Леся Українка про свято Купала

19:20, 7 липня 2021

kupala .jpg

Восени 1893 року Леся Українка підготувала статтю для нового журналу Івана Франка “Житє і слово” – “Купала на Волині”. Письменниця зібрала кілька десятків купальських пісень, декотрі із нотами, та доповнила їх вступом про святкування на Купала, які сама спостерігала на рідній Волині. 

lesia ukrainka .jpg

Леся Українка

письменниця, перекладачка, фольклористка

На Волині ще у многих місцях затримався звичай справляти стародавнє свято Купала.

В Ковельському повіті справляють Купала так: звечора хлопці крадуть де-небудь солом'яника великий кошик, плетений з соломи, завбільшки з велике барило, в нього зсипають збіжжя і борошно старого, – власне, крадуть, бо просити не годиться. Солом’яника того звуть козубом. Того козуба хлопці тягнуть по селі, біжучи якнайшвидше і співаючи, а назустріч їм виходять люди і роблять перейму, себто складають на вулиці тріски, поліна, старі кошики і т. ін. – все то знадоби для купальського вогнища. Все теє хлопці забирають і пакують у козуб. Таких перейм буває скілька, і хлопці ледве можуть забрати все паливо. 

Козуба виносять на вигін за село. Там уже збирається цілий гурт людей, більше молодь, але є й молодші молодиці, часами і з старших дехто. Співають тільки дівчата, та часом відповідають їм на співи й хлопці. Починають з которої-небудь пісні, частіше “Ой молодая молодице”. Хлопці тим часом запалюють козуба, устромивши в нього високі тички, щоб вогонь горів вище. 

Люди, що приходять дивитися на Купала, повинні принести з собою теж різний підпал. Кажуть, що в давніші часи всякого, хто приходив з порожніми руками, хлопці били, через те й досі є купальна приказка: “Хто прийде без поліна, той піде без коліна”. 

Поки вогнище палає, дівчата співають пісень, часом зачіпаючи хлопців у тих піснях; тоді хлопці й собі відповідають, часом піснями, а частіше жартами, часом не дуже-то призвоїтими та лагідними. Взагалі увесь час ведеться якесь жартівливе змагання дівчат з хлопцями. Так, наприклад, від часу до часу хлопці вихоплюють з огнища віхті соломи з вогнем і кидаються з ними поміж дівчат, тикаючи їх дівчатам в лице і розганяючи дівчат по полі, але дівчата вертаються і знов віддячують хлопцям насмішливими піснями.

Коли козуб згорить до половини і вогонь трохи понижчає, тоді хлопці починають скакати через нього. Потім, коли вогонь почне пригасати, всі розходяться з піснями додому.

Вогню купальського не гасять, а лишають його, щоб сам дотлів до останку.

В Звягельському повіті хлопці кладуть огонь, а дівчата вбирають деревце, березку. Вбирають її вінками, биндами і запаленими свічечками. Деревце теє зветься купало. Самі дівчата убираються в великі вінки з різного зілля та квіток і мають при собі ще по вінку. Вони водять коло біля деревця і співають, хлопці тим часом скачуть через вогонь. Часом хлопці пориваються вхопити деревце, тоді дівчата боронять його і співають на хлопців різні прикрі пісні. Врешті хлопці хапають деревце і палять його або кидають в річку, а дівчат, що пробують оборонити своє купало, самих не раз купають в тій же річці.

Одспівавши купала, часом дівчата ворожать на вінках. Дівчина пускає на воду два вінки, один загадує на себе, а другий на якого хлопця: коли вони зійдуться докупи на воді, то значить дівчина буде в парі з своїм хлопцем. Або так: дівчина тичкою спускає свій вінок на дно річки; коли він спливе наверх, то дівчина піде заміж у той рік.

За виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 т. – К.: Наукова думка, 1977 р., т. 9

Схожі матеріали

сео, лістінг.jpg

Різдво на Україні

Міфи та українська вишивка | Оксана Косміна

Міфи та українська вишивка | Оксана Косміна

600-.jpg

10 фактів про українських відьом

600.jpg

Проект “Поліфонія”: як відроджують українське пісенне багатоголосся

600Х400

Бубон, скрипка і цимбали: як наші предки музикували

novyirik.jpg

Два французи, синя птиця і хабар – новорічний стіл радянської родини

600__.jpg

“Хліб насущний” вояків Гетьманщини

shchedryk8.original

Тріумф "Щедрика" у світі

cover-3.jpg

Сповнім наш національний обов’язок! Думки під зелені свята