Фотосалони Галичини: від цісаря до генсека

00:51, 5 лютого 2021

stari_fotoaparaty.jpg

Сьогодні наш світ візуальний. Кожен сам собі фотограф. Світлини є у наших альбомах, у телефонах, на моніторах, у соцмережах. Втім ще 100 років тому фотографія була розкішшю. До фотосалонів ходили за особливої нагоди. Тому на старих знимках постають гарні, ошатно одягнені люди. Ці фото передають дух епохи. “Локальна історія” впродовж семи років опитує людей поважного віку про історичні події, побут та звичаї минулого. Також ми скануємо фото із сімейних альбомів наших співрозмовників. Серед них – багато із фотоательє. Ми зібрали ці знимки та з’ясували історію салонів, у яких їх виготовили.

popeliukr.jpg

Роксолана Попелюк

історикиня

На зламі ХІХ–ХХ століть фотографією займалися спеціалізовані салони. Розпочати власний бізнес було надзвичайно затратною справою. Наприкінці ХІХ століття фотоапарат у Львові коштував від 35 до 100 доларів. 

Візитівкою кожного фотоательє було паспарту. Часто його прикрашав фірмовий логотип, більше схожий на герб. Або ж на світлинах залишали художньо виведену назву ательє.

Одним із перших професійних фотографів на Галичині був Юліуш Дуткевич. У 1870-х роках він відкрив свої фотосалони у Львові та Коломиї, а його роботи експонували на міжнародних виставках.

 

Ательє "Рембрандт" у Львові

Також популярним було фотоательє "Рембрандт" у пасажі Гаусмана (сучасний проїзд Крива Липа). Воно належало Мартінові Аппелю. Саме в ньому 13 вересня 1896 року відбувся перший у Львові кіносеанс. Показ тривав лише декілька хвилин. Фільм демонстрували за допомогою вітаскопу — Едісонового проєктора з музичним супроводом.

Untitled-1.png

Марія Бучак, м. Львів, 1912/1913 рр.

Особистий архів Марії Олійовської
Untitled-31 а.png

Розалія Кузьмак (у дівоцтві Кудлак) з Нового Знесіння, м. Львів, поч. 1920-х рр.

Особистий архів Марії Олійовської
Untitled-2.png

Невідомий хлопчик, м. Львів, 1920-ті рр.

Особистий архів Марії Егрецької

Фотостудії Ноя Лісса у Львові

Також ми знайшли фотографії зі студії Ноя Лісса. Фотограф походив із Житомира, мав у Львові декілька фотоательє. В одному з них, на площі Святого Духа (нині — площа Івана Підкови), діяла постійна фотовиставка. До Ліссового об’єктива потрапляли і портрети, і міські краєвиди.

Untitled-4а.png

Невідома родина, м. Львів, 1920-ті рр.

Особистий архів Марії Егрецької
Untitled-5.png

Марія Вертипорох, м. Львів, 1920-ті рр.

Особистий архів Марії Олійовської
Untitled-6.png

Марія Валіш, м. Львів, 1910 р.

Особистий архів Софії Легендзевич
Untitled-4 а.png

Микола Наорлевич, м. Львів, 1920-ті рр.

Особистий архів Марії Олійовської

Фотостудія "Аделя" у Львові

Збереглося багато фотографій, зроблених у студії "Аделя" Роберта Шаллера. Вона була розташована в будівлі пасажу Міколяша, що між сучасними вулицями Коперника та Вороного (згодом в цьому ж приміщенні розташувалося фотоательє Тадеуша Яворського). Також збереглися схожі паспарту з фотостудій Тернополя та Дрогобича. Імовірно, це були філії одного фотосалону. 

Аделя 2.png

Зиновія Стиліга, м. Львів, 1910 р.

Особистий архів Софії Легендзевич
Аделя 1.png

Невідома дівчина, м. Львів, 1920-ті рр.

Особистий архів Марії Егрецької

Студія "Ріволі" у Львові

Одним із популярних фотоательє давнього Львова був салон “Ріволі", що містився у кам’яниці будівничого Самуеля Галля на вулиці Третього травня, тепер — Січових Стрільців.

Untitled-10.png

Стефан Черкас з Бібрки, згодом стрілець УГА, 1910-ті рр.

Особистий архів Євгена Черкаса
Untitled-12.png

Зофія (Софія) Семен (у дівоцтві Чухрай), Львів, 1920-ті рр.

Особистий архів Марії Олійовської
Untitled-11.png

Махніцька (ім’я невідоме), м. Львів, 1920-ті рр.

Особистий архів Марії Олійовської
Untitled-13.png

Подруга Йосифи Вертипорох, м. Львів, 1920-ті рр.

Особистий архів Марії Олійовської

Фотостудія Брунона Калішевського в Тернополі

Із тернопільських фотосалонів збереглися знимки зі студії Брунона Калішевського. Року 1895 він облаштував ательє у власному будинку. Чоловік був у місті поважною і знаною людиною. Крім портретів та сімейних світлин, у доробку Калішевського є серія фотографій тернопільських костелів.

Калішевський 2.png

Невідомий чоловік, м. Тернопіль, 1910-ті рр.

Особистий архів Марії Егрецької
Калішевський 1.png

Дівчина з Тернополя, 1910-1920-ті рр.

Архів історико-краєзнавчого музею м. Городок
Калішевський 3.png

Невідома жінка, м. Тернопіль, 1920-ті рр.

Особистий архів Марії Егрецької

Загалом у міжвоєнному Тернополі було чимало фотосалонів. Серед них — уже згадана "Аделя", "Русалка", "Доріс", ательє Альфреда Сількевича, Юдіти Голлендер та інші.

