Раковицький цвинтар називають одним із найдавніших, найвідоміших і найзагадковіших поховальних місць у Польщі. Він знаходиться у Кракові неподалік центрального залізничного вокзалу та оборонних мурів старовинного міста — між вулицею Раковицькою та алеєю 29-го листопада
Олег Вдов’як
публіцист
На цьому кладовищі поховані художники Ян Матейко і Юліуш Коссак, актори театру Як Францішек Адамський і Марія Боґда, етнограф Оскар Кольберг та інші видатні польські діячі. Проте, також тут спочивають щонайменше декілька сотень українців, які загинули при різних обставинах, а про існування тут могил декотрих із них світ дізнався лише недавно.
Меморіал українцям, які загинули у Домб'є
Центральне і водночас найбільш відоме “українське” місце Раковицького цвинтаря — курган померлих та інтернованих українців з концентраційного табору Домб’є (знаходиться на території сучасного Кракова). На кладовищі поховали близько 300 військовополонених, вояків Української Галицької армії та цивільних українців, що померли у 1918–1921 роках.
Урочисте відкриття меморіалу, участь в котрому взяв тодішній прем’єр-міністр України Віктор Ющенко, відбулося у 2000 році. Пам’ятний знак знаходиться у секторі №73, що у західній частині кладовища — зі сторони алеї 29-го листопада.
Могила Степана Смаль—Стоцького
У протилежній частині Раковицького цвинтаря, зі сторони вулиці Яна Прандоти знаходяться могили одразу декількох українців, зокрема мовознавця і педагога Степана Смаль-Стоцького (сектор XXXIV, південний ряд).
Його родинний гробівець збудував син — Роман Смаль-Стоцький, який на той час був професором Варшавського університету. На місці поховання великий камінь із різьбленими буквами.
Могила Богдана Лепкого
Український письменник і науковець, професор Ягеллонського університету Богдан Лепкий, творчість якого замовчувала радянська влада, похований біля Степана Смаль-Стоцького — у тому ж ряді і секторі (сектор XXXIV, південний ряд).
Пам’ятний знак знаходиться у гробівці його друга Ігнатія Шайдзіцького (Szajdzieckich). У 1972-му тут встановили барельєф письменника, а на надгробку написали українською мовою “Богдан Лепкий поет”.
Могила Миколи Дубовицького
Крім українських митців на Раковицькому кладовищі поховані також вояки Української Народної Республіки. Микола Дубовицький — хорунжий Армії УНР, який у післявоєнний час став професором Гірничо-металургійної академії у Кракові. У вищій школі він не лише викладав і провадив наукову діяльність — досліджував вплив ванадію і титану на властивості заліза, нікелю і кобальту, але й також допомагав фінансово студентам – колишнім воякам УНР, був розпорядником Фонду імені Симона Петлюри.
Могила знаходиться у секторі XXXV (західний ряд, місце 2).
Місця поховань українців-в’язнів концтабору Явожно
Понад 70 років достеменно не було відомо, де знаходяться могили 53 українців – в’язнів табору Явожно, котрих у часи військової операції “Вісла” у 1947 році засудили до смертної кари і розстріляли у в’язниці Монтелюпіх у Кракові.
Лише 2019-го року історику Євгену Місилові вдалося отримати перевірену інформацію про поховання. Виявилося, що ці могили — на Раковицькому цвинтарі. Працюючи над книгою про табір Явожно, дослідник виявив прізвища в’язнів, дати смерти, номери дільниць і могил на кладовищі.
Втім, як виявилося, донині вціліла лише одна могила — в ній поховані Роман Дзівік, Іван Дубик, Микола Котлярчик і Микола Мачишин. Усі вони були в’язнями Явожна і страчені в Монтелюпіху одного дня — 6 серпня 1947 року.
Могила без таблички з прізвищами і знаходиться у секторі LXXV (75) під номером 16.
Без могил, але в пам’яті
Тут згадано не всіх українців, котрі, відійшовши на вічну ватру, спочивають на Раковицькому цвинтарі. Про одних ми знаємо більше, про інших — зовсім мало, але є і такі, про чию присутність тут можемо навіть не здогадуватися. Проте усі вони заслуговують залишатися у пам’яті українців.