Різдво Христове у ріжних народів. Стаття з газети "Воля Покуття" за 1942 рік

Різдво Христове – це свято нової радості, свято мира й любови. Цілий світ святкує торжественно народини Того, що приніс у світ нову науку любові та всепрощення. Але не всі народи однаково величають його прихід. В кожному краю виробилися свої окремі звичаї й традиція в звязку з Рождеством Христа, залежно від вдачі народу, його характеру, заняття і тп. У нас традиція й звичаї святкування Різдва Христового залежні від хліборобського характеру нашого краю й народу. Тому то в нас на Свят-Вечір приносять у хату “дідуха”, стелять солому на долівку, кладуть під скатерть сіно, кидають кутю на стелю, щоб збіжжя родило, ідуть вечером до тварин, щоб їм побажати і тп. Усе те має незаперечний звязок з життям і заняттям нашого народу, що є по суті народом хліборобів. Але вже й у нас, головно серед міського населення, що є більш податне на всякого рода впливи з зовні, можна завважити поруч тих звичаїв, що всеціло панують на селі, всякі инші звичаї у святкуванні Різдва Христового нпр. ялинку, тобто смерекове деревце, прикрашене свічечками, скляними чічками, солодощами тощо. 

Звичай засвічувати на Свят-Вечір ялинку забрив до нас з Німеччини. Основна риса німецького Різдва це родинне й національне обєднання. Символ цього є ялинка, що згідно з германськими поганськими віруваннями коренем сягала в підземелля, а вершком входило у Вальгаллю, осідок богів. Старі германи вірили, що три богині підливають коріння цього дерева. На ньому ростуть золоті яблука, що дають богам безсмертність. На памятку того й тепер прикрашують ялинку яблуками та горіхами. Свічечки на ялинці це памятка тих вогнів, що їх старинні германи палили на знак радості з перемоги дня й сонця над ніччю й темнотою. Ялинка це один з необхідних складових елементів німецького Різдва. Під нею кладуть гостинці дітям, батькам, знайомим біля неї збирається ціла сімя, коло неї заручуються, колядують. 

<p>Біля різдвяної ялинки у вітальні, Лондон, Великобританія, 1905 рік</p>

В Італії Різдво – це свято дітей. У передріздвяний час на міських майданах стоїть безліч будок з іграшками, які купують діти, що походом мандрують вулицями міста. Закінчується цей похід забавою та дитячими пописами на майдані перед зібраним народом. Таксамо йдуть діти в Римі до церкви “Дитини Ісуса”, де на окремому підвищенні складають поклін гарно вирізбленій фігурці Ісуса, рецитуючи при тому кілька слів. 

В Данії на майданах та площах міст ставлять великі, освітлені та прикрашені ялинки для тих, що не мають її в дома. 

У Швайцарії у кожній хаті світиться трьома свічечками підчас Святої Вечері ліхтар у виді хреста, зроблений з барвінку, квітів та моху. 

В Англії Різдво це свято поєднання. Підчас свят обдаровуються взаїмно гостинцями. Тоді появляєтеся цікава постать “Духа Різдва”, що нагадує нашого св. Миколая. Святої Вечері англійці не знають. Заступає її обід першого дня свят, який відбувається вечером, при чому обовязково мусять на ньому подати печеного, прикрашеного індика та пудинг. Колядники не ходять на саме Різдво, а коляди співаються на 12 день перед ним. На Різдво обдаровують щедро дітей, всипаючи їм всякі гостинці до панчішок. Хати та церкви прикрашують англійці омелою, що є символом згоди й братерства. Зберігся тут звичай цілувати дівчинку, яка найшлася припадково під омелою. 

Зовсім инакше виглядає Різдво у Франції. Французи не святкують в дома, а у каварнях і ресторанах, де гамір і веселість. У Франції це свято радощів. 

В Америці на кілька день перед Різдвом ходять вулицями міст дідугани, члени добродійної установи й збирають датки на бідних, на вдови й сироти. Вистави крамниць прибрані смеречиною, а діти купують іграшки. У Свят-Вечір гамір на вулицях втихає, американці засідають до вечері з багатьох страв і слухають колядки по радіо. 

У Бразилії та Мексику вистрілюють у гору штучні вогні, а замість ялинки прикрашують колючі кактуси. По містах у Мексику продають паперові метелики, що прикра шують хати на Різдво. Це символ втіхи та радощів. 

Японці – христіяни приладжують на Різдво окремі коржики у великих діжах серед сміху, жартів та веселощів. 

З того перегляду бачимо, як різно святкують Різдво у світі та які ріжні звичаї й вірування з ним звязані у поодиноких народів. 

Джерело: Різдво Христове. Воля Покуття. 1942. Ч.1. 7 січня. С.2.