У "серці Карпат" із фотокамерою: яким бачив Закарпаття 1930-х німець Вальтер Мьобіус

10:02, 20 червня 2023

гори

"Навіть фотоаматор має тут можливість зробити багато "фольклорних" фотографій, затримавшись на цілий день. Чоловіки досить байдужі до фотозйомки, але жінки старшого віку відразу закривають обличчя, як тільки бачать, що ви спрямовуєте на них камеру" — так 1934 року описував село Ясіня, "серце Карпат", чеський журналіст Йозеф Стадник. Того ж року гори Рахівщини відвідав і німецький фотограф Вальтер Мьобіус. Він залишив понад сотню світлин із Рахова, Ясіня і гуцульських полонин. Сьогодні ці фото зберігають в архіві Deutsche Fotothek. Публікуємо найяскравіші знимки з його доробку. 

115742113_2680588812186658_5001412404199322646_n.jpg

Михайло Маркович

філолог, дослідник історії

Життя завдовжки 100 000 фотографій

Вальтер Мьобіус (Walter Möbius 1900-1959) у 1935 році, df_pos-2017-a_0000217 SLUB  Deutsche Fotothek

Вальтер Мьобіус у 1935 році

Фото: Deutsche Fotothek

Фотограф Вальтер Мьобіус народився в німецькому місті Люббен 29 січня 1900 року. За понад 30 літ професійної діяльности, від 1924-го й до смерти, встиг зробити майже 100 000 фотографій. Тематика його світлин вражає різноманіттям зображуваного: архітектура, пейзажі, люди, їхній побут, машинерія, заводи, портрети, спорт, туризм і відпочинок, гори, замки та моря… Це дивовижне фіксування людиною світу, який "забурштиновувала" в часі, ловлячи в об’єктив фотокамери. Головно величезний архів Вальтера формувався у Дрездені й на околицях міста, у саксонській Швейцарії та в Рудних горах, а також в інших містах та місцях Німеччини.

Тепер фотографії, що зробив Вальтер Мьобіус, який був першим офіційним фотографом Deutsche Fotothek — бібліотеки зображень у Дрездені, де є понад два мільйони одиниць зберігання, є основою її архівних фондів. У 1975 році Deutsche Fotothek придбала його маєток разом із майже 5000 негативів. Помер Вальтер Мебіус у Дрездені 9 березня 1959 року.

Закарпаття 1934-го на 100 світлинах

Мабуть, це був випадковий збіг обставин, але Вальтер Мьобіус встиг побувати й на Закарпатті. У горах Рахівщини влітку 1934 року він зробив чимало різножанрових фотографій. Можливо, помандрувати до найсхіднішої частини Чехословаччини його мотивували репортажі про Карпати та світлини зі сторінок німецькомовного тижневика Prager Presse, що виходив упродовж 1920—1930-х років. Або ж надихнули світлини інших німецьких фотографів та фотографок, які здебільшого спостерігали крізь об’єктиви фотоапаратів за життям гуцулів, акцентуючи увагу на їхній синергії з природою, колоритному одязі, ремеслах та архітектурі.

Будівля для худоби у горах над Раховом, 1934 рік. Walter Möbius, df_m_0003333 SLUB Deutsche Fotothek

Будівля для худоби у горах над Раховом, 1934 рік

Фото: Deutsche Fotothek
Вид на гори Менчул, Шешул та Близниця на Рахівщині, 1934 рік. Walter Möbius, df_m_0003336 SLUB Deutsche Fotothek

Вид на гори Менчул, Шешул та Близниця на Рахівщині, 1934 рік

Фото: Deutsche Fotothek
Вид на гору Говерла з гори Петрос, Рахівщина, 1934 рік

Вид на гору Говерла з гори Петрос, Рахівщина, 1934 рік

Фото: Deutsche Fotothek

На світлинах Мьобіуса, сотню яких зберігає архів Deutsche Fotothek, — і будні високогірного містечка Рахова, де на вулицях вирує життя, і селище Ясіня, де люди відвідують церкви, і життя на полонинах, де ще живе ремесло бокорашів, де звучать трембіти, і де в колибах живуть пастухи. А ще німецького фотографа захопили одні з найвищих гір Карпат: Піп Іван, Петрос та красуня Говерла — дивовижні пейзажі дикої природи.

