Фотостудія на колесах. Закарпаття 1920-х років на світлинах Нандора Бьома

"Темна кімната" на дерев’яних колесах

Єврей Нандор Бьом народився в Іршаві 1884 року. Азам фотографічної справи навчився у США. У 1910-х роках він, залишивши вдома трьох дітей і дружину Ілону, подався до Америки. Планував заробити на життя, а з часом перевезти за океан сім’ю. Однак, після семи років перебування на заробітках, Бьом освоїв мистецтво фотографування і повернувся на Закарпаття (на той час Підкарпатську Русь). Невдовзі у сім’ї народилося ще трійко дітей. У будинку із фермерським господарством, що були неподалік залізничного вокзалу, Нандор розпочав свою нову професію — фотографа з дерев’яною фотостудією-диліжансомкарета для кінного перевезення пасажирів і пошти. 

Наприкінці ХІХ — на початку ХХ століття перші фотографічні процесимали настільки повільну реакцію, що їх можна було проявляти лише при слабкому освітленні. Здійснювали це в затемнених кімнатах. Згодом ці кімнати почали називати просто "темними". "Темна кімната" була простором із вимкненим світлом, де фотограф займався проявленням світлочутливої плівки та контактних відбитків, а також працював із фотозбільшувачем. У першій половині минулого століття саме в таких кімнатах фотографи проводили більшість часу. Фотолабораторію зазвичай лише злегка підсвічували ліхтарями з помаранчево-червоним світлом, яке не впливало на світлочутливий фотоматеріал при нетривалій взаємодії. У фотографів, які у своїй роботі використовували колодієвий процеснегативне зображення створювали на прозорій скляній пластині, фотолабораторія завжди була під рукою, — світлини проявляли одразу ж після експозиції.

Деякі фотографи майстрували рухомі фотолабораторії чи спеціальні темні намети. Мандрівні портретувальники могли на місці підготувати матеріали й обробити контактні відбитки для своїх клієнтів. Таким чином у 1920-х роках Нандор Бьом здійснював свої фотографічні виїзди містом й околицями Іршави — запрягав коня, й подорожував із кибиткоюкритий візок, на якій здалеку виднівся напис: "FOTO BÖHM IRŠAVA". На одній зі світлин видно понад 20 фото у рамці, причеплених задля реклами й огляду на стінці його рухомої фотостудії. Виготовляв іршавський фотограф як групові фотокартки, так й індивідуальні портрети, які пропонував зробити усім бажаючим.

Убивство на модерному мосту

Паралельно з проєктуванням та будівництвом чеського житлового кварталу, в Іршаві зводили новий залізобетонний транспортний міст через річку Іршавку. Міст мав налагодити зручне сполучення міста та району, й був зданий в експлуатацію у 1928 році. Роком раніше, на двох відомих нам світлинах, Нандору Бьому вдалося задокументувати процес будівництва цього важливого для містян об’єкта інфраструктури. Враховуючи фактор розливу річки і паводків, що могли зруйнувати опори, інженери втілили в життя проєкт моста без них. Сама споруда досі привертає до себе увагу оригінальними формами — дугоподібними арками, які на берегах поступово переходять у горизонтальні лінії.

У 1940-х роках однією з перших жертв Голокосту в Іршаві став Якоб Лебовіц, родич Нандора. Його було вбито саме на модерному мосту, коли той збирав гроші для бідних. Про це згадує онук фотографа — Майкл Бьом, що проживає у США. У 1944 році 52 дні тривало зосередження в гетто й депортація євреїв із Закарпаття у концтабори. Наразі відомо про 85 тисяч закарпатських жертв Голокосту. Не оминула трагедія й Іршавщину. Фотограф Нандор Бьом із сім’єю опинився у концтаборі Аушвіц, звідки вже не повернувся. Вдалося вижити тільки двом синам і єдиній доньці. Син Герман служив у чехословацькому війську, потрапив у полон до радянської армії і був вивезений у концтабори до Сибіру. Після Другої світової війни йому вдалося повернутися додому, в Іршаву, де Герман познайомився з майбутньою дружиною Решкою Йосович. Пара деякий час жила у чеському місті Ліберець, а потім емігрували до Америки. У новій країні Герман Бьом продовжив традицію свого батька — займався фотомистецтвом, якому навчився ще на Закарпатті, й відкрив фотоательє під назвою "FOTO BÖHM".