Мотоциклом у Карпати. Фоторепортаж із подорожі 1932 року

Довкола республіки

Ця історія починається зі знайденого в нетрях інтернету старого фотоальбому з синьою обкладинкою і золотистим написом чеською мовою Kolem republiky (“Довкола республіки”). Мірек П. Блажек отримав цю знахідку від дочки головного героя фотоальбому – Богуміла Шліка.

Богуміл працював зубним техніком у чеському містечку Перуц. А ще мав пристрасть до мотоциклів, входив до мотоклубів та асоціацій, які організовували багато тематичних та цільових заїздів. Навесні 1932 року Шлік загорівся ідеєю проїхати Чехословаччину від рідного міста до крайньої точки на Сході країни – тоді це було селище Ясіня на Рахівщині. Він підготував свій мотоцикл Jawa 500 з номерним знаком 0-XXIV-446, накреслив план маршруту й готувався до виїзду. Компаньйоном собі покликав студента Міру Шредера.

Одноциліндровий Jawa 500 OHV, також відомий як Rumpál – перший серійний мотоцикл Jawa. Протягом 1929–1933 років німецька компанія Wanderer виготовила 1016 одиниць таких мотоциклів. Важив 175 кг, максимальна швидкість – 100 км/год, витрати палива – 6 л/100 кілометрів. Перед відправленням Шлік прикрасив свій транспорт: над фарою розмістив стрічку, яка сповіщала, що він їде “Довкола республіки”, на передніх вилках майоріли гасла “Не їздіть за кордон” і “Пізнай свою країну”. Мандрівники зробили фото на згадку з друзями і 16 липня о 4:00 рушили у довгу подорож.

Муніципальний секретар Нох розписався і поставив печатку на Стартовому листі заїзду. Дорогою поїздку також документували іншими завіреними записами та фотографіями. Вони свідчать, що в перший день о 20:15 Шлік та Шредер досягли міста Жиліна в Словаччині, де заночували в готелі “Асторія”.

А о 5:20 ранку продовжили шлях. Долиною річки Ваг Богуміл і Міра дісталися підніжжя Татр, Штрбського плеса та Татранської Ломниці. Там довелося зупинитися на ремонт – стався прокол шин. 17 липня в Стартовому листі з’явився штамп готелю “Золотий бик”, що діяв у словацькому місті Міхаловце.

Полонинський колорит

18 липня чеські мотоциклісти проїхали Ужгород, зазнимкувавши місцевий аеропорт. По обіді дісталися до села Зняцьово на Мукачівщині. Тут вони відпочили після чергової невеликої поломки, познайомилися з місцевими й заночували. 

Наступного дня – старт о 6:00. Чехи відвідали Мукачево: сфотографували костел Святого Мартина в центрі міста, міську ратушу та місцевих людей у гунях-коцованях. Відтак подалися на Рахівщину.

Закарпатські дороги стали справжнім випробуванням для мотоцикла Jawa. Проколів шин ставало все більше, і в Буштині мандрівники клеїли їх вже 22 рази. На Тячівщині мотоциклістам впали в око буйволи, яких випасав колоритний румун. Мандрівники пригостили його цигаркою.

19 липня Богуміл і Міра дісталися до найдальшої точки свого маршруту. Поїздка через всю країну в один бік зайняла 84 години.

На підтвердження того, що дісталися кордону з Румунією, чехи фотографували місцевих