У міжвоєнні роки фотостудії належали також і жінкам. Наприклад, власницею фотоательє у Львові була Зофія Губер (із Тшеменських). Вона отримала його у спадок від батька.

Пані Тшеменська та її майбутній чоловік, фотограф-аматор Рудольф Губер, належали до Львівського фотографічного товариства. Воно діяло в 1930–1939 роках. Після весілля фотостудією керували і Зофія, і Рудольф. Їхні роботи показували на фотовиставках Львова, Мюнхена, Відня, Берліна й вони отримували численні нагороди.

Юзеф.png

Емілія Димеш, м. Станіславів, 1910-ті рр.

Особистий архів Марії Егрецької

Фотосалон Юзефа Бернада у Станіславові

У Станіславові (нині — Івано-Франківськ) збереглися фотокартки із салону Юзефа Бернада. Приміщення ательє на вулиці Липовій (тепер — вулиця Шевченка) використовувало кілька майстрів. Бернад викупив його у фотографа Александра Каннабіха.

Фотосалон Александра Кіблера в Коломиї

Частина знайдених світлин — із коломийського ательє.

Один із найкращих фотосалонів міста був розташований на вулиці Франца Йосифа, 15. Студія належала австрійцю Александрові Кіблеру. Світлиняр спочатку відкрив фотоательє у Львові, а вже потім у Коломиї. Крім звичайних світлин, у доробку Кіблера є зображення видатних діячів української та польської культур, типи покутян і гуцулів, а також він супроводжував і фотографував імператора Австро-Угорщини Карла Франца Йосифа І під час його візиту до Коломиї 1912 року. 

 

007_Lisky_Tetyana Savchuk.jpg

Марія Люхнич, м. Коломия, друга пол. 1920-х рр.

Особистий архів Тетяни Савчук
041_Pechenizhyn_Vasyl' Havryshchuk.jpg

Невідомі вояки цісарсько-королівської армії, 1910-ті рр.

Особистий архів Василя Гаврищука
020_Pechenizhyn_Vasyl' Havryshchuk.jpg

Марія Тимінська та Параска Кузенко (в заміжжі Михайлюк), м. Коломия, 1910-1920-ті рр.

Особистий архів Василя Гаврищука
015_Lisky_Tetyana Savchuk.jpg

Євдокія Люхнич, м. Коломия, 1920-і рр.

Особистий архів Тетяни Савчук

Александр Кіблер був майстром портретної фотографії. Згодом він самотужки сконструював із фотозбільшувача штатив і почав робити фотографії в повний зріст. У 1920-х роках відкрив у Коломиї кінотеатр. Місцеві називали його "звунка", бо кіно там показували зі звуком.

Кіблер працював аж до 1960-х років. Він брав участь у багатьох виставках і отримав чимало нагород. 

Сьогодні на вулиці Лесі Українки в Коломиї є кафе, назване на честь відомого фотографа.

060_Ny`zhnij Verbizh_Ivan Ludchak.jpg

Невідома пара, м. Коломия, 1910-1920-ті рр.

Особистий архів Івана Лудчака
013_Korshiv_Taras Hul'taychuk.jpg

Федір Марусяк, м. Коломия, 1924 р.

Особистий архів Тараса Гультайчука
015_Kolomyya_Vasyl' Nahirnyy.jpg

Сестриці церковного сестринства: Агафія Шурголюк та Анна Олексюк, м. Коломия, 1910-ті рр.

Особистий архів Василя Нагірного

Фотоательє "Мариля” в Коломиї

Фотоательє Владислава Дроздзевича (Дроздовича) "Мариля” працювало в Коломиї у 1900–1915 роках.

Салон приймав клієнтів в одній із найдавніших будівель у місті на сучасній вулиці В’ячеслава Чорновола. По сусідству було фотоательє Еміля Юркевича, власника інших салонів у Коломиї та Перемишлі.

У салоні "Мариля" створювали і портретні фото, і фотографії будівель. Їх можна побачити на старих листівках. Філії фотосалону були в Трускавці та Самборі.

Мариля 2.png

Член товариства "Сокіл" (ім'я та прізвище невідомі), м. Коломия, 1910-ті рр.

Особистий архів Василя Нагірного
017_Lisky_Tetyana Savchuk.jpg

Стоїть справа Анастасія Люхнич (в заміжжі Українчук), м. Коломия, 1920 і рр.

Особистий архів Тетяни Савчук
Мариля.png

Анастасія Люхнич (в заміжжі Українчук), м. Коломия, 1920 і рр.

Особистий архів Тетяни Савчук

Схожі матеріали

600.jpg

Дитинство під опікою монахинь. Як виникли перші українські дитсадки

dzembronja.jpg

Old_khata. Хранителі старого раю

crym-seo.jpg

Ув'язнені в Криму

kgrad-sledding.jpg

Лавреат Пулітцерівської премії Денніс Чемберлін: "Більшість моїх історій – про життя звичайних людей"

600Х400.jpg

Андрей Шептицький і віряни з Галичини у Римі, 1902 рік

2_kover.jpg

“Село Тисячоліття”: звідки походять найдавніші фотографії Закарпаття

Без назви-2.jpg

Пам’ятаючи про Січових стрільців. Українські традиції Зелених свят

5e0aba7793272702 (1).jpg

У мережу виклали найбільший архів Харківської школи фотографії

Без назви-1.jpg

Коли автомобіль був розкішшю – підбірка ретрофото