Скарби з фотокамери Луїзи Бойд

17:26, 7 березня 2021

cover_luisa.jpg

Американка Луїза Арнер Бойд витрачала мільйони доларів на подорожі й дослідження. Вивчала Арктику та Гренландію, очолювала пошукову експедицію слідами Амундсена, відкрила підводний гірський хребет. Її великим захопленням була фотографія. Року 1934 вона провела декілька місяців на заході України і зробила понад 500 світлин, які розповідають про побут, звичаї та культуру «загадкової Рутенії».

photo-k_1.jpg

Катерина Москалюк

журналістка, документальна фотографка

Нотатки з України

«Майже всі діти в селах ходять босі, погано одягнені та доволі замурзані. Втім на вигляд дуже здорові та щасливі. Немовлята лежать у кошичках, сплетених із березових гілок, які служать колисками та висять уздовж хатніх стін. Спеціально виготовлені човники виконують роль візочків для малюків цього водного краю. Мені видалось, що кожен підліток був нянькою для свого молодшого братика чи сестрички», – записала свої враження від мандрівки Луїза Бойд. 

Спогади мандрівниці про тодішній побут надзвичайно цікаві. Втім особливо захопливі документи з поїздок –  непостановні Луїзині світлини. В її об’єктиві – продавці квітів та домашньої живности, випадкові перехожі на вулицях міста та жителі сіл у народних строях, панорами Карпатських гір та нескінченні простори Полісся. І таки справді документи – до кожної світлини є коментар фотографині, обов’язково зазначені час та місце знімання.

Західною Україною Луїза Бойд подорожувала у 1934 році після того, як її обрали делегаткою Міжнародного географічного конгресу у Варшаві. Вона три місяці мандрувала територією тогочасної Польщі, так званими Східними кресами, які охоплювали Західну Україну зі Львовом, території Західної Білорусі та Литви довкола Вільнюса. Подорожувала автомобілем, залізницею, човном, пішки. Львів Луїза відвідала 24 вересня 1934 року. Пересувалася містом на власному автомобілі марки «Паккарді». Луїзині подорожні нотатки та світлини Американське географічне товариство опублікувало 1937 року.

luisa-sambir.jpg
Вечір на ринку у Старому Самборі. Чоловіки та жінки стоять навколо возу. Чоловіки тоді носили білі полотняні сорочки та штани з довгою лінією талії. 20 вересня 1934 року Фото: Луїза Арнер Бойд, University of Wisconsin-Milwaukee Libraries Digital Collections
luisa.jpg
Жінки розмовляють дорогою в Болехів. 21 вересня 1934 року Фото: Луїза Арнер Бойд, University of Wisconsin-Milwaukee Libraries Digital Collections
luisa.jpg
Болехів. 21 вересня 1934 року Фото: Луїза Арнер Бойд, University of Wisconsin-Milwaukee Libraries Digital Collections

«Леді Арктика»

Луїза Арнер Бойд народилася 16 вересня 1887 року в місті Сан-Рафаель, неподалік Сан-Франциско. Її батько, Джон Франклін Бойд, був власником золотої копальні в містечку Боді, Каліфорнія. Луїза, а також два її старших брати, Сет і Джон, мали забезпечене дитинство – навчалися у приватній школі, літні канікули проводили на ранчо: їздили верхи, полювали, рибалили, ходили в походи. Брати померли від хвороби серця, коли Луїза була підлітком. Відтак батьки продали частину свого майна й вирішили з донькою мандрувати Європою.

luisa-photo.jpg
Луїза Арнер Бойд Фото: University of Wisconsin-Milwaukee Libraries Digital Collections

Луїза відчувала надмірну опіку з боку згорьованих батьків, які після втрати синів стежили за кожним її кроком. Мріяла вирватися на свободу. Року 1918 вона покинула США й поїхала за океан. Побувала в Єгипті, у Європі. Працювала медсестрою – допомагала боротися з пандемією іспанки.

Навесні 1919 року Луїза здійснила ще один ризикований вчинок – орендувала автомобіль та проїхала Сполученими Штатами Америки. Тогочасні американські дороги були польовими, у кращому разі – засипаними гравієм. Свої спостереження мандрівниця занотовувала в польових щоденниках.

Коли Луїзі виповнилося 32 роки, вона втратила обох батьків. У спадок отримала величезні на той час статки – три мільйони доларів, а водночас і повну свободу дій.

Неспокійна вдача кликала Луїзу в дорогу, а перші успіхи суфражисток надихали на відчайдушні вчинки. На початку 1920-х років вона знову повернулася до Європи. У 1924 році на круїзному лайнері пройшла вздовж полярних льодовиків Шпіцбергена – і закохалася в Арктику.

