Волинському краєзнавчому музею передали особистий архів оунівця Михайла Чигрина
У переданих листах, окрім особистого, є чимало важливої інформації про події 1930-1940 років на Волині: розстріл в’язнів Луцької тюрми, репресії за польського та радянського окупаційних режимів.
До Волинського краєзнавчого музею передали архів матеріалів оунівця Михайла Чигрина. У колекції представили його тюремні листи, записники, фотографії та особистий щоденник.
Про це повідомили у пресслужбі Волинської ОДА.
Архів музею передала історикиня, представниця Українського інституту національної пам’яті на Волині Леся Бондарук. Документи їй надіслала дружина Михайла Чигрина Марія. Серед іншого, там збереглися і листи оунівця до його першої коханої Лідії Кушнірук, написані із 1936 по 1943 роки.
“Тут є листи, коли Михайло Чигрин у Луцькій тюрмі сидить в чоловічій камері, а Лідія – у жіночій. Їм дозволили між собою листуватись. Тут є листи і в той період, коли дівчину відпустили, а Михайло ще сидів в тюрмі. І є багато історій про те, як їм булося в той час. За польської окупації, за переслідування. Поміж романтичними словами і мріями закоханої дівчини, чимало важливої історичної інформації про події, які вона бачила на Волині. Є розповідь про розстріл в’язнів Луцької тюрми, репресії польських та радянських окупантів та інше. Є також щоденник Михайла Чигрина, який він вів із 1939 року”, – розповідає Бондарук.
Окрім того, у колекції представили листи, записники і фотографії, на яких можна прочитати та побачити як жив оунівець Михайло Чигрин еміграції до Австралії. У Волинській облраді зазначають, що зібрані документи є дуже важливими, адже висвітлюють діяльність української діаспори.
“Такий архів може розказати про долю людини. І ці матеріали можуть стати окрасою нашого музею та безцінним джерелом інформації для тих, хто буде вивчати перебіг національно-визвольних змагань під час Другої світової війни та життя українців закордоном”, – підкреслив перший заступник голови Волинської облради Юрій Поліщук.
За словами директорки Волинського краєзнавчого музею Оксани Важатко, це вперше за багато років їхньому закладу передали колекцію для поповнення фондів.
“Сьогодні відбувається перший етап нашої музейної роботи, яка непомітна, - це збір документів. Після цього наші науковці мають опрацювати матеріал, вивчити його та визначити місце, де ці документи будуть зберігатися. За останні роки в нас не було закордонних музейних надходжень. Ми доторкаємось до історії українців, які жили за межами радянської України”, – підкреслила Оксана Ватажко.
Михайло Чигрин народився 28 жовтня 1915 року в місті Мценськ Орловської губернії, куди його батьків евакуювали на початку Першої світової війни. В 1918-му сім’я повернулася у село Жидичин поблизу Луцька.
Після закінчення сільської початкової школи Михайло Чигирин продовжив навчання в Українській гімназії імені Лесі Українки в Луцьку.
У 1933-му, по закінченні гімназії, Чигирина ув’язнили представники польського уряду на 5 років за політичну і культурно-освітню діяльність в ОУН. Сидів у Луцькій тюрмі.
1935 року Михайла Чигрина знову засудили на 5 років ув’язнення за те, що був пресово-пропагандивним референтом Окружної Екзекутиви ОУН.
У березні 1939-го оунівець емігрував. За кордоном спочатку навчався на богословському факультеті Белградського університету, а потім перейшов на медичний факультет Університету в Загребі. Після завершення навчання став зубним лікарем, був активним діячем української громади в Загребі й Белграді.
Кілька років був референтом молоді при Українському Представництві в Хорватії: опікувався українськими студентами, здобував для них стипендії у хорватської влади. Після Другої Світової Війни переїхав в Австрію.
Для допомоги українцям-втікачам, займався створенням Українського Червоного Хреста. Разом з іншими організовував Український Допомоговий Комітет у Каринтії, спочатку був його секретарем, а потім головою. Брав активну участь в організації парафії УАПЦ у Філлаху. Був провідним діячем в таборах біженців для воїнів УНР.
У червні 1949 року переїхав в Австралію. Входив до різних українських громадських та релігійних організацій. Багато років очолював ОУН (м) в Австралії. Брав активну участь в організації “Пласту”, виконуючи в ній різні провідні функції. У 1972 році став фундатором і головою Товариства волинян в Австралії.
1987 року очолив Єпархіяльний Ювілейний Комітет 1000-ліття Хрещення України УАПЦ в Австралії й Новій Зеландії. Водночас Михайло Чигрин активно цікавився подіями в Україні, підтримував учасників акції “Україна без Кучми!”.
Михайло Чигрин відійшов у вічність 4 листопада 2001 року. Похований на цвинтарі в Руквуд на відділі Української Православної Церкви у Сіднеї.
Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що Державний архів Волині виклав у мережу 215 розсекречених справ КДБ.
