10:55, 23 липня 2021

У Львові стартував демонтаж центральних фігур Монумента слави

Демонтовані елементи перевезуть до музею тоталітарних режимів “Територія терору”, куди вже перемістили раніше зняти барельєфи.

Монумент слави.jpg
dilo.net.ua

Вчора, 22 липня, у Львові на Монументі слави розпочали демонтаж двох центральних фігур – радянського воїна та “Батьківщини-матері”. Планується, що роботи завершать за тиждень.

 Про це повідомляє Діло.

Фігури перевезуть на територію музею тоталітарних режимів “Територія терору”, як і інші елементи радянського пам’ятника. У вересні планують оголосити архітектурний конкурс на найкращий проєкт облаштування громадського простору на місці “Монумента бойової слави радянських збройних сил”.

“Перед архітекторами буде поставлено завдання з’єднати велосипедні шляхи зі Сихова із вулицею Вітовського, спорудження підземної парковки та безбар’єрного простору для маломобільних людей. Також вони мають передбачити можливість у майбутньому облаштувати тут станцію канатної дороги, яка сполучить площу з Цитаделлю”, – повідомив головний архітектор Львова Антон Коломєйцев.

Також Коломєйцев показав основу того, як виглядатиме оновлена територія.

IMG_20210722_163514-2048x1439.jpg
План із основними вимогами до нового громадського простору dilo.net.ua

Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що на початку липня у Львові повністю завершили демонтаж горельєфів зі стели Монумента бойової слави Радянських збройних сил. Їх перевезли до музею тоталітарних режимів “Територія терору”.

Монумент бойової слави радянських Збройних сил відкрили у травні 1970 року. Його звели у горішній частині Парку культури та відпочинку, на місці розораних могил давнього Стрийського цвинтаря. Там традиційно проводять заходи, присвячені Дню перемоги.

За задумом, пам'ятник мав розкривати історію Радянської армії в шести багатофігурних горельєфах: “Народження Червоної армії”, “Громадянська війна”, “Визволення Західної України”, “Рік 1941-й”, “Велика Вітчизняна війна” і “Перемога” У центрі ансамблю – фігури радянського воїна і “Батьківщини-матері”. П'ять із шести горельєфів демонтували у лютому 2019-го через їх аварійність та передали у музей “Територія Терору”.

11 травня 2007 року Львівська міськрада створила комісію, яка мала розглянути питання про можливий демонтаж меморіалу або видалення окремих його елементів як “імперсько-більшовицьких символів”. Однак у лютому 2014 року після засідання виконкому Львівської міськради дійшли до висновку, що “Монумент Слави ніхто не збирається зносити”.

Вже через два роки, у квітні 2016-го, низка депутати ЛМР звернулась до міського голови Львова із заявою, в якій просили демонтувати Монумент Слави. Вони наголошували, що існування монумента у Львові є прямим порушенням законів про декомунізацію.

15 лютого 2018 року невідомі представники правих організацій молотками і сокирами відбили від пам'ятника деякі елементи. На місці перед тим самовільно встановленого напису “Переможцям над нацизмом” білою фарбою написали “Пам'ятник окупантам”.

17 грудня 2018 року розпочався демонтаж монументу у зв'язку з його аварійним станом. Через кілька місяців, у березні, знесли стелу і демонтовали радянську зірку.

Згодом колишній депутат-регіонал Михайло Добкін повідомив, що викупив демонтовану зірку за майже пів мільйона гривень.

Схожі матеріали

oleshky-misto.jpg

Між Олешками та Цюрупинськом

Южноукраїнськ

"Повернути ув’язнену націю собі". Данило Судин про деколонізацію України

сео табличка

"Тут живе сім’я загиблого від рук ОУН"

Вадим Поздняков 600

"Що міцніший Московський патріархат, то інертнішим є населення", — Вадим Поздняков про скидання пам'ятників і перейменування вулиць

Сигет 1200.jpg

Тут створювали нових людей. Про перший у світі й найбільший у Європі меморіал жертвам комуністичного терору

сео Южноукраїнськ

Як ГАРДується Южноукраїнськ

декомунізація 600.jpg

“Навіть на заході України досі є пам’ятники Чапаєву і Ватутіну”, – Вадим Поздняков

Андрій Гречило Без брому 800

Пушкін, Катерина та Ленін — історична пам’ять українців чи символ окупації? | Андрій Гречило

3-3-600x729

Коли потрібно поховати зло. Галина Пагутяк