1 червня 1930 року українські школярі зі всієї Галичини з’їжджаються до Львова. Із площі Марійської сучасна вулиця Міцкевича аж до площі Сокола-Батька на розі сучасних вулиць Козельницької та Стрийської, тепер станція дитячої залізниці "Сонячна" навіть організували доїзд. Близько 16:00 на площі зібралися понад 10 тисяч людей.
Цього дня молодь чекала з нетерпінням увесь рік. Адже Свято молоді, яке організовувало товариство "Рідна школа" щороку на початку літа, було одним із найвелелюдніших заходів у місті. Дійство фільмував на кіноплівку фотограф та зачинатель української кінематографії в Галичині Юліан Дорош.
Дарія Денис
журналістка
Року 1923 українська письменниця і видавниця Соня Кулик у Львові створила кіноконцерн "Соняфільм", який упродовж майже десяти років імпортував у Галичину українські фільми з УРСР. У 1930-х "Соняфільм" робила власні кіноспроби: знімали документальні стрічки про етнографію, фізичне виховання. Режисер та оператор цих фільмів – вихованець Пласту зі Станіславова, член куреня "Орден Залізної Остроги", фотограф Юліан Дорош.
Свій перший аматорський короткометражний фільм Юліан Дорош зняв у 1928 році у пластовому таборі на горі Сокіл поблизу Підлютого. Але після першого ж перегляду кінострічка була конфіскована польською владою.
Документальну стрічку "Свято молоді" 1930 року було віднайдено 2013-го у Центральному державному кінофотофоноархіві України ім. Г.С.Пшеничного в Києві. На кадрах бачимо урочисту ходу вихованців "Рідної школи" вулицями Львова. Учні танцюють, демонструють гімнастичні вправи, грають у спортивні ігри. Багато дітей у вишиванках.
Фільм "Свято молоді" має історичну цінність. Це найстаріші кадри з пластунами. Окрім того, це перше відео, яке виявили дослідники, де був зафіксований митрополит Андрей Шептицький на відео з 2:45 . У кінострічці гурт пластунів супроводжує авто, на якому приїхав очільник Греко-католицької церкви, щоб привітати учасників свята.
Поруч із митрополитом голова "Рідної школи" Ілля Кокорудз. З 1881 року це товариство під різними назвами ("Рідна школа" з 1926-го) займалось освітою українського населення в Галичині. Оскільки у державних школах Польщі, куди входили українські землі у міжвоєнний період, українською мовою не викладали, "Рідна школа" створювала гуртки, курси і навіть приватні школи.
Зокрема Ілля та Іванна Кокорудзи за власні кошти придбали у Львові земельну ділянку тепер вулиця Кокорудзи та звели будівлю для Дівчачих приватних гімназійних курсів "Рідної школи". Нині це ліцей №5, яке названо на честь подружжя.