"Свято Матері". Стаття з газети "Діло" за 1932 рік

22:05, 7 травня 2022

Діло.jpg

У другу неділю травня в Україні відзначають День матері. 90 років тому у Галичині це свято також шанували. Але в умовах тодішньої бездержавності українців та початку відстоювання жіноцтвом своїх громадянських прав воно було і черговим приводом для роздумів: а якою є та має бути роль жінки-матері у житті народу? 

Цьому присвячена стаття "Свято Матері", яка побачила світ 1 червня 1932 року на сторінках газети "Діло". Автор невідомий. Оригінальний правопис тексту зберегли. Статтю розшукав Павло Артимишин.

З розвитком національного життя кожного народу ростуть і потреби створювання щораз то нових установ, які виповнювали б ці прогалини всенароднього життя, що досі були занедбані або забуті. Одною з таких занедбаних ділянок нашого життя було саме належне розуміння ролі матері у нашому національному житті. Ця справа була донедавна для нас майже зовсім байдужа, ми не добачували в наших жінках-матерях цього преважного чинника, який у інших народів відгравав дуже велику і важну ролю в їхньому культурному та визвольному розвиткові. Ми донедавна не розуміли чи не хотіли розуміти, що жінка-матір дає основу виховання цілим поколінням, підготовлює до нового життя, творить цілі кадри народніх робітників, свідомих своїх національних прав і обовязків та ставить ці підвалини, на яких спирається вся суспільність і весь народ та від яких залежить усе майбутнє цілого народу. 

136_Bibrka_Anna_Opanovych.max-1920x1080.jpg

Невідома родина, м. Бібрка Львівського воєводства, 1930-ті роки

Особистий архів Ганни Опанович

Цю преважну справу оцінювання вартости жінки-матері, як будучого національного і державницького елементу давно вже зрозуміли інші культурні народи як англійці, німці, французи, американці й інші: вони високо піднесли культ матері не тільки серед свого громадянства, але й поширили його по всьому культурному світі, вводячи культ матері у виді cвята матері. 

Культ для родини, а зокрема для матері сягає далеких, доісторичних часів і плекали його високо навіть дикі народи. Потім вій дещо занепав, аж христіянська мораль і її високі ідеї піднесли знова, становище жінки-матері до гідного рівня. Залежно від форм і суспільних ладів – культ для родини і матері переходив усякі фази, більше або менше сприятливі та щойно повоєнні часи, а зокрема стихійні змагання жінок біля двигнення громадсько-суспільного становища жінки, звернули увагу цілих народів і держав на конечність скріплення родинного життя, а зокрема на піднесення значіння та пошани для жінки-матері. Історія вчить нас, що цілі держави, колись великі і могутні валилися, коли розвалився родинний лад, коли падали трівкі основи родинного життя. Тому то людство і кожна держава старається всіми способами облекшити важке і відповідальне завдання матері та прийти її з допомогою у вихованні дитини. 

Це зрозумів також і наш український нарід! Зрозумів це велике і відповідальне становище, яке займає жінка-мати у громадянстві. Зрозумів, що мати це творча сила нації, що це той чинник, від якого залежить у великій мірі сила і будучність народу! Сучасні великі мужі і вчені стараються у своїх творах піднести вагу і значіння жінки-матері для цілого громадянства, для держави. Ось що каже президент Чехо-Словацької Республики Масарик у цій справі: «Материнство це величезний обовязок перед цілим народом! Треба поліпшити і створити такі умовини життя, щоби жінка-мати і жінка-господиня змогла нарівні з мужом і братом сповняти свої громадські обовязки! Всі ґенії людства – каже Масарик, герої війни, науки і мистецтва відносилися до матері з найбільшого пошаною і поважанням». 

037_Kulchytsi_Hanna_Kulchytska.max-1920x1080.jpg

Ганна Кульчицька зі сином Володимиром, с. Кульчиці Самбірського повіту Львівського воєводства.

