"Живець Моршин". Стаття з газети "Львівські вісті"

23:27, 4 червня 2022

Львівські вісті.jpg

Року 1877 на шпальтах галицької преси з’явилась новина про відкриття у містечку Моршин, що неподалік Стрия, кліматичного та водолікувального курорту. Вже 1878-го розпочався перший офіційний лікувальний сезон з відкриттям "Закладу для лікування грудних захворювань". Однак історія самого Моршина сягає давнішого часу.

Цьому й присвячена стаття "Живець Моршин", що побачила світ на шпальтах газети "Львівські вісті" у лютому 1943 року. Оригінальний правопис тексту збережено. Статтю розшукав Павло Артимишин.

Перший раз в історії Галичини назва оселі Моршин появляється в XV ст., а першим документом, який відноситься до Моршина, є акт з 1482 р., виданий якимсь Юхимом Нагвасданом, що продав багато сіл, м. ін. також Моршин, за 4.000 угорських фльоренів Рафалові з Ярослава, старості в Сандомирі. 

111.jpg

Живець Моршин, 1930-ті роки

szukajwarchiwach.gov.pl

Цікава теж відомість, яка є в далеко пізнішому акті, а саме з 1619 р. В тому акті покликується на привілей польського короля Володислава, який потверджує, що давніший привілей галицького князя Льва. В тому саме акті говориться про надання села Розгірче (при залізничій лінії .Стрий – Сколе), при чому згадується теж і Моршин і дооколичні села, як Нинів, Жулин, Лукавицю й інші.

У всіх тих актах говориться про Моршин як про звичайну оселю, а згадок про якісь лікувальні джерела – нема. Записки про соляні джерела появляються аж в першій половині XVI. ст. 

В дальших актах з тих часів є виразна згадка про соляне "вікно" в Моршині. 21 квітня 1541 р. львівський і перемиський суд перепроваджував розмежування дібр Мельхіора з Паньова і Катерини Бранецької. Делєгати суду прибули на місце спірного терену, були на вершку гори, поблизу долини, в якій є соляне джерело і де було збудоване вікно до варення солі. Та долина з вікном, як ствердив суд, належна до дібр Станьків, Довге, Моршин, Фалиш і Стрілків. 

114.jpg

У центрі живця Моршин, 1937 рік

szukajwarchiwach.gov.pl

Назва "Моршин" – в актах має різний правопис: Моршін, Морсін, Моршин – стоїть мабуть у зв’язку з прикметами терену, а саме з властивість "моршіння", т. зв. гниття. бутвіння. Слово «моршіння» нагадує німецьке слово "морш", себто спорохнявілий, зотлілий, трухлявий. А саме в цих околицях є верства спорохнявілої і збутвілої рістні, якою і є саме боровина. Очевидно – таке пояснення назви Моршина є гіпотетичне. Інші дослідники ставлять цю назву у зв’язок із родовим прізвищем "Морштин". А саме родина Морштинів знана була в тих околицях як арендарі т¸зв. "руських жуп (солянок)". 

Від родини Бранецьких Моршин переходить в pvки Делзецьких в XVII ст., a XVIII. ст. села Довге і Моршин по різних змінах власників переходять в посідання Михайла Шептицького. По його смерти в 1786 р. ці оба села купує Степан Кунашівський за 62.000 зл. Врешті знову по цілій низці власників в 1876 р. саме село Моршин купує на ліцитації за 39.000 зл. Боніфатій Штіллєр, німець з Поморян, що доробився в Галичині великого майна. У свому смертному завіщанні він записав Моршин Краєвому Товариству Лікарів з застереженням, що це Товариство в Моршині відкриє живець, з якого доходи мають бути призначені на допомоговий фонд для вдів і сиріт по лікарях-христіянах. 

До часу Штіллєра ніхто не звертав уваги на лікувальні прикмети джерел Моршина. Навіть солі там не "варили", бо вона була гірка. Нема теж ніяких вказівок на те, щоб місцеве населення знало лікувальні прикмети води з тих джерел і щоб ним лікувалося. 

