18:27, 25 березня 2021

У Польщі встановили пам’ятник українському священнику-рятівнику Омеляну Ковчу

Монумент відкрили на території музею-концтабору "Майданек".

605c93a93d41d.jpeg
radio.lublin.pl

На Дорозі мучеників Майданека у польському Любліні 25 березня встановили пам’ятник видатному українському гуманісту, блаженному священномученику отцю Омеляну Ковчу, відомому як "парох концтабору Майданек".

Про це повідомляє Укрінформ.

Церемонія відкриття пам’ятника відбулася за участі представників влади міста, української діаспори, дипломатів, офіцерів Литовсько-польсько-української бригада, гостей з України.

Монумент розташували біля колишнього концтабору в Майданеку, де Ковч помер 25 березня 1944 року.

За словами Івана Васюника, голови Громадського комітету із вшанування пам’яті блаженного священномученика Омеляна Ковча, від появи ідеї про пам’ятник Ковчу в "Майданеку" до її реалізації пройшло п’ять років переговорів з владою Любліна, вибору і затвердження проєкту пам’ятника, його виконання, перевезення та встановлення.

Виготовленням пам'ятника займалися київський скульптор Олександр Дяченко та архітекторка Марта Дяченко.

На скульптурі з білого каменю польською, українською та івритом вигравіюваний фрагмент листа отця Ковча, написаного з "Майданека" до своєї сім’ї. "Ми тут усі рівні: поляки, євреї, українці, росіяни, латвійці та естонці. Я єдиний священик серед них. Навіть не можу собі уявити, як тут буде без мене. Тут я бачу Бога, який є однаковий для всіх нас, незалежно від наших релігійних відмінностей. Можливо, наші церкви різні, але один і той же Великий і Всемогутній Бог веде нас усіх. Коли я відправляю богослужіння, усі моляться. Вони вмирають по-різному, а я допомагаю їм перейти цей малий міст до вічності".

Омелян Ковч народився 20 серпня 1884 р. у селі Космачі на Косівщині в родині священника Григорія Ковча та Марії Яскевич-Волфельд. До школи ходив у Космачі й Кіцмані. Після закінчення української гімназії у Львові упродовж 1905–1911 роках вивчав філософію і теологію у Папському Урбаніанському університеті.

Священничі свячення одержав з рук Єпископа Григорія Хомишина 1911 р. та отримав парафію у с. Підволочиськ на Тернопільщині.  Після чотирирічного перебування у складі місійної групи серед українців-католиків у Югославії, 1916-го повернувся до Галичини, де став парохом с. Сарники Горішні Рогатинського повіту на Станіславівщині. У 1919-1921 роках служив капеланом в Галицькій армії.

У 1922 році о. Ковча призначили парохом храму св. Миколая греко-католицької громади в місті Перемишляни та настоятелем храму Собору Пресвятої Богородиці в с. Коросне, неподалік Львова. У жовтні 1933 року в с. Боршів виголосив проповідь , у якій засудив політику Голодомору , яку проводили комуністи у радянській Україні. За цю промову польська влада його на деякий час заарештувала.

З початку Другої світової війни виступав проти переслідування людей різних національностей, у тому числі хрестив і рятував євреїв, відвідував їх у ґетто і заборонив своїм парафіянам брати участь в антиєврейських діях. Звернувся з листом до Гітлера, у якому засуджував масові вбивства євреїв. За ці дії 30 грудня 1942 року був заарештований гестапо й кинутий до львівської в’язниці, а в серпні 1943 року – до концтабору "Майданек", де таємно продовжував свою душпастирську діяльність. Маючи слабке здоров'я, він не витримав умов перебування у концентраційному таборі і 25 березня 1944 року "парох Майданека" помер, його тіло спалили в крематорії.

9 вересня 1999 року Омеляна Ковча було визнано праведником України. 27 червня 2001 року в Львові Папа Римський Іван Павло II проголосив його блаженним мучеником разом з іншими мучениками греко-католицької церкви. 24 квітня 2009 року він також став покровителем душпастирів УГКЦ.

Схожі матеріали

декомунізація 600.jpg

“Навіть на заході України досі є пам’ятники Чапаєву і Ватутіну”, – Вадим Поздняков

Ageeva.jpg

Порожні п’єдестали та культурна притомність нації. Віра Агеєва

Пам'ятник Шевченку Ромни

Перший пам’ятник Шевченкові в Україні

Потьомкін

Два Потьомкіни в одному Херсоні

полтава сео

Класики у фраках

сео полтва памятник

Пам'ятники на честь Полтавської битви: знести чи зберегти?

щорс сео

Пам’ятник Миколі Щорсу у Києві. Історія скандального монумента

Катерина

Прощавай, Катерино!

Андрій Гречило Без брому 800

Пушкін, Катерина та Ленін — історична пам’ять українців чи символ окупації? | Андрій Гречило