Трембітар у горах Рахівщини, 1934 рік. Walter Möbius, df_m_0003381 SLUB Deutsche Fotothek

Трембітар у горах Рахівщини, 1934 рік

Фото: Deutsche Fotothek
Трембітар у горах Рахівщини, 1934 рік

Трембітар у горах Рахівщини, 1934 рік

Фото: Deutsche Fotothek
Вид на гору Думен, над Раховом, 1934 рік. Walter Möbius, df_m_0003339 SLUB Deutsche Fotothek

Вид на гору Думен, над Раховом, 1934 рік

Фото: Deutsche Fotothek
Вид на гору Петрос, 1934 рік

Вид на гору Петрос, 1934 рік

Фото: Deutsche Fotothek

У 1930-х роках село Ясіня, яке журналісти романтично назвали "серцем Карпат", вабило багатьох туристів. Завдяки залізничному сполученню, прокладеному наприкінці ХІХ століття, і одній з найбільших у краї залізничних станцій, із залами очікування для пасажирів та рестораном, селище було доступним багатьом мандрівникам. Найчастіше сюди навідувались чехи, які досліджували нові землі, що після Першої світової війни увійшли до складу новоствореної держави. Також німці з австрійцями, які любили полювати в лісах Ясінянської долини й відвідували переселенців з Австрії та Німеччини. Гостювали і французи, які відкривали для себе культуру багатонаціонального населення, публікуючи свої враження в газетних репортажах та книгах.

Вид на село Кваси. Рахівщина, 1934 рік. Walter Möbius, df_m_0003354 SLUB Deutsche Fotothek

Вид на село Кваси. Рахівщина, 1934 рік

Фото: Deutsche Fotothek
Вид на гору Менчул. Рахівщина, 1934 рік

Вид на гору Менчул. Рахівщина, 1934 рік

Фото: Deutsche Fotothek
Поховання вояків часів Першої світової війни у селищі Ясіня, 1934 рік. Walter Möbius, df_m_0003366 SLUB Deutsche Fotothek

Поховання вояків часів Першої світової війни у селищі Ясіня, 1934 рік

Фото: Deutsche Fotothek
Єврейські мацевот у селищі Ясіня. на задньому плані – гора Петрос, 1934 рік

Єврейські мацевот у селищі Ясіня. на задньому плані — гора Петрос, 1934 рік

Фото: Deutsche Fotothek

Прямим рейсом — у "гуцульські Альпи"

Вояж у гори полегшував прямий рейс потяга "Прага — Ясіня". Це був найдовший залізничний маршрут у міжвоєнній республіці, завдовжки 1053 км, перші експрес-потяги яким рушили в дорогу 1923 року. Після майже доби, проведеної у вагоні, тільки-но прибулий мандрівник одразу потрапляв у захопливу атмосферу "гуцульських Альп", як тоді називали гори Рахівщини. Адже нелегко знайти мальовничішу частину Закарпаття, ніж Ясіня та околиці: селище розташоване біля підніжжя гірських масивів Чорногори і Свидовця, неподалік головного хребта Карпат з горами Петрос і Говерла, у долині верткої річки Чорна Тиса.

Вид на місто Рахів та ріку Тису, 1934 рік. Walter Möbius, df_m_0003324 SLUB Deutsche Fotothek

Вид на місто Рахів та ріку Тису, 1934 рік

Фото: Deutsche Fotothek
Клявза (дамба) Говерла на Рахівщині, 1934 рік. Walter Möbius, df_m_0003340 SLUB Deutsche Fotothek

Клявза (дамба) Говерла на Рахівщині, 1934 рік

Фото: Deutsche Fotothek
Розпил колоди на дошки. Гора Піп Іван на Рахівщині, 1934 рік

Розпил колоди на дошки. Гора Піп Іван на Рахівщині, 1934 рік

Фото: Deutsche Fotothek

Чудово збережені світлини Вальтера Мьобіуса гармонійно доповнює атмосферна публікація "Навідуючи гуцулів" чеського журналіста Йозефа Стадника в журналі Letem světem за 1934 рік.