Року 1926 Луїза зафрахтувала корабель і вирушила у власну експедицію до Землі Франца-Йосифа. Судно називалось «Хобі». Саме на ньому ходив норвезький дослідник Руаль Амундсен.

luisa-bojd.jpg
Жінка везе придбаний на ринку дитячий візок до свого дому. Дрогобич, 21 вересня 1934 року Фото: Луїза Арнер Бойд, University of Wisconsin-Milwaukee Libraries Digital Collections
luisa.jpg
Жінки продають цвітну капусту на львівському ринку. Львів, 26 вересня 1934 року Фото: Луїза Арнер Бойд, University of Wisconsin-Milwaukee Libraries Digital Collections
luisa-zolochiv.jpg
Прилавок на золочівському ринку, 26 вересня 1934 року Фото: Луїза Арнер Бойд, University of Wisconsin-Milwaukee Libraries Digital Collections

Робота і «Хобі»

У березні 1925 року серед льодовиків Арктики зникла експедиція Умберто Нобіле – відомого будівничого дирижаблів. На пошуки одразу вирушив сам Амундсен, але його літак зник без сліду. Луїза на «Хобі» організувала рятувальну експедицію і навіть її очолила. Корабель подолав понад 16 тисяч кілометрів; протягом мандрівки Луїза несла вахту однаково з усіма учасниками екіпажу, але жодних слідів команди Нобіле чи Амундсена їй знайти не вдалося. Згодом виявилося, що Нобіле з частиною команди врятувався. Амундсен загинув.

Після пошукової експедиції Луїзу Бойд уже не сприймали як багату дивачку. У мандрівці вона познайомилася з ученими, навчилася працювати із професійним обладнанням, отримала визнання. Донька каліфорнійського магната стала першою американкою (і третьою жінкою у світі), яку удостоїли норвезького ордена Святого Олафа – нагороди за видатні заслуги перед Норвегією і людством. 

Року 1931 Луїза Бойд власним коштом спорядила подорож до Гренландії. Згодом за фінансової підтримки Американського географічного товариства організувала ще три наукові експедиції. Зазвичай Бойд подорожувала зі своєю помічницею місіс Рош – вони були єдиними жінками на борту. Луїза відкрила підводний океанічний кряж між островами Ян-Маєн і Ведмежий – тепер хребет Мона. Року 1960 Луїза Бойд стала першою жінкою, яку прийняли до Американського географічного товариства. 

«Мені подобаються приємні речі, якими насолоджується більшість жінок, навіть якщо я одягаю штани та чоботи в експедиції, навіть якщо я в них сплю… У морі я не надто доглядаю за руками, хіба стежу, щоб їх не відморозити. Утім припудрюю носика перед кожним виходом на палубу, і не важливо, наскільки суворим є море цього дня. Ніщо не заважає жінці залишатися жіночною в умовах без звичного комфорту», – говорила Луїза.

luisa_84.jpg
Жінка тримає курку на львівському ринку, 24 вересня 1934 року Фото: Луїза Арнер Бойд, University of Wisconsin-Milwaukee Libraries Digital Collections
luisa-18.jpg
Чоловік тримає двох гусей на золочівському ринку, 26 вересня 1934 року Фото: Луїза Арнер Бойд, University of Wisconsin-Milwaukee Libraries Digital Collections
luisa_21.jpg
Жінка тримає горщики на золочівському ринку, 26 вересня 1934 року Фото: Луїза Арнер Бойд, University of Wisconsin-Milwaukee Libraries Digital Collections
luisa-14.jpg
Прилавок із чоботами на золочівському ринку, 26 вересня 1934 року Фото: Луїза Арнер Бойд, University of Wisconsin-Milwaukee Libraries Digital Collections
luisa_16.jpg
На ринку у Золочеві свиню можна було придбати за ціною від 65 до 80 злотих, 26 вересня 1934 року Фото: Луїза Арнер Бойд, University of Wisconsin-Milwaukee Libraries Digital Collections

Дама з камеліями

Поза експедиціями Бойд приділяла багато часу квітам і доглядала за власним садом у рідному Сан-Рафаелі. Про її клумби писали газети. Луїза найбільше любила камелії. Улюблена квітка завжди прикрашала її капелюшок, коли вона виходила у світ.

