Фотовиставка "Краса Гуцульщини" 1939 року у Коломиї

<p>Перша сторінка видання про фотовиставку 1939 року</p>

Уперше про виставку згадується у виданні "Nowości fotograficzne" (№2) за 1938 рік, де зазначено, що основною метою проведення цієї події було "пробудження любові до Гуцульщини та до регіональної мистецької фотографії". Термін подання заявок тривав до 30 жовтня, а роботи треба було надіслати до 30 листопада 1938 року. 

Виставка діяла у повітовій раді на вул. Алея Вольності, 8нині — Музей історії міста Коломиї з 22 січня по 5 лютого 1939 року. Організувала подію фотографічна секція чорногорського відділу Польського Татранського товариства в Коломиї. Спонсорували виставку окружний староста Тадеуш Шаревський, товариство "Східні Карпати" у Станіславові, командування Гуцульського піхотного полку в Коломиї та місцевий відділ Польського банку. 

"Вважаємо своїм приємним обов’язком особливо підкреслити доброзичливі поради, які ми отримали на основі їхнього власного досвіду, від пана Едварда Черного з Польського туристичного товариства в Биткові та пана інженера Мавріція Каца з Польського туристичного товариства в Станіславові", — йдеться у виданні «I wystawa fotografiki pod hasłem: "Piękno Huculszczyzny" 22.I.-5.II.1939»Коломия, 1939 рік. 

Усього на виставці представили 273 роботи 27 учасників як із Галичини, так і з інших куточків Польщі. Головою журі був староста Тадеуш Шаревський, а членами журі були Йозеф Дамн, інженер Фелікс Гачевський, Станіслав Вінценз, який у 1898—1906 роках навчався в Коломийській польській гімназії, Самуель Вагман та професор Коломийської української гімназії Роман Шипайло замість відсутнього Івана Пашкевича. 

Із 273 робіт 14 відзначили подарунками. Дві із них зробили коломияни. Юліан Крогульський за роботу "Юнак" отримав 20 злотих готівкою та "додаткове безкоштовне законне розширення членства". Івана Пашкевича за роботу "Доля" відзначили "художньою касетою гуцульською" за 25 злотих та надали "додаткове безкоштовне законне розширення членства" у Польському татранському товаристві. Крім того, Юліан Крогульський отримав "після завершення роботи журі Конкурсу" фотопапір товариства "Оріон", який коштував у той час 30 злотих.

"Поза конкурсом" відзначили кілька фотографів: д-р Артур Дорторт (Станиславів); Генрик Ґонсьоровський (Грудзьондз); Альфред Гофман (Битків); Натан Кагане, (Станиславів); Микола Сеньковський (Коломия); Казимир Вінценз (Слобода Рунгурська); Ромуальд Войтович (Коломия); інж. Кароль Мармарош (Коломия); д-р Стефан Мірецький (Катовиці).

"Виставка у високому ступені демонструвала чар Гуцульщини й наочно закарбовувала те, що ми знаємо про неї з книжок та літератури. Краєвиди, будівлі, типажі, життя і праця, щастя й чар гір і долин, задума й меланхолія самотніх закутків, дараби зі своїми відважними плотогонами, клаузи, заховані серед скель і чорних борів, Чивчинські гори з їхнім суґестивним відлюдним і диким природним краєвидом, Чорногора з багатством форм і гірських сцен, хати, ґражди, церкви й дзвіниці, самотні хрести, лісові потоки, пречудові водоспади, ліси й луки, літня зелень і розкішно освітлені сніги тощо. Тематика переважної більшості цих фотографій, що нерідко змагалися з олійним живописом або аквареллю, а також з технічного боку, давала шанувальникові мистецької фотографії багато зразків, які приковували його увагу", — опублікували відгук про виставку у газеті "Głos Pokucia" за 19 березня 1939 року.

Серед відомих осіб на конкурс подав свої роботи й інженер Кароль Мараморош, згодом відомий на весь світ вірусолог, ентомолог і фітопатолог, лауреат премії Вольфа, віце-президент Нью-Йоркської Академії Наук, автор і співавтор понад 800 наукових праць. Відомий у майбутньому науковець представив свої роботи: "У лісі", "Пряля", "Гуцул з люлькою", "Бухтівецький водоспад", "Прут" і "Молода гуцулка". 

Долучився до участі на виставці й українець Іван Пашкевич, директор "Покутського союзу", який представив свої фотороботи "Стара церква" (Ворохта), "Прут" та "Церква" (Ворохта).

На виставці також були роботи відомих фотографів, які жили в Коломиї, — Миколи Сеньковського та Юліана Крогульського. Микола Сеньковський відомий своїми світлинами Карпат та гуцулів. Він задокументував краєвиди, архітектуру, побут, мистецтво карпатського краю та типажі його мешканців початку XX століття. На конкурс заявив 9 своїх робіт. Дві з них зображали людей — "Дудар" і "Гуцульські діти", решта — пейзажі. Свої роботи Сеньковський оцінив по 8 злотих за кожну. Він залишився без нагород, однак, організатори виставки відзначили його професійність: "Серед перелічених осіб (тих, що залишилися без нагород, — авт.) слід особливо підкреслити визначні заслуги для Гуцульщини почесного члена нашого Відділу Генрика Ґонсьоровського — автора досконалих путівників і фотографічних публікацій, а також найпліднішого фотографа Гуцульщини Миколи Сеньковського".

Щоправда, організатори відзначали, що виставка була проведена неналежним чином через "події минулої осені та закінчення фінансового року". Але не надто тим переймалися, адже то була "наша перша спроба в цьому напрямку і що величезний обсяг роботи через кадрові труднощі ліг на плечі двох людей". Загалом виставка відіграла важливу роль у популяризації Гуцульщини та фотографічної справи, однак розвиток фотосправи невдовзі припинився через панування радянської комуністичної влади.