Поштар і фотокамера. Закарпаття в об’єктиві Йозефа Провазника

Наполовину – поштар, наполовину – фотограф

Йозеф Провазник – єдиний міжвоєнний офіційний фотограф Міністерства пошти і телеграфу Чехословацької Республіки. Народився 17 квітня 1885 року в Празі, навчався на хіміографа. Ще перед Першою світовою війною його згадували як фотографа.

Від квітня 1923 року почав працювати в Чехословацькій поштовій адміністрації. Приєднався до керівництва, що пильнувало прокладання телеграфу у Братиславі й виконував обов’язки телеграфіста. Через рік, 1924-го, продовжив працювати за цим же фахом у столиці Підкарпатської Руси – Ужгороді. Відомостей про його життєвий і професійний шлях збереглося зовсім небагато.

Новий уряд розпочав налагоджувати поштову справу на Підкарпатській Русі 1919 року. Спочатку відправлення транспортували військовими вантажівками з міста Кошице, що в теперішній Словаччині, до Ужгорода. Згодом, після відновлення пошкодженого залізничного моста через річку Бодрог, – переважно колією. Потяги перевозили поштові вантажі за окремими маршрутами: Тересва – Кошице, Ужок – Чоп, Берегово – Кушниця тощо.

Після створення Чехословацьких авіаліній 1923 року пошту вже перевозили літаки. У травні 1929 року в експлуатацію здали аеропорт в Ужгороді, тоді налагодили регулярне авіасполучення за маршрутом Прага – Братислава – Кошице – Ужгород.

Завдяки щедрим інвестиціям від держави Підкарпатська Русь розпочала поштову модернізацію. Паралельно тривав розвиток і прокладання телеграфного зв’язку.

Перший рекламний

Ян Крамар, керівник відділу управління колекціями Музею пошти в Празі, у своїй статті "Йозеф Провазник – офіційний фотограф Міністерства пошти і телеграфу" писав, що Провазник пропрацював на Закарпатті недовго, лише протягом 1924 року. Згодом його знову перевели до Міністерства пошти й телеграфу в Празі.

Саме тоді при міністерстві розробили проєкт фотолабораторії. Ідея студії виникла через підвищення візуальних вимог до документації поштового відділу. Лабораторія підпорядковувалась президії Мінпошти, а популяризацією служби мав заопікуватися офіційний фотограф. Саме так і називалася посада Провазника в міністерських документах. Так він став чи не першим офіційним рекламним фотографом у Чехословаччині.

Свої перші фотографії для пошти Йозеф зробив під час перебування на Підкарпатській Русі. Провазник пройшов практично все Закарпаття. Про це свідчать знімки, які зробив і локалізував сам фотограф.

Провазника вразила закарпатська природа, архітектура та традиційний спосіб життя місцевих людей. Він знимкував і в містах, і в загублених серед гір селах. У його об’єктиві – краєвиди, бокораші, дерев’яні хати й церкви (деякі з яких вже втрачено назавжди), багатолюдні ринки з худобою, хресна хода, водяні млини, пилорами, види на площі Ужгорода, Берегова, Мукачева, Хуста… Усе те, чим жив край у міжвоєнний період. В Ужгороді на Масариковій площі (нині – площа Шандора Петефі) він сфотографував шатро відомого цирку Hagenbeck, який відвідав місто у серпні 1924 року. Фотографував також і будинки, у яких містились поштові відділення.

Йозеф Провазник підсумував результати своєї роботи у червні 1925 року, коли укомплектував два великі фотоальбоми. Це був подарунок для Міністерства пошти і телеграфу. Йозеф вклеїв до альбомів 304 світлини із Закарпаття. Фотографії підписані. Перед глядачем – справжня фотомандрівка минулим.

Початок війни – кінець плівки

Переїхавши до Праги, Провазник зробив серію фотографій із поштовими фургонами, знімав урочисті події з життя служби. Наступними роками фіксував відомчий автобусний транспорт, радіотелеграфну роботу, авіацію, поштові виставки. Докладно знимкував зведення та відкриття нових службових будівель.

Року 1930 Йозеф здійснив кілька тривалих відряджень у Крконоше, Чеський Рай, Подєбради, Шумаву та Моравський Карст. Він зробив велику кількість якісних зображень, призначених для реклами поштового автомобільного транспорту. Однак невдовзі мусив припинити активну роботу з камерою. Завадила не лише економічна криза, що змусила адміністрацію зменшити витрати на відрядження, а й надзвичайні заходи цензури, запроваджені через погіршення ситуації в Республіці. Світлини Праги та її околиць в архівах Провазника найбільше представлені на світлинах другої половини 1930-х років.

Після окупації чеських земель німецькими військами пошті було не до фотофіксації. Ім’я Йозефа Провазника зникло з фотографій у серпні 1939 року і пізніше ніде не з’являлося.

Про подальшу діяльність і життя Йозефа Провазника майже нічого не відомо. Є достеменні відомості, що 3 березня 1950 року він подав заяву на постійне проживання, у якій вказав адресу: вулиця Летоградська, 26 у Празі VII, де проживав як пенсіонер. Помер Провазник 1951 року.

Завдяки працівнику Чехословацької пошти, захопленому колоритом Закарпаття початку ХХ століття, вдалося зберегти унікальні зображення краю столітньої давнини.

Оригінали фотографій Йозефа Провазника експонують в Музеї пошти у Празі. В Україні їх публікують вперше за майже 100 років.