці  землі потрапили до сфери впливу Кримського ханства, а згодом — Османської імперії, Кацюбіїв став Хаджибеєм. І саме це поселення після входження до складу Російської імперії згідно з Ясським мирним договором між Росією та державою Османів було перейменоване (а не створене!) на Одесу.

Тим не менше, у вересні 1890-го, готуючись до столітнього ювілею Одеси, тамтешня міська управа оголосила конкурс на пам’ятник її засновників, який планували створити та встановити саме до 1894-го. Втім процес помітно затягнувся. Лише у вересні 1892-го затвердили проєкт одеського архітектора Юрія Дмитренка під назвою "Пам’ятник Імператриці Катерині II у м. Одеса" (саме так його тоді найменували, а не "Засновникам Одеси"!) з кошторисом у 57 тисяч рублів. Скульптурні моделі розробив митець з Петербурга, академік Імператорської Академії мистецтв Михайло Попов, а фундамент п’єдесталу та відлиття фігур із бронзи виконали скульптор Борис Едуардс та старшина мармурового цеху одеської загальної ремісничої управи Леопольд Менціоне. До сторіччя "заснування" Одеси встановити споруду не встигли — 3 вересня 1894 року влаштували лише урочисте її закладення.

Відкрили ж пам’ятник лише через 6 років — у травні 1900-го. Постав він на Катерининській площі в центрі Одеси. Це місце навіть упродовж XIX не завжди так називалося: спочатку офіційно мала назву Єлизаветинської, потім Катерининської (і то не на честь самої правительки, а її небесної покровительки), згодом Дюківської та знову Катерининської. На місці майбутнього пам’ятника функціонував перший у місті фонтан, який через монумент перенесли до Міського саду. 

Перед одеситами на постаменті з’явилось п’ять фігур — центральна — імператорки Катерини, нижче навколо ще чотири — її соратників Хосе де Рібаса, Франца де Воллана, Григорія Потьомкіна, Платона Зубова. 

Монумент імператриці знесли більшовики

<p>Пам'ятник "Потьомкінцям &mdash; нащадки", Одеса, 1983 рік</p>

У роки Української революції, коли Одеса була під владою УНР та більшовиків пам'ятник накрили брезентом. Коли місто було під контролем військ Української Держави на чолі з Павлом Скоропадським, скульптурну композицію знову відкрили для публіки. 

Зрештою, 1 травня 1920-го під час радянського "суботника" (тоді більшовики в Одесі вже закріпилися міцно) пам’ятник остаточно розібрали. Скульптури сподвижників імператриці зберігались у краєзнавчому музеї. Там же — і голова Катерини II — це було все, що залишилося від її фігури.

Від монументу на площі залишився лише постамент, який спочатку став короткочасним "пристанищем" для бюсту Адама Міцкевича, потім — Карла Маркса. Однак після одного з буревіїв ще у 1920-х роках статуя впала, а на її місці фактично впродовж понад десять років стояв порожній п'єдестал. Після захоплення Одеси румунськими військами у 1941 році, на ньому планували поставити монумент Адольфу Гітлеру (так назвали й площу). Але до кінця війни не встигли.

28 жовтня 1965 році, до 60-ї річниці повстання на панцернику "Потьомкін" площа дістала нову назву — Потьомкінська, а на місці колишнього монумента Катерині звели пам'ятник "Потьомкінцям — нащадки".

Тільки 2 червня 1995-го рішенням Одеської міської ради площі повернулиназву Катерининська. Тоді ж проросійські середовища у місті ініціювали відновлення пам’ятника, як тоді вже казали, "Засновникам Одеси". За таке рішення навіть проголосувала Одеська міська рада. Однак процес призупинив тодішній президент України Леонід Кучма.

Все ж червні 2007 року Одеська міська рада прийняла рішення про відновлення втраченого вигляду Катерининської площі. Спонсором проєкту став депутат міської ради Руслан Тарпан, однак  є припущення,  що кошти  виділили  з фонду кремлівської організації "Россотрудничество". 