Гуцулка у народному одязі. Рахів, 1934 рік. Walter Möbius, df_m_0003296 SLUB Deutsche Fotothek

Гуцулка у народному одязі. Рахів, 1934 рік

Фото: Deutsche Fotothek
Жебрак з Рахова, 1934 рік

Жебрак з Рахова, 1934 рік

Фото: Deutsche Fotothek
Молода гуцулка з Рахова, 1934 рік

Молода гуцулка з Рахова, 1934 рік

Фото: Deutsche Fotothek
Будинки у селищі Ясіня, 1934 рік. Walter Möbius, df_m_0003365 SLUB Deutsche Fotothek

Будинки у селищі Ясіня, 1934 рік

Фото: Deutsche Fotothek

Подаємо тут опис мандрівки на Закарпаття із репортажу Стадника: "Підкарпатська Русь досі є не пізнаним краєм для нас, чехів, і цікавим не лише природною красою, а й етнографією. Тут є місця, які за кількістю мов нагадують Вавилон, але ми добре спілкуємось із місцевим населенням, оскільки їхня мова дуже близька до нашої. У найсхіднішій частині Підкарпатської Руси проживають гуцули, центром яких є селище Ясіня. Розтягнуте у великій долині та на схилах довколишніх пагорбів, завдовжки приблизно 24 км, воно налічує 12 000 жителів, переважно гуцулів, але живе й багато євреїв. Тут є швидкісне залізничне сполучення.

Ясіня. Вид на селище, 1934 рік. Walter Möbius, df_m_0003358 SLUB Deutsche Fotothek

Ясіня. Вид на селище, 1934 рік

Фото: Deutsche Fotothek
Діти біля гуцульської хати у Рахові, 1934 рік

Діти біля гуцульської хати у Рахові, 1934 рік

Фото: Deutsche Fotothek
Ясіня. Вулична сцена у неділю після служби в церкві, 1934 рік. Walter Möbius, df_m_0003370 SLUB Deutsche Fotothek

Ясіня. Вулична сцена у неділю після служби в церкві, 1934 рік

Фото: Deutsche Fotothek
Життя на вулиці у Рахові, 1934 рік

Життя на вулиці у Рахові, 1934 рік

Фото: Deutsche Fotothek

Туристу, який хоче дізнатися більше про гуцулів, варто скоригувати план подорожі так, щоб обов’язково відвідати Ясіня. Багатьох із них побачите в національних костюмах (красиво вишитих кептарях), які й нині вони носять, але відразу зауважу, що місцеві підлітки вже модернізуються. Можна побачити юнака, у якого ще є кептар з китицями, але на ногах — сучасні черевики (бокончі) від BaťaВзуттєва фірма, яку заснував чеський підприємець Томаш Батя. Або ж ви побачите дівчину у традиційному костюмі у поєднанні з лакованими туфлями (топанками) та білими панчохами.

Гуцульська сім’я з Рахова перед будинком, 1934 рік. Walter Möbius, df_m_0003297 SLUB Deutsche Fotothek

Гуцульська сім’я з Рахова перед будинком, 1934 рік

Фото: Deutsche Fotothek
Гуцульська пара з Рахова, 1934 рік

Гуцульська пара з Рахова, 1934 рік

Фото: Deutsche Fotothek
Гуцулка за прядінням. Рахів, 1934 рік

Гуцулка за прядінням. Рахів, 1934 рік

Фото: Deutsche Fotothek
Гуцулка з дитиною за прядінням. Рахів, 1934 рік. Walter Möbius, df_m_0003295 SLUB Deutsche Fotothek

Гуцулка з дитиною за прядінням. Рахів, 1934 рік

Фото: Deutsche Fotothek
Гуцульська хата у Рахові, 1934 рік

Гуцульська хата у Рахові, 1934 рік

Фото: Deutsche Fotothek

Гуцули й гуцулки, старі та молоді, сходяться у неділю в Ясіня. Вони приходять зі своїх віддалених хат, що десь високо в горах, і вам здається, що у них тут недільні збори. Групуються, весело розмовляють, жаліються на своє важке життя, дізнаються всі новини: хто одружився, хто помер, у кого нове теля з’явилося, і про все, що їх цікавить. Місце їх збору — знаменитий міст через Тису.

