Михайло Глушко. In memoriam

Все своє життя вчений самовіддано працював на нині української народознавчої науки. Його монографії ("Шляхи сполучення і транспортні засоби в Українських Карпатах другої половини XIX — поч. XX ст."1993 рік, "Генезис тваринного запрягу в Україні (Культурно-історична проблема)"2003 рік, Народознавчі студії в Науковому товаристві імені Шевченка 1895-2020, 2022 роки, "Філарет Колесса і Наукове товариство імені Шевченка у Львові"2023), навчальні посібники ("Методика польового етнографічного дослідження"2008 рік, "Історія народної культури українців"2014 рік) та численні статті з різних проблем етнології, історії, археології, фольклористики, лінгвістики й історіографії заслужено здобули професорові Глушку авторитет одного з провідних українських етнологів.

1994 року Михайло Глушко очолив експедицію до Чорнобильської зони, з якої розпочалися щорічні історико-етнографічні дослідження радіоактивно забрудненого Поліського краю. Загалом він організував, керував та брав участь у більш ніж тридцяти історико-етнографічних експедиціях, під час яких було досліджено Бойківщину, Гуцульщину, Лемківщину, Надсяння, Опілля, Покуття, Поділля, Волинь, Середнє Подніпров’я, Західне Полісся та інші етнографічні райони України.

Зібрав майже півтора тисячі українських народних пісень, десятки казок, легенд, переказів і народних оповідань, сотні прислів’їв і приказок тощо, які і досі не опубліковані.

Михайло Глушко був добрим приятелем "Локальної історії", він автор низки статей до нашого журналу, зокрема післямови до виданого зовсім недавно "Різдвяного співаника". 

Михайло Глушко був гостем програми "Без брому з Віталієм Ляскою", де розповідав про різдвяні традиції українців.

Професор був сповнений нових планів та наукових проєктів, які вже, на жаль, не реалізувати. 

Світла і незгасна пам'ять про Людину і Вченого!