Звичний ритм Луїзиного життя змінила Друга світова війна. Уряд США вирішив використати навички дослідниці для стратегічних безпекових цілей. У 1941 році за завданням уряду вона вирушила до Баффінової Землі. Спільно з декількома науковцями-геофізиками вивчала магнітну аномалію, полярне сяйво та іоносферу, щоб налагодити радіозв’язок між союзниками із Європи та США. Також їй доручили дослідити можливість побудови аеродромів в Арктиці. За символічний гонорар – 1 долар на рік – працювала на Пентагон до червня 1942 року.

За своє життя Луїза Бойд відважилася на багато авантюр. У 67 років вирушила в політ над Північним полюсом на аероплані «Douglas DC-4». Вона стала першою жінкою, яка побувала на маківці Землі, точніше, пролетіла над нею. Мандрівниця написала дві книжки про Гренландію – у пам’ять про неї там назвали територію неподалік узбережжя. 

Луїза Бойд не дожила два дні до 85 років. Згідно із заповітом, її прах розвіяли над Північним полюсом. Вона назавжди залишилася в тому місці, яке найбільше любила. 

luisa_36.jpg
Хлібний відділ львівського ринку, 24 вересня 1934 року Фото: Луїза Арнер Бойд, University of Wisconsin-Milwaukee Libraries Digital Collections
luisa_05.jpg
Жінки продають гриби на львівському ринку – 2,20 злотих за кошик. Львів, 24 вересня 1934 року Фото: Луїза Арнер Бойд, University of Wisconsin-Milwaukee Libraries Digital Collections
luisa_42.jpg
Львівський ринок, 24 вересня 1934 року Фото: Луїза Арнер Бойд, University of Wisconsin-Milwaukee Libraries Digital Collections
luisa_27.jpg
Продавці тканини на львівському ринку – два з половиною метри продаються за 2,5 злотих. Львів, 24 вересня 1934 року Фото: Луїза Арнер Бойд, University of Wisconsin-Milwaukee Libraries Digital Collections
luisa_11.jpg
Дорогою на ринок у Золочеві, 26 вересня 1934 року Фото: Луїза Арнер Бойд, University of Wisconsin-Milwaukee Libraries Digital Collections
luisa_86.jpg
Хлопчик з куркою на львівському ринку, 24 вересня 1934 року Фото: Луїза Арнер Бойд, University of Wisconsin-Milwaukee Libraries Digital Collections
luisa_91.jpg
Львівський ринок, 24 вересня 1934 року Фото: Луїза Арнер Бойд, University of Wisconsin-Milwaukee Libraries Digital Collections
luisa_88.jpg
Жінка на львівському ринку продає яблука, 24 вересня 1934 року Фото: Луїза Арнер Бойд, University of Wisconsin-Milwaukee Libraries Digital Collections
luisa_41.jpg
Жінка продає козу на золочівському ринку, 26 вересня 1934 року Фото: Луїза Арнер Бойд, University of Wisconsin-Milwaukee Libraries Digital Collections
luisa_78.jpg
Сім'я біля хати під солом'яним дахом у Бучині, 29 вересня 1934 року Фото: Луїза Арнер Бойд, University of Wisconsin-Milwaukee Libraries Digital Collections
luisa_99.jpg
Чоловіки у народному вбранні, 21 вересня 1934 року Фото: Луїза Арнер Бойд, University of Wisconsin-Milwaukee Libraries Digital Collections
luisa_80.jpg
Дитина стоїть на дорозі від Стрия до Долини. Дівчинка одягнена у народний стрій — оксамитова камізелька вишита бісером, лляна блуза та фартух. 21 вересня 1934 року Фото: Луїза Арнер Бойд, University of Wisconsin-Milwaukee Libraries Digital Collections
завантаження_29.jpg
Жінки повертаються з болехівського ринку, 21 вересня 1934 року Фото: Луїза Арнер Бойд, University of Wisconsin-Milwaukee Libraries Digital Collections
luisa_52.jpg
Люди повертаються з церкви у Болехові, на возі сидить священник. Болехів, 21 вересня 1934 року Фото: Луїза Арнер Бойд, University of Wisconsin-Milwaukee Libraries Digital Collections
luisa_64.jpg
Жінки сидять на сходах крамниці у Старому Самборі, 20 вересня 1934 року Фото: Луїза Арнер Бойд, University of Wisconsin-Milwaukee Libraries Digital Collections

Схожі матеріали

kgrad-sledding.jpg

Лавреат Пулітцерівської премії Денніс Чемберлін: "Більшість моїх історій – про життя звичайних людей"

07 photo-Копировать.jpeg

Софія Яблонська. У китайському заїзді. Стаття за 1934 рік.

Кароль Дівольд magas-tatra.info.jpg

Той, що першим сфотографував Карпати

DSC08687.jpg

Спіймати митця