Хто такий угорський турул: злети і падіння мітичного птаха на Закарпатті

Міленіум. Перший злет містичного птаха

Року 1896 Угорщина готувала велике свято — ювілей "віднайдення батьківщини", тисячоліття Угорщини, так званий Міленіум. Угорці запропонували багато різноманітних ідей для відзначення дати. Одна з найбільш оригінальних пропозицій належала Калману Талі (Thaly Kálmán) — члену парламенту, історику, письменнику. Він висловився за те, щоб спорудити сім пам’ятників на знак вшанування вождів семи угорських племен. 

Ідею підтримали. Опікунський комітет доручив архітектору Дьюлі Берчіку (Berczik Gyula) розробку планів та проєктів "пам’ятників тисячоліття". 

Однією з семи знакових локацій визначили замок Мункач — мукачівський замок "Паланок". Але перед тим відбулася тривала дискусія. Крім фортеці, пам’ятник пропонували встановити або на іншому пагорбі в Мукачеві, або ж на головній площі у центрі міста. Зрештою більшість проголосувала за замок.

Також сперечалися за те, в якій частині замку має бути монумент. І після довгих диспутів зупинилися на північно-східному бастіоні. 

19 липня 1896 року на "Паланку" заклали перший камінь меморіальної колони. На постаментах усіх семи монументів залишили напис "896–1896".

Містичний турул злетів на 33-метровий п’єдестал у замку Мукачева 23 жовтня 1896 року. Птах вивищувався на бастіоні з розмахом крил у п'ять метрів, тримаючи у дзьобі меч. Фігуру зробив із червоної міді скульптор Дьюла Безереді (Gyula Bezerédi). Роботи тоді коштували 48 500 форинтів.

Хто такий турул?

Турул — тотемний птах, зовні подібний на сокола або ж грифа. В угорців із ним пов'язано багато національних легенд.

Вважається, що турул вказував шлях угорським племенам з Уралу через Карпати на Дунай. Згідно з іншим мітом, саме цей птах приніс князеві Ференцу II Ракоці меча, щоб князь міг очолити антигабсбурзьке повстання куруців Куруци — учасники повстань у Королівстві Угорщина у 1671–1711 роках, здебільшого етнічні угорці, точніше, мадяри і секеї. Втім серед повстанців також були словаки та русини. 

Року 1703 року Ракоці стояв на чолі першого переможного бою проти австрійських військ біля селища Вилок на Берегівщині. Саме туди, за легендою, турул приніс у клюві зброю. У 1903-му, на 200-ліття цього бою, на місці битви на 18-метровому постаменті встановили символічну бронзову скульптуру турула.

Того ж таки 1703 року, 7 червня, біля села Довге, що на Іршавщині, відбувся кривавий бій прихильників Угорщини з прибічниками австрійського імператора — лабанцями. Під час бою погано озброєне військо куруців було розбите. За 200 років на братській могилі, де поховано 50 повстанців, на кошти місцевих мешканців спорудили меморіал. На ступінчастій гранітній основі виріс триметровий п'єдестал із білого мармуру, обрамлений з боків волютами й увінчаний колоною доричного ордеру. На горі примостився бронзовий турул.

Тріанон. Перші падіння турулів 

Після Першої світової війни, у 1920-му, Тріанонський мирний договір офіційно підтвердив розвал Великої Угорщини. Могутня у минулому держава втратила величезну територію, зокрема Словаччину та Підкарпатську Русь. Вона також була змушена визнати нову Чехословацьку державу, у межах котрої опинилися українські землі — нинішнє Закарпаття.

Нова чехословацька влада не толерувала символів, які могли посилювати увагу до угорського минулого краю. Вважалося: де турул — там землі Угорщини. 

Аладар Возари (Aladár Vozáry) писав про знесення мукачівського турула у газеті Munkács 28 грудня 1924 року: "Чехословацькі військові за великі кошти перетворюють замок Мункач на казарми, і під час цього перетворення було знищено турула, а також знесено меморіальну колону. Ця операція коштує 124 000 крон. Роботи розпочалися в жовтні, і протягом кількох тижнів пасажири поїздів у Мункачі (Мукачеві), що прямували на захід, і люди, які проїжджали під замком, бачили, як навколо колони тисячоліттю зводять великі й міцні будівельні риштування. Звістка про зняття турула і вигляд на риштування зворушили серця, а душі багатьох сповнилися болем і гіркотою, що ця історична пам’ятка приречена на знесення. 17 грудня був туманний день. Меча того дня вже не було в дзьобі турула, його витягли. Пополудні проміння призахідного сонця пробилося крізь туман і зблиснуло на турулі, замкненому у в'язниці на риштуваннях. На них робітники працювали без жодного звуку й слова. Не було чути ні пісні, ні свисту, якими раніше супроводжували роботу. Замок, як завжди останнім часом, був закритий для неофіційного та невійськового персоналу. Вулиці теж були порожні, лише швабські селяни спостерігали за тим, що відбувалося в замку, зі своїх вікон. Було десь о пів на четверту пополудні, коли кігті турула, що встромився в кам'яний куб, були відпиляні. Після довгої і важкої роботи на вершині колони турул раптом рушив. Людські руки зрушили його з місця. Його оточили ланцюгами, мотузками, символами рабства, а потім спустили на землю, згідно з наказами та вказівками”, — із ностальгією до угорської символіки описував автор.