Переважна частина фрагментів пам'ятника (насамперед, скульптури соратників Катерини II) — оригінали. А ось фігуру імператриці зробили цілком, адже збережену в Краєзнавчому музеї голову не змогли поєднати з новоствореною частиною решти фігури.

Для закладення монументу "Засновникам Одеси" споруду "потьомкінців" перенесли на Митну площу. 27 жовтня 2007-го відбулася святкова церемонія відкриття пам’ятника.

Практично з того часу довкола пам`ятника тривають війни між прихильниками його знесення і противниками цієї ідеї. Якщо прихильники апелюють до його "культурної цінності", то противники акцентують на тому, що він є одним із маркерів "русского міра" в Україні, та й присвячений особам, які узаконили на українських теренах кріпацтво й остаточно знищили Запорізьку Січ.

Зберегти чи знести? 

Справа неодноразово переходила і в юридичну площину. У 2012 році Асоціація козацьких товариств "Січ" вимагала скасувати рішення Одеської міськради від 2006 року про перенесення пам'ятника"потьомкінцям". Це фактично дозволило би прибрати пам’ятник "Засновникам Одеси", але  справу позивачі програли — не допомогли апеляції і до Вищого адміністративного суду в Києві та Верховного суду України.

Більше того, у 2015 році Одеська міська рада ініціювала включення центральної історичної частини забудови Одеси (зокрема Катерининського пам'ятника) до списку об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО і для цього навіть розпочала підготовку до заміни оригінальних частин монумента (фігур фаворитів) на копії.

Із початком повномасштабного військового вторгнення Росії на територію України тема скандального монументу російській імператриці піднялася знову. 28 червня 2022 року на сайті президента України з'явилася петиція щодо демонтажу пам'ятника російській імператриці, яка набрала необхідних для розглялу 25 тисяч голосів. 1 серпня 2022 року, Президент України Володимир Зеленський звернувся до Одеської міської ради з проханням розглянути пропозицію про знесення пам'ятника російській імператриці Катерині ІІ.

Спочатку міські посадовці на чолі з мером Геннадієм Трухановим висловлювалися проти "знищення історії" й говорили про "хайп" окремих політичних сил, які пропонували "варварське знищення" споруди. Зокрема, 19 червня резонанс викликало інтерв'ю міського очільника Одеси виданню The New York Times, де він заявив, що місто є міжкультурною столицею України, а зростання ненависті до всього російського його обурює, зокрема — до пам'ятників, які стосувалися історії Росії. А 29 серпня Труханов у інтерв'ю виданню Corriere della Sera вкотре виступив проти демонтажу пам'ятника Катерині ІІ та зазначив, що Україні потрібен компроміс із Російською Федерацією.

Утім більшість одеситів висловились інакше. З 20 вересня по 20 жовтня в місті тривало електронне опитування щодо долі пам'ятника "Засновникам Одеси". Найбільше — 3 914 голосів — набрала пропозиція про повний демонтаж споруди. Це змусило змінити погляди й одеського мера — 5 листопада Геннадій Труханов зазначив, що проголосує за демонтаж скульптури на засіданні, однак зауважив — пам’ятник не знищуватимуть, а перенесуть до парку Імперського та Радянського минулого, який незабаром має з’явитися  у місті.

Тим часом громадськість рішучіша. У вересні пам'ятник Катерині в Одесі розмалювали словами "Єкатєріна = Путін". Після цього почався шквал "нападів" на скульптуру: її неодноразово обливали фарбою та влаштовували мітинги біля її постаменту. А у листопаді одягли на Катерину ковпак ката та дали їй у руки зашморг. У відповідь 7 листопада 2022-го керівництво Одеської міської влади заявило про завершення підготовки споруди до демонтажу. А 24 листпада Виконком Одеси підтримав демонтаж та перенесення пам'ятника "Засновникам Одеси", центральною фігурою якого є статуя імператриці Катерині II.