Переберія на Маланку. Фоторепортаж з українського карнавалу

18:12, 13 січня 2021

PZ_Malanka_Vashkivtsi_2010_7318.jpg

Жодне інше свято народного календаря українців за своєю пишністю та розмахом не може зрівнятися із Маланкою. Традиція маланкування побутує уже в небагатьох місцевостях, переважно на Західній Україні. За останнє десятиліття самобутні святкування Маланки перетворилися на багатолюдні фестивалі, які щороку приваблюють тисячі туристів.

пуківський.jpg

Юрій Пуківський

кандидат історичних наук

Через тиждень після Різдва, напередодні Старого Нового року (13 січня) в Україні відзначають Щедрий або Багатий вечір. Цього дня Церква вшановує пам’ять преподобної Меланії. У народній традиції поєдналися давні дохристиянські елементи та пізніші нашарування.

Для святкової передноворічної трапези також готували скоромні наїдки: ковбаси, м’ясо тощо. Обов’язковою стравою були й вареники. У різних місцевостях України свято Маланки відзначали неоднаково: найгучніше – на Гуцульщині, Буковині, Покутті та Подніпров’ї. Увечері 13 січня від хати до хати ходили перебранці, які щедрували, бажали господарям щастя, здоров’я та добробуту. Найпоширенішими типами українських новорічних обрядів із масками були Коза та Маланка, хоча в окремих районах Карпат центральними персонажами таких обходів могли бути й Ведмідь та інші. 

PZ_Malanka_Vashkivtsi_2010_7221.jpg

Маланка, Вашківці, 2010

Фото: Петро Задорожний
PZ_Malanka_Vashkivtsi_2010_7284.jpg

Маланка, Вашківці, 2010

Фото: Петро Задорожний

У різних етнографічних районах маланкування має свої локальні особливості. В деяких місцевостях, як-от у Вашківцях чи Красноїльську, самобутні святкування Маланки перетворилися на багатолюдні фестивалі, які щороку приваблюють тисячі туристів. Неповторними є маланкові обряди в Нижньому Березові на Косівщині, Горошовій на Борщівщині чи Белелуї на Снятинщині. Багатоманіття маланкарських персонажів з їхніми різнобарвними костюмами й атрибутами можна побачити в одному місці – на щорічному січневому параді Маланок у Чернівцях. 

Переважно задіяні чоловіки, подекуди лише неодружені парубки. Для них приготування до Маланки розпочинається заздалегідь. Хлопці вчать колядки, створюють костюми й маски. Персонажі карнавалу та їхня кількість залежить від конкретної місцевості. Майже всюди є Коза та Ведмідь, Чорт і Смерть, Дід і Баба, Циган і Жид. Колись маски виготовляли спеціальні майстри з тіста та глини, а тепер їх нерідко замінюють купленими масками відомих персонажів попкультури й навіть політичних діячів.  Серед дійових осіб вирізняються солом’яні Ведмеді з квітчастими крилами й Цигани з величезними булавами або ж цілі ватаги "воїнів". У містечку Вашківці на Буковині свято Маланки називається Переберія, адже його обов’язковим атрибутом є маски, які виготовляють з гіпсових бинтів і розмальовують. Тут віддавна організовують декілька гуртів "Маланок". 

PZ_Malanka_Vashkivtsi_2010_6429.jpg

Маланка, Вашківці, 2010

Фото: Петро Задорожний
PZ_Malanka_Vashkivtsi_2010_6622.jpg

Маланка, Вашківці, 2010

Фото: Петро Задорожний

Наступного дня на свято Василя різні "Маланки" зустрічаються на перехресті доріг. Там відбуваються гучні забави з танцями, у яких беруть участь всі охочі. Обрядові змагання між маланкарями – ще один елемент свята, який зберігся у деяких місцевостях Прикарпаття. Зазвичай вони закінчуються спільними частуваннями переможців та переможених.