Саму скульптуру вдалося зберегти. Вона залишилася експонатом у замку. 

Відомо, що 1934 року угорське місто Шаторальяуйхей (Sátoraljaújhely) хотіло викупити статую мукачівського турула. Угорці сконтактувалися із чехословацькою владою через міністерство закордонних справ, аби сформувалюти оферту. Дипломати зажадали 146 тисяч крон, відчувши гарну можливість заробити. Втім Шаторальяуйхей не мав стільки коштів, і птах залишився у Мукачеві.

У наступні роки до Другої світової війни турул припадав пилом на території замку. Збереглася світлина, зроблена невідомим фотографом у дворі мукачівського замку 1940 року. На ній видно вже угорських військових і птаха, що завис на стіні з вінком на шиї. Під турулом на мурі також розмістили велику дошку з гербом Угорщини.

З угорського турула — радянські зірки

Року 1939 році Угорщина одержала згоду Берліна на окупацію Карпатської України. Разом із угорцями у край повернулися і турули. У Мукачеві з підняттям автентичної скульптури на постамент не поспішали, а для п’єдесталів у Вилоку та Довгому виготовили нових птахів. З’явилися і зовсім нові турули. Один з них — "на честь вступу угорських військ на Закарпаття у 1939 році" — підняли на постамент у селищі Ясіня. Інший птах всівся на п’єдесталі у селищі Вишково, що на Хустщині, у 1944-му.

Утім цим птахам доля виміряла ще коротший вік, аніж попереднім. Нова комуністична влада у 1945 році знесла усіх турулів як символи країни, котра підтримала у війні нацистську Німеччину. 

У травні 1945 року комуністична влада спорудила на головній площі міста перед ратушею свій меморіал. Радянський монумент був увінчаний ​​п’ятикутною зіркою, для виготовлення якої використали матеріал із мідного замкового турула. Оригінальний пам’ятник розпиляли на частини й перевезли вантажівкою на Фрідяшівський металургійний завод, розташований поблизу міста. Турула переплавили на п’ятикутні зірки для радянських монументів — не тільки на Закарпатті, а й на території Угорщини та Чехословаччини.

Від оригінального великого мукачівського турула залишилися тільки спиляні лапи. Їх вдалося врятувати родині американського підприємця угорського походження родом із Мукачева Імре Пака. Стопи птаха — завдовжки близько 40 сантиметрів кожна — зберігаються за океаном.

З-поміж закарпатських турулів зберігся лише вилківський птах. Після демонтажу монумент перенесли на подвір’я краєзнавчого музею у замку Ужгорода. Втім, без шаблі. Від неї залишився тільки відламаний фрагмент.

Сьогодення. Повернення турулів і політика

Наступна хвиля повернення турулів на Закарпаття почалася у 1989 році, коли почав слабнути Радянський Союз.

Влітку 1989-го відновили турула у селищі Вилок. У 2000-х роках мітичні птахи "прилетіли" у село Довге та селище Вишково. У 2008 році турул повернувся до Мукачева. Репліку мукачівського птаха виготовив закарпатський скульптор Михайло Белень. Сам проєкт було профінансовано Імре Паком. Встановленню монумента посприяла місцева влада Мукачева, а також, вважається, Президент Віктор Ющенко.

Сьогодні ж, після 14 років споглядання на Мукачево, угорський символ знову опинився під стінами замку. І, вірогідно, залишиться експонатом музею у фортеці. 

Рішення мукачівської влади викликало контраверсійну реакцію в регіоні, у державі, і, зрозуміло, у сусідській Угорщині. 

Міська влада намагалася вгамувати обурення і зауважила, що Мукачівський історичний музей проводив конкурс на виготовлення герба України ще у 2018 році, задовго до теперішніх подій. Очевидно, що цей намір актуалізувався через відмову Угорщини підтримати Україну у війні проти Росії і продовження угорсько-російської співпраці.

Тим часом, більшість депутатів у Мукачівській міській раді висловила рішучий протест проти дій виконкому і засудила демонтаж постаменту "Турул" із бастіону замку. "Суспільно важливі питання, які торкаються інтересів тисяч мешканців Мукачівської громади повинні вирішуватися у сесійній залі депутатами, котрим делеговані ці повноваження, а не виконкомом, який сформований міським головою та фактично є його ручним органом", — йдеться у зверненні депутатів.

Згідно з даними із угорської Вікіпедії, у світі досі стоїть 265 пам’ятників турулу, чотири із них — в Україні, на Закарпатті.