Мізинський музичний комплекс

1.JPG
Браслет із мамонтового бивня зі слідами гравірування Усі фото: архів Археологічного музею Інституту археології НАН України
Go to next

14:52, 26 січня 2022

Go to next

Приблизно 15 тисяч років тому на території сучасної України вперше зазвучала музика. За ударні інструменти слугували мамонтові кістки та бивень, а браслет із мамонтового бивня видавав шумливі звуки на кшталт кастаньєти. Трапилося це на Мізинській стоянці, яка розташована поблизу однойменного села на Чернігівщині. У 1955–1956 роках цю, відому ще з початку ХХ століття, пам’ятку досліджувала експедиція Інституту археології під керівництвом Івана Шовкопляса. В одному із жител первісної людини дослідники натрапили на орнаментовані мамонтові кістки та бивень. Тривалий час ці знахідки вважали найдавнішими взірцями живопису у Східній Європі

Bez nazwy-1.jpg

Аліна Вейбер

археологиня, провідна інженерка відділу палеонтології ННПМ НАН України

І лише через чверть століття, у 1970-х роках, науковець Сергій Бібіков запропонував іншу, сміливу та інноваційну гіпотезу про їхнє ймовірне призначення. За допомогою усіх можливих на той час аналізів на поверхні артефактів було зафіксовано характерні затертості та залощення, які виникли внаслідок постійних ударів. Ці пошкодження зазвичай локалізовувалися на орнаментованих ділянках. Так виникло припущення про використання кісток як ударних музичних інструментів. Фахівці-судмедексперти підтвердили припущення вченого: зміни у структурі поверхні кісток відбулися внаслідок повторювальних легких ударів.

Одним із найяскравіших предметів Мізинського музичного комплексу є ліва лопатка мамонта з нанесеним червоною вохрою геометричним орнаментом. При використанні її розташовували вертикально. 

2.jpg

Стегнова кістка мамонта із геометричним орнаментом, нанесеним червоною вохрою

Трубчаста стегнова кістка належить молодій особині мамонта. Її кінці (епіфізи) майстер зрізав з обох боків, а губчаста тканина, яка містилася всередині кістки, частково вичищена. Цей прийом міг слугувати для того, щоб порожнина кістки підсилювала звук від ударів. 

Окрім лопатки та стегнової кістки, до комплексу, належали дві нижні щелепи, молотки з рогу північного й гігантського оленів та бивні, які використовували, щоб наносити удари.

3.jpg

Щелепа мамонта з геометричним орнаментом, нанесеним червоною вохрою

На думку Сергія Бібікова, для гри на цих інструментах залучали не менше 6–7 людей.

Шумливий браслет складається з п’яти окремих пластин із мамонтового бивня, на кінцях яких є отвори для смужки шкіри, які з’єднували їх в одне ціле. На пластини технікою гравірування нанесено ялинковий орнамент.

4.jpg

Лопатка мамонта з геометричним орнаментом, нанесеним червоною вохрою

У житлі також знайшли кілька скупчень червоної та жовтої вохри, кістяні проколки. Сергій Бібіков вважає, що ці речі також мають стосунок до комплексу кісток. Проколки використовували при виготовленні одягу, вохрою розмальовували не лише кістки, а й тіло. Найімовірніше, йдеться про ритуальні дійства з музикою, танцями у виконанні розмальованих, святково одягнених людей.

Музика, яку могли виконувати за допомогою таких інструментів, створювала ритм. Вчені вважають, що це найдавніший тип музики, який досі побутує у племенах з традиційним укладом життя. На початку 1980-х колектив ударників під орудою концертмейстера Національного симфонічного оркестру України Володимира Колокольникова відтворив давні ритми первісної людини. Їм допомагав і сам Бібіков, "граючи" на нижній щелепі мамонта. Завдяки всесоюзній фірмі звукозапису "Мелодія" музика з пізнього палеоліту потрапила на вінілову платівку. 

Схожі матеріали

600.jpg

Безпредметне мистецтво Пархомівки

600.jpg

Біла ворона і найдавніший у Європі механічний ліфт: чим дивує природознавчий музей у Львові

dzyndra_800-500.jpg

Хранителька музею Дзиндри

600.jpg

Вчений і море. Інтерв'ю з українським зоологом та палеонтологом Павлом Гольдіним

_DSC1331.jpg

Палац Жевуських-Лянцкоронських

600.jpg

Запорізька січкарня і не тільки

600.jpg

Оскар Нільсон: обличчя з минулого

dynoterii-600.jpg

Динотерій: "жахлива тварюка" із Тернопілля

600.jpg

Батьківщина "Енеїди" і її мова