Особистий архів Ганни Кульчицької

У державних народів сама держава приходить з допомогою жінці-матері. Будується величаві лічниці, закладається безплатні порадні для матерей, приюти для безробітних жінок-матерей, захоронки, діточі садки й інше, що очевидно, у великій мірі облекшує тягар виховання дитини. Та у нас, як в недержавному народі весь цей тягар праці мусить поносити само громадянство, тому, то ця справа не може як слід розвиватись. Та незважаючи на все. ми як нарід молодий і живий, що має свої національні аспірації, не сміємо занедбувати цієї так важної ділянки, якою є опіка над матірю та над дитиною. Бо, яка матір – таке громадянство. У нашому народі – жінка-мати мусить не тільки піклуватися фізичним вихованням дитини – але мусить дати дитині усе те, що дає їй добра школа. Вона мусить викресати в дитині залізний і чистий як хрусталь характер! Підготовити дитину до самостійного життя і боротьби з суперечностями! Виплекати почуття добра і краси, а що найважніше – навчпти дитину любови і пошани до свого рідного, впоїти в неї глибоке національне почуття і виховати дитину так, щоби мужно і гідно стала кожної хвилі до боротьби за краще завтра нашого народу!

Наша сучасна Мати-Українка не може бути матірю Страдальницею! Це мусить бути «Мати Спартанка»

Ми українці – святкуючи «Свято Матері», хочемо звернути увагу всього нашого громадянства на це важне становище, яке займає жінка матір у народі. Свято матери – це свято, в якому усі без ріжниці поглядів та політичних світоглядів повинні собі освідомити це важне становище жінки-матері. Навчім дітвору шанувати маєстатвелич  матері та вкажім на тяжкі труди, які приносить матір у вихованні дитини. Наше інтелігентне жіноцтво найкраще відсвяткує «Свято Матері», коли піде під сільські стріхи освідомлювати жінок-селянок, вказуючи їм, на їх важке завдання, на виховання дитини в національному дусі і любові та посвяті для свого народу! Йдучи під сільські стріхи – наше жіноцтво віддасть довг, затягнений супроти свого народу, довг великий. бо зворот набутого знання тим. які його найбільше потребують. 

148_Lviv_Lyubomyr_Polyuha.max-1920x1080.jpg

Іванна Давидович з дітьми Іваном і Ростиславом, м. Кам’янка-Струмилівська, Львівське воєводство, 1920 р.

Особистий архів Любомира Полюги.

І в цей великий день – день «Свята Матері» не тільки діти, але весь український загал складає глибоку пошану українській матері! В це свято кожна дитина принесе квітку радости своїй матері, квітку глибокої постанови гідно і чесно сповняти свої обовязки супроти родини, громадянства і всього народу. А в кого мати у сирій могилі – цей ту квітку зложить на гробі. Сучасна мати-українка мусить виховати покоління залізне, тверде, непохитне! Покоління свідоме своїх національних прав і обовязків і повне посвяти.

Взято із: Свято Матері. Діло. 1932. Ч. 119. 1 червня. С. 2-3.

Схожі матеріали

Без назви-2.jpg

Пам’ятаючи про Січових стрільців. Українські традиції Зелених свят

stritennia_960х560.jpg

Стрітення: Коли зима зустрічає весну

0108_Pechenizhyn_Vasyl' Havryshchuk.jpg

Українські великодні звичаї. Стаття з газети “Дрогобицьке слово” за 1942 рік

Euromaidan_03.JPG

До Дня гідності та свободи ініціювали флешмоб #МояІсторіяМайдану

800px-Constitution_of_Ukraine.jpg

Мінкульт випустив ролик до 25-річчя Конституції України

IMG_20220119_120941.jpg

У мережу виклали унікальне відео 30-х років “Йордан у Львові” Юліана Дороша

237771005_4833155000047464_5412713744615409064_n.jpg

До 30-ї річниці Незалежності Укрпошта та Нацбанк випустили пам’ятну продукцію

galyna-pagutiak.jpg

Як нас не навчили святкувати День перемоги

IMG_20211013_212556.jpg

Українців закликали не “шкарпетизувати” День захисників та захисниць