112.jpg

Бювет мінеральних вод у живці Моршин, 1930-ті роки

szukajwarchiwach.gov.pl

Що найвище, мабуть Штіллєр, купуючи село Моршин, мав на меті, крім господарських виглядів, використати це село як звичайне літнисько зприводу краси околиці, великих соснових лісів і лагідного підгірського клімату. Штіллєр познайомився з двома лікарями, др. В. Пясецьким, який був у тому часі "гідропатом" і з др. З. Дзіковським. Мабуть вони перші звернули увагу на лікувальні прикмети моршинських джерел. 1877 р. в Моршині відкрито перший раз водолічниче (гідропатичне) заведення; від цього року починається історія Моршина як живця.

113.jpg

Інтер’єр одного зі санаторіїв Моршина, 1930-ті роки

szukajwarchiwach.gov.pl

Того року появилися у львівських газетах оголошення про відкриття живця, та одначе в тому році сезону не було, як сказано в дальших оголошеннях – "з незалежних причин". Та всеж таки приїхала деяка кількість гостей на літній відпочинок, замешкала в старому домі з 6-ма кімнатами. що був давніше старою корчмою. Здається, що Штіллєр вже вибудував з тому часі новий будинок, знаний пізніше під назвою «Під якором». В дальших роках (1870–1880) йшли наукові досліди джерел в Моршині. У 1889 р. відкрито там солянково-боровинний живець, про що й видамо перші летючки-проспекти. В 1883 р. почався раціональний продаж моршинської води в пляшках. Тоді продано 1.000 пляшок гіркої води.

Досі живець вів сам власник Штіллєр, а дорадниками його були лікарі, члени Тoваpиcтва Лікарів. Співпраця з лікарями довела до того, що Штіллєр, вмираючи, записав Моршин згаданому Товариству на допомоговий фонд для вдів і сиріт по лікарях. На підставі відповідного акту даровизни Товариство переняло Моршин на власність і під свою управу в січні 1884 р. Воно поволі розбудовувало Моршин, а коли в 1891 р. Намісництво Галичини затвердило фондаційний акт, відступило живець в аренду окремим лікарям, своїм членам, які обов'язувалися його далі розбудовувати як живець. Однак вони дбали більше про власні інтереси і довели стан живця до того, що Товариствo мало намір продажу цілого Моршина. Тільки вибух війни в 1914 р. перешкодив тому.

115.jpg

Будівлі живця Моршин, 1936 рік

szukajwarchiwach.gov.pl

По світовій війні значення Моршина почало зростати. Лікарське Товариство вибудувало величавий живцевий будинок, лазнички, електрівню, коштом около 7 міл. зл.

За большевицьких часів Моршин став модним "курортом" для "товаришів" зі сходу. Всі віллі і пансіони націоналізовано. В них замешкали різні совєтські достойники.

Взято із: Живець Моршин. Львівські вісті. 1943. Ч. 40. 24 лютого. С. 2.

Схожі матеріали

1.jpg

Гребенів: з наших літнищ і живців. Матеріали з галицької преси 1930-х

5

“Живець Підлюте”. Стаття з газети “Діло” за 1932 рік

10.jpg

Анатоль Курдидик "Їду до Черча!". Стаття з газети "Діло" за 1934 рік

600.jpg

Як українські інтелектуали відпочивали в Карпатах понад 100 років тому

jaremche 1200-630.jpg

Автом по Галичині. Цикл статей Галактіона Чіпки за 1936 рік. Частина 3

4.jpg

Автом по Галичині. Цикл статей Галактіона Чіпки за 1936 рік. Частина 2

20224.jpg

Трускавець: з наших літнищ і живців. Матеріали з преси 1930-х

05_new.jpg

Лижний рай на краю колишньої імперії

bohdan lepkuj.jpg

Богдан Лепкий "Матура"