До музею передали листи інженера-іноземця про Голодомор. Їх переробили на твіти
Підшивку листів іноземного інженера Джері Бермана знайшла на горищі своєї матері британка, онука одного з адресатів повідомлень.
До Музею жертв Голодомору передали листи інженера із ПАР Джері Бермана, який працював на Донбасі на початку 1930-х років. Чоловік писав рідним про “голодне” становище України. Частину із цих повідомлень команда музею переробила у короткі твіти.
Їх опублікували її на офіційній Facebook-сторінці установи.
У музеї зазначили, що Джері Бермана на початку 1930-х років запросили до УСРР як іноземного пеціаліста для будівництва мостів. Протягом цього часу він писав листи своїм друзям і родичам у Велику Британію, США і ПАР, де розповідав про скрутне становище в Україні. Нестача харчів, репресії, постійні черги, брехня у пресі – все це яскраво проступає в його текстах.
“А що було б, якби на початку 1930-х існували соціальні мережі? Звісно, Джері ділився б враженнями про побачене на своїй сторінці у Твіттері! Ми вирішили поекспериментувати і створити кілька дописів про життя того часу, використавши уривки з листів Джері”, – зазначили в музеї.
Зокрема, в одному з “твітів”, на думку музейників, Джері міг написати рідним про брехню в УСРР, зазначивши, що “від неї неможливо втекти, як у вас”.
“Небажано носити зі собою хліб у кількості понад одноденний раціон. Ціла буханка хліба спричинить таку подію, що всі перехожі зупинятимуться і витріщатимуться на вас. Це чорний хліб. Моє життя опинилося б у великій небезпеці, якби я був помічений у володінні лише однією скибочкою білого хліба”, – виокремили музейники уривок з листа в окремий твіт.
Окрім того, у повідомленях чоловік наголошував, що в плані постачання харчів у Росії ситуація є значно кращою. Натомість в Україні – “безперечно найгірша. Куркульська боротьба тут найбільша”.
“Господар, у якого я живу, колишній козак, дуже чесний, був “завхозом", тобто “менеджер колгоспного транспорту, стайні тощо". Він працював у день і вночі, і навіть не мав хліба, оскільки колгосп зараз голодує. Два тижні тому одна кобила народила недоношене лоша, яке невдовзі здохло. А його звинувачують у “врєдітєльстві”. Дали 6 років Сибіру, дружину і дітей вислали”, – підкреслив Берман.
Листи передала до Музею Голодомору Алісон Маршал – онука одного з адресатів повідомлень. Вона випадково знайшла їх на горищі материного будинку в Манчестері (Велика Британія). Вже незабаром листи експонуватимуться у Залі Пам’яті Музею.
Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що біля Борисполя виявили ймовірні останки жертв Голодомору.
