Відродження військового душпастирства. 20–річчя Храму Святого Архистратига Михаїла у Національній академії сухопутних військ

Від клубу до військової святині

<p>Храм Святого Архистратига Михаїла у Національній академії сухопутних військ, початок 2000-х років</p>

Храм Святого Архистратига Михаїла розташований на території Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра СагайдачногоНАСВ у Львові. Саме тут ще у 1899-му відкрилася Цісарсько-королівська школа кадетів піхоти, яка діяла 15 років. Упродовж ХХ століття влада у Львові змінювалась кілька разів, та призначення цього місця залишалося незмінним. У міжвоєнній Польщі тут діяв Корпус кадетів №1, у радянський час — Львівське вище військово-політичне училище. Після проголошення незалежності України тут було відкрито новий навчальний заклад, який не був пов’язаний із попередніми установами та розвинувся від Відділення військової підготовки до Інституту Сухопутних військ. 

Тому, коли у 2009 році відкрилася Академія сухопутних військ (а з 2015 року — Національна академія), багато хто сприйняв це як чергову зміну назви. Насправді ж відтоді розпочалася історія нового навчального закладу — з іншими традиціями, зокрема й духовними.

Відродження військового душпастирства у Львові почалося ще в 1990-х. У 1996 році семінаристи Львівської духовної семінарії, з благословення ректорату, почали відвідувати військові частини міста, зокрема й майбутній Військовий інститут. Вони проводили зустрічі з курсантами, організовували прощі до святинь Галичини. Однак, з часом стало зрозуміло: потрібен власний молитовний простір.

Історія підказала як вирішити проблему. У 1930-х роках на території кадетської школи існувала каплиця святого Станіслава Костки. За радянських часів її знищили, але пам’ять про неї залишилася. Вирішили відродити каплицю, яка згодом стала повноцінним храмом.

Для облаштування каплиці обрали старий лекторний зал, що раніше служив клубом. Узгодивши з керівництвом Інституту фактичну зміну призначення приміщень, команда військових душпастирів розпочала ремонтні роботи. Кошти збирали буквально з усього світу — у парафіях Львівської архиєпархії, серед меценатів та за кордоном. Велику частину робіт виконували самі курсанти — ремонтували, малювали розписи, допомагали капеланам. 

Духовний центр

Паралельно з реновацією тривало й молитовне життя. На початках існування храму в ньому молилися багато різних священиків — отці Михайло Кв’ятковський, Орест Фредина, Володимир Люпак та інші. Дехто з них згодом стали єпископами, зокрема, Богдан Манишин та Степан Сус. Під їхнім керівництвом відбувалося інституційне оформлення та становлення військового капеланства в тодішньому Військовому інституті. Чимало сучасних капеланів розпочинали своє служіння саме з храму Архистратига Михаїла. Зокрема, нинішній настоятель цієї церкви — синкел у справах капеланства військових, ув’язнених, студентів та дітей-сиріт Львівської архиєпархії УГКЦ отець Андрій Хомишин. Він був одним із тих, хто отримав тут дияконські свячення. 

Незважаючи на ремонтні роботи, святиню відвідували отці та єпископи з різних структур Церкви. Зокрема, у 2003 році тут молився єпископ Мельбурнської єпархії Святих верховних апостолів Петра і Павла для українців візантійського обряду в Австралії, Новій Зеландії та Океанії Петро Стасюк. У подальші роки тут були владики Богдан (Дзюрах), Венедикт (Алексійчук), Михаїл (Колтун) та багато інших.

20 листопада 2005 року, у переддень свята Собору Архистратига Михаїла, храм освятили. Чин здійснив Архієпископ Львівський Ігор Возьняк. Серед присутніх священиків того дня був і майбутній Глава УГКЦ — Блаженніший Святослав Шевчук, який часто служив Святу Літургію в цьому храмі та навіть охрестив кількох курсантів. 

Храм поступово ставав справжнім духовним центром інституту, а згодом і НАСВ. Тут відбуваються урочисті богослужіння, зустрічі релігієзнавчого гуртка, хрещення, шлюби та церемонії прощання із загиблими Героями. Нині у храмі розташовані стенди зі світлинами загиблих випускників НАСВ і щодня о 9:00 відбувається молитва за українське військо. 

Окрім традиційних душпастирських подій, храм отримав своє мистецьке оновлення. У 2025 році за ініціативи настоятеля храму та капелана НАСВ отця Андрія Хомишина, святилище оздобили розписами. Їх виконали студентки Львівської національної академії мистецтв — Христина Пасічна, Іванна Вишневська та Олена Логай — у межах свого дипломного проєкту. В основі розписів — зображення різних епізодів Божественної Літургії та постатей випускників Академії, які загинули за Україну. 23 серпня 2025 року розписи освятив Львівський єпископ-помічник Володимир (Груца).

20-ліття Храму Святого Архистратига Михаїла відзначають в умовах повномасштабної війни та постійних викликів перед капеланами НАСВ. Важливо зауважити, що капеланське служіння не обмежується лише храмом. Військові капелани служать всюди, де є потреба. Адже духовна опора формує міцний морально-ціннісний фундамент захисників та захисниць, який підтримує їх у найскладніші моменти життя. Тому військові душпастирі та військові храми завжди на часі.