“Лічничне заведення Черче”. Стаття з газети “Діло” 1928 року

Як відомо, колишня Галичина, попри інші богацтва, має й мінеральні води. Всі кращі купелеві місцевости, як Криниця, Жеґестів, Івоніч, Трускавець, Любінь Великий, Немирів і Підлюте лежать на нашій національній території, але експльоатація їх, подібно як нафтових теренів, з дрібними виїмками не в наших руках. До ряду їх прибула ще одна; Черче, віддалене віл Рогатина 5 і пів км., а від залізничої стації Потік на лінії Ходорів-Рогатин 2 і пів км. 

Лічниче ділання вод у Черчу було знане віддавна і віддавна вживали її місцеві та дооколичні селяни до лікування усякого роду артретизмів примітивним способом. Аж у минулому році заснувалася в селі спілка з 5 селян, між ними й начальника громади та директора місцевої школи п. Бігуса, що викупила від громади 5 морґів ґрунту, на якім бють зпід землі головні джерела, і по вказівкам інж. Волосєнки почала розбудовувати купелеве заведення: отже обрамовано джерела, збудовано будинок з купелевими кабінами (всіх є 18), спроваджено машину до огрівання води, яка опісля рурамп вигідно допливає до всіх кабін. Аналіза води головних джерел, виконана лябораторією д-ра Музики й інж. Кандяка виказала, що це сильна вода сірчана, бо має в літрі більше, як 6 міліґрамів сірководня, а належить до сірчано-вапняних вод. Головним способом її вжиткування повинні бути купелі, так само, як інших сірчаних вод, напр, у Піщанах, Бадені, Любіні Великому. А з лікарських досвідів знаємо, що такі води дуже помагають на всякі затяжні хороби суглобів (ставів), як гостець, ревматизм (подаґра, ґіхт), кривуху костей, наслідки зломань костей, як контрактури, пораження, хронічні запалення мязів і нервів (ісхіяс), на всякі жіночі недуги, на деякі хороби шкіри, як прим. лушиця і хронічні екземи на грибковім тлі. 

Деякі джерела мають у собі йодові й маґнові соли в такій скількости, що їх можна вживати до пиття в недугах мочевих доріг та при нежитах кишок, подібно як води в Марієнбаді. На сусідніх ґрунтах знайдено у великій скількости боровину, богату в сірчані соли, яка також надається до купелей у подібних припадках, як води з джерел. Води може стати на кількасот купелей денно. З порівнання з анальогічними купелевими водами бачимо, шо скількість сірки майже така, як у Любіні Великому, а перевищає богато води в Бадені й Піщанах, не говорячи вже про Немирів і Трускавець. 

Село Черче положене в гарній кітлині подільської височини, добре заслоненій від вітрів. Селяни дуже свідомі: уже до війни розпарцельовано тут більшу посілість з двома дворами й не впущено нікого чужого; а й тепер треба подивляти їх відвагу й ініціятиву, що вони самочинно взялися за таке, як на наші обставини, велике діло. Хоч уже нераз ріжні чужі елєменти намагалися приступити до спілки, досі нікого чужого не допущено.

Отже є всякі дані, аби ми могли раз і своїми силами створити купелеве заведення в більшому стилю. Очевидно, що цього самі селяни зробити не можуть, бо вони не розпоряджають більшими капіталами. А до розбудови Черча потрібно їх доконечно. 

З ініціятиви Українського Лікарського Товариства уладжено минулої неділі прогульку до Черча. Гурток лікарів, що відвідав Черче, переконався наочно, що купелеві кабіни хоч скромні, але уладжені по всім вимогам гіґієни, а до того є в будинку відповідна скількість кімнат, що уможливляє невибагливе приміщення для приїзжих хорих, які можуть на місці дістати й добрий, гіґієнічний харч. Досвід з минулого року, в якому Черче гостило в себе около 300 хорих, показав, що всі майже хорі, які приїхали до Черча з відповідними вказаннями, виїхали або пілком виздоровілі. або зі значним поліпшенням. До того кошт купелів і прожитку в Черчу на половину менший, як у інших подібних місцевостях. 

Стверджено також, що можливости розбудови дуже широкі. Дуже добре надається Черче до влаштування санаторій для середнього стопу, отже для священиків, учителів, для молоді, то-що. Громада і спілка, яка дала почин до відчинення купелевого заведення, певно піде дуже радо назустріч усім намірам у тім напрямі. Треба лише, щоб цілий наш загал зрозумів велику вагу такого купелевого заведення та щоб піддержав його ініціяторів як морально, так і матеріяльно.