Паломництво в Галичині

Невід’ємною частиною світових релігійних практик є паломництва – мандрування вірян до святих місць. Галичани теж перейняли таку практику, найчастіше це були групові подорожі мешканців одного села. Крім того, що подорожувати громадою було легше фізично, адже при потребі люди допомагали одне одному, це ще й зміцнювало релігійний дух парафіян.

На початку ХХ століття в Галичині переважали внутрішні короткочасні паломництва до церков і монастирів, здебільшого приурочені до релігійних свят. Багато з них відбувалися в теплу пору, адже тоді було легше долати відстань. Активна фаза відпустів завершувалася після свята Покрови Пресвятої Богородиці (14 жовтня). Взимку до святих місць найчастіше приходили поодинокі прочани чи невеликі гурти, або ж селяни з найближчих сіл.

Організаторами паломництв були священники або члени церковних братств. Попереду процесії несли хрест, хоругви, далі йшов священник, за ним духовий оркест та інші паломники. Декілька фото з давніх паломницьких місій збереглися в архів проєкту "Локальна історія". Пропонуємо до перегляду підбірку міжвоєнних світлин.