За давньою традицією роль головної дійової особи, власне Маланки, виконує хлопець, переодягнений у жіночий народний костюм, який впадає у вічі своєю надмірною яскравістю. Крім цього, Маланку обов’язково супроводжує її вірний супутник – персонаж "Василь".

PZ_Malanka_Vashkivtsi_2010_7318.jpg

Маланка, Вашківці, 2010

Фото: Петро Задорожний
PZ_Malanka_Vashkivtsi_2010_7367.jpg

Маланка, Вашківці, 2010

Фото: Петро Задорожний

Під вікнами кожної хати перебранці виконують ритуальну пісню про Маланку-Подністрянку, а вже в хаті розігрують жартівливі сценки. У Березовах на Косівщині побутує така щедрівка:

Щедрий вечір, добрий вечір, 
Добрим людим на ввес вечір! 

Ой Меланка з Дністра була,
З Дністра воду ба й носила! 

З Дністра воду ба й носила,
На камени ноги мила. 

На камени ноги мила, 
Тонкий фартух замочила. 

Повій, вітре буйнесенький, 
Вісуш фартух тонесенький. 

Повій, вітре, хоть сяк, хоть так, 
Вісуш фартух дрібний, як мак. 

Наші Меланка, як штири дошки, 
Пустіт до хати гуляти трошки! 

Наші Меланка, як штири дуби,
Пустіт до хати, гуляти буде!  

PZ_Malanka_Nyzhniy_Bereziv_2013_0843.jpg

Маланка, Нижній Березів, 2013

Фото: Петро Задорожний
PZ_Malanka_Nyzhniy_Bereziv_2013_0572.jpg

Маланка, Нижній Березів, 2013

Фото: Петро Задорожний

Часто учасників Маланкової ходи супроводжує музика: від традиційних троїстих музик із бубном і цимбалами до цілих духових оркестрів. Маланкарі безупинно вигукують різноманітні жарти, бешкетують, перепиняють усіх, хто трапляється на їхньому шляху, та навіть влаштовують символічні крадіжки. 

У радянський час традиція маланкування, як і інші "прояви релігійних пережитків", була під постійною негласною забороною, а її учасників переслідували та затримували. Нинішні ходіння від хати до хати з Маланкою дещо видозмінені. Низка архаїчних елементів обрядовості вже зникла, натомість з’явилися сучасні нововведення, що стосуються насамперед костюмів, персонажів. Попри зміни і трансформації, Маланку й далі гучно святкують в українських селах та містах.

PZ_Malanka_Nyzhniy_Bereziv_2013_0738.jpg

Маланка, Нижній Березів, 2013

Фото: Петро Задорожний
PZ_Malanka_Nyzhniy_Bereziv_2013_0433.jpg

Маланка, Нижній Березів, 2013

Фото: Петро Задорожний

Схожі матеріали

СЕО_лепкий_1.jpg

Богдан Лепкий: На порозі. Різдвяне оповідання

Промо Зірка 960 560

Різдвяна зірка. Зірка. Освітити правильний шлях

Колядки_1200х630

"Нова радість стала" і "Добрий вечір тобі, пане господарю": 5 фактів про найпопулярніші колядки

гуцули малі

Кольорове Закарпаття століття тому: Рудольф Гулка й віднайдення загубленого фотосвіту

Вертеп з жіночого монастиря Ордену сервіток в Інсбруці, XVIII століття. Джерело Bayerische Nationalmuseum

Вертеп. Свято оживає

270812810_4672846756126407_4252590354388485817_n

Як на Донеччині колядували. Історія одного різдвяного селфі

serhii_vasylkivskyi_koliadnyky.jpg

Козацьке Різдво

Святий вечір в таборі. Другий справа Іван Лучка, м. Томськ, 1954 р. 2

Колишні в’язні ГУЛАГу згадують, як святкували Різдво

сео коляда

"Чи веселити, пане-ґаздо?": як колядували на Закарпатті