Прапор Військово-Морських Сил України на козацькій чайці. Або як у Львові готували моряків
11:13, 14 серпня 2025
Улітку 1992 року чайку "Пресвята Покрова", яку ентузіасти товариства "Кіш" збудували за зразком бойового корабля козаків XVIII століття, урочисто спустили на воду. На судні курсанти Львівського Вищого Військового училища підняли Військово-морський прапор України. Ця подія відбулася не на Дніпрі чи у Чорному морі, а поблизу Львова на озері Глинна-Наварія, де діяв учбово-морський центр підготовки. Нині чайка вже встигла побувати у десятках країн світу, популяризуючи українську суднобудівну традицію.
Олег Друздєв
історик, завідувач музею Національної академії сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного
Морська тематика для Львова давно стала джерелом для жартів. Історії про "Львівський Морський порт імені Степана Бандери", у якому систематично пришвартовуються "авіаносці США та НАТО", створили чимало мемів, які вже стали класикою гумору в інтернеті. Хоча не так давно у Львові справді готували професійних військових моряків, які навіть мали свою "морську базу" неподалік міста.
Львів, хоч і не має виходу до моря, та зміг стати "кузнею кадрів" для багатьох моряків. А все почалося у 1947 році, коли сюди передислокували Харківське Військово-Політичне училище. Майбутні офіцери культурно-ідейної роботи у радянській армії оселилися на території давньої Цісарсько-королівської школи кадетів піхоти, (нині на цій території діє Національна академія Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного). Прибувши до Львова, Харківське ВПУ незабаром перейменували у Львівське ВПУ.
Викладацький склад Морського відділення ЛВВПУ
Протягом наступних років заклад зазнав чимало трансформацій, поки не став більш відомим загалу як Львівське Вище Військово-Політичне училище (далі – ЛВВПУ). Тут готували офіцерів для військ СРСР за двома основними спеціальностями: "культурно-освітня робота" та "військова журналістика". Морська складова стала частиною училища де-факто з 1968 року, коли було реалізовано заходи зі створенням військово-морського відділення училища. Для навчання моряків до Львова перевели офіцерів із Військово-Морських сил, зокрема працівників флотських газет і будинків офіцерів. Для потреб курсантів зробили спеціалізовані класи та тренажери, які давали змогу наблизити підготовку до реалій.
"Морем" для курсантів стало озеро Глинна-Наварія біля Львова, хоча базу тут побудували лише у 1980-х роках. Цікаво, що географія походження моряків була доволі широкою. З 1961 року у стінах ЛВВПУ почали готувати фахівців для дружніх до СРСР країн Європи, Азії та Африки. Вчилися вони на окремому спецфакультеті. Тому серед курсантів-моряків у Львові можна було зустріти представників різних країн світу.
Козацька чайка "Пресвята Покрова" в учбовому центрі Військово-морської підготовки ЛВВУ на озері Глинна-Наварія, 1992 рік
Очевидно, що курсанти мали практику й у Криму. Зокрема, влітку 1991 року курсанти-моряки 3-го курсу здійснили штурманський похід навколо Європи на навчальному кораблі "Перекоп" — із Севастополя в Кронштадт із заходом у сирійський порт Тартус — разом із курсантами Київського Вищого Військово-Морського Політичного училища.
Після розпаду СРСР Львівське Вище Військово-Політичне училище ліквідували. Всі, хто не бажав скласти присягу на вірність Україні, виїхали до інших країн. Ті ж, хто залишився, змогли завершити навчання. Останній набір курсантів-моряків за спеціальностями "культурно-просвітня робота" та "військова журналістика" відбувся восени 1991-го. Коли через чотири роки вони завершували навчання, на території колишнього училища діяв уже абсолютно новий заклад — Відділення військової підготовки при Державному університеті "Львівська Політехніка". Чимало випускників морського відділення ЛВВПУ поповнили ряди українських ВМС, інші роз’їхалися по флотах різних країн.
Дочитали до кінця? Підтримайте редакцію "Локальної історії" на Patreon!