Вознесенська церква, знана як Струківська у селищі Ясіня, 1934 рік. Walter Möbius, df_m_0003357 SLUB Deutsche Fotothek

Вознесенська церква, знана як Струківська у селищі Ясіня, 1934 рік

Фото: Deutsche Fotothek
Церква Різдва Пресвятої Богородиці (1926–1928, розібрана у 1960-х роках) у Рахові, 1934 рік

Церква Різдва Пресвятої Богородиці (1926—1928, розібрана у 1960-х роках) у Рахові, 1934 рік

Фото: Deutsche Fotothek
Складання сіна в оборіг. Рахів, 1934 рік. Walter Möbius, df_m_0003291 SLUB Deutsche Fotothek

Складання сіна в оборіг. Рахів, 1934 рік

Фото: Deutsche Fotothek
Інтер’єр гуцульської хати у Рахові, 1934 рік

Інтер’єр гуцульської хати у Рахові, 1934 рік

Фото: Deutsche Fotothek

Після десятої години ранку, ніби хтось подав їм знак, — натовпом рушають до греко-католицької церкви на правому березі Тиси. Церква так наповнюється людьми, що ніде яблуку впасти. Люди дуже релігійні, ревно моляться і співають, а їхній спів чути далеко від церкви. Після Служби Божої вони повертаються до моста й очікують на пошту, поряд із магазином Baťa. Листоноша не може обходити всі їхні далекі обійстя, тому накопичену пошту вони отримують в неділю. Вголос зачитують імена й адреси, і якщо названий присутній, він бере письмо сам, а якщо його немає — кореспонденцію забирає сусід.

На вулиці у Рахові, 1934 рік

На вулиці у Рахові, 1934 рік

Фото: Deutsche Fotothek
Інтер’єр церкви Покрови Пресвятої Богородиці у селищі Ясіня, 1934 рік. Walter Möbius, df_m_0003368 SLUB Deutsche Fotothek

Інтер’єр церкви Покрови Пресвятої Богородиці у селищі Ясіня, 1934 рік

Фото: Deutsche Fotothek
Вулична сцена у неділю після служби в церкві. Ясіня, 1934 рік

Вулична сцена у неділю після служби в церкві. Ясіня, 1934 рік

Фото: Deutsche Fotothek

Після обіду всі вирушають додому, з нетерпінням чекаючи наступної неділі. Але багато хто дістанеться хати вже ввечері, бо десь забесідується за чаркою. Така неділя в Ясінях. Навіть фотоаматор має тут можливість зробити багато "фольклорних" фотографій, затримавшись на цілий день. Чоловіки досить байдужі до фотозйомки, але жінки старшого віку відразу закривають обличчя, як тільки бачать, що ви спрямовуєте на них камеру".

Молода гуцулка за плетінням. Рахів, 1934 рік. Walter Möbius, df_m_0003293 SLUB Deutsche Fotothek

Молода гуцулка за плетінням. Рахів, 1934 рік

Фото: Deutsche Fotothek
Гора Говерла, Рахівщина, 1934 рік

Гора Говерла, Рахівщина, 1934 рік

Фоо: Deutsche Fotothek
Гуцульська сім’я з Рахова, 1934 рік

Гуцульська сім’я з Рахова, 1934 рік

Фото: Deutsche Fotothek
Гуцульська хата з мешканцями на ґанку. Рахів, 1934 рік. Walter Möbius, df_m_0003288 SLUB Deutsche Fotothek

Гуцульська хата з мешканцями на ґанку. Рахів, 1934 рік

Фото: Deutsche Fotothek

Схожі матеріали

600.jpg

Гуцулка з Криворівні, яка стала легендою

600.jpg

Тіні Івана Миколайчука

сео карпати

Літниська для "холєрників" і "сухотників"

похорон

Смерть і довкола неї. Погляд з Гуцульщини

IMG_0951

Скарби гуцульської старовітчини

сео

Село, яке має два храмових свята

600_карпати.jpg

Смак сонця і вітру. Як народжується гуцульський сир

сео силач

"Кілер" із Закарпаття: життєві пригоди непереможного спортовця Еміла Корошенка

skoczylas-pochod-zbojnikow-mnw_6209006-1.jpg

Ким насправді був Олекса Довбуш?