Аматорський театр
Кінець ХІХ – початок ХХ століття – період активного розвитку національного, політичного та культурно-освітнього життя Галичини. Свою роль в цих процесах відгравало і створення різних аматорських театрів, в яких учасники готували для загалу вистави українських авторів. Щоправда створення перших театральних осередків відбулося ще в середині ХІХ ст., а саме в 1948 р., коли в Коломиї було створено аматорський гурток І. Озаркевича. Згодом актори театру проводили вистави у Львові, Перемишлі, Тернополі та інших містах. Невдовзі у Львові сформувався Руський народний театр на чолі з О. Бачинським і Т. Бачинською, опікуваний товариством "Руська бесіда"; тут свого часу працював драматичний гурток В. Нижанківського.
В міжвоєнний період досить популярною була організація аматорських театрів в містах та селах Галичини. Значну роль в їх створенні і підготовці відігравали українські громадські організації, серед яких товариство "Просвіта". У 1922 р. при "Просвіті" було утворено окрему театральну комісію, яка координувала і організовувала роботу аматорських театральних гуртків при сільських і міських читальнях. Крім того створювалися театральні гуртки і при інших організаціях, напридклад при кружках "Рідної школи", спортивних товариствах "Сокіл" та "Луг", тощо.
Найчастіше участь в постановці брали дорослі та діти і приурочували презентацію вистави до певного свята. Зі спогадів респондентів проєкту частими були вистави: "Розрита могила" та "Назар Стодоля" Т. Шевченка, "Наталка Полтавка" І. Котляревського, "Безталанна" І. Карпенка-Карого, "Невольник" М. Кропивницького, "Украдене Щастя" І. Франка та інші.
Пропонуємо до перегляду фотографії аматорських театральних гуртків 1920-1930-х років.