Субіцький печерний монастир над Дністром. Таємниці наскельних написів

Першими дослідниками монастиря були місцевий священник Йосип Сулковський та патріарх подільської археології Юхим Сіцінський. Сулковський записав легенду про ченців, які займалися ткацтвом. Вони клали біля святого джерела, що знаходилося неподалік монастиря, полотно. Взамін місцеві жителі залишали їм хліб і гроші. Однак ченці брали лише хліб, а гроші залишали. Стаття Йосипа Сулковського "Село Субоч (Ушицкого уезда) и его пещеры" була опублікована 1887 року у Подільських Єпархіальних Відомостях. Автор подав опис печери монастиря та окремих наскельних зображень. Зокрема, напис церковно-слов'янськими літерами, що означав дату 1734, а також великий напис на скелі "Бог Господь явися нам". 

<p>Субіцький печерний монастир. Каплиця, 2002 рік</p>

Під час відвідин пам'ятки автором з'ясувалося, що вона складається з трьох приміщень.

Печера №1 — природного походження, зі слідами побілки. Має вхід у формі сплюснутої арки, завширшки 4 м та заввишки 1,2 м. Дно заповнене делювієм продукти вивітрювання гірських порід та уламками породи, що відламується зі стін та стелі. Показово, що за обмірами експедиції 1949 року її внутрішня висота становила 1,75 м.

Печера №2 — штучно висічена в скелі. Справа від входу, на обробленій поверхні скелі висічено коло, діаметром 12 см, всередині якого рельєфно виконано рівносторонній хрест. Біля хреста — штучне прямокутне поглиблення для ікони розміром 12х10 см. Витесана в скелі дверна кам‘яна рама має розміри 28х133 см, для кріплення дверей просвердлено 6 крупних заглиблень для петель та отвори ззовні та зсередини для засуву. Висота печери — 1,8 м, ширина — 1,1 м, довжина — 1,08 м. У печері збереглося 5 прямокутних поглиблень для ікон: три напроти входу та два по боках. Ніша центральної ікони розміром 15х18 см, зліва та справа — квадратні з ребром по 8,5 см. Ніші на взаємо протилежних стінах однакові — 7х10 см. Зберігся округлий отвір у стелі діаметром 4 см, що використовувався для підвішування освітлювального пристрою. Ближче до задньої стінки з трьома нішами для ікони, у лівій та правій стінах є округлі поглиблення, що могли бути використані для кріплення вівтарної перегородки. В підлозі, біля задньої стіни є прямокутна вирубка для встановлення престолу та жертовника. На лівій стіні зберігся напис, згадуваний у ХІХ столітті Сулковским і Сіцінським, що означає дату 1734. На правій стінці — напівстертий напис у рамці кирилицею, де читається заглавна буква "земля". В різних місцях печери трапляються автографи, що за палеографією подібні до вищезгаданих — це імена "КІВ" та "КІЯРІЛ", в окремих написах букви комбіновані з хрестами. Ймовірно, це автографи ченців. Крім написів у печері збереглась велика кількість хрестів різної форми, серед яких переважають зображення з лункоподібними закінченнями рамен.

Об‘єкт №3 — штучна ніша з ґанком знаходиться за 2 м від попередньої на південний захід. Перед входом вирубаний аркоподібний ґанок, у кутах якого влаштовано дві гострокутні ніші, на горизонтальній поверхні однієї з них висічено косий хрест. Поблизу ніші, що розташована праворуч від входу, знаходиться овальна ніша з рівновіддаленими заглибленнями, просвердлиними всередині діаметром 3-4 см. Вхід до печери прямокутний з дещо заокругленим верхом. Над входом у печеру знаходиться рельєфно висічена ікона в еліпсоподібній ніші, яка погано збереглася. Ліворуч від входу, вгорі помітно схематично вирубане грубими лініями погруддя. За 25 м на південний захід від печер на скелі висічено напис "Бог Господь Явися нам". 

Під час відвідин пам‘ятки у 2006 році археологи з‘ясували, що уламок скелі зі словами "Бог Господь" відколовся, хоча напис повністю читався ще у 2002 році.

За 70 м на північний схід від комплексу нами було виявлено штучні лункоподібні поглиблення на скелі, а також два добре патинізовані наскельні зображення у вигляді хреста з косою перекладиною та "лопаткоподібний" символ. Поряд із цими петрогліфами на рівні сучасного схилу проглядаються вхідні частини засипаних печер, що можуть бути рештками монастирських приміщень. Печеру №2 ченці використовували як церкву. Об‘єкт №3 міг служити ченцям за каплицю для тимчасових відправ. Житлові приміщення комплексу наразі поховані під схиловими відкладами.

Ніші для ікон, рельєфний хрест, пізня дата на стіні церкви та графіті, що за палеографією подібні до неї, дозволяють датувати церкву та каплицю у селі Субіч XVIII століттям. Проте, цілком можливо, що дослідники бачили лише фінальну стадію обробки скельних приміщень. Невеликі розміри церкви та каплиці, їх абсолютно нетипова форма для скельної церковної архітектури можуть вказувати на те, що первісно приміщення вирубували з іншою метою, і лише пізніше їх перетворили у культові. Ймовірно, це зробили вже після того, як монастир припинив своє існування. Напис "Бог Господь явися нам" підтверджує версію археолога Тимура Бобровського про тісний зв'язок печерного чернецтва з практиками ісіхазмумістичне вчення та течія у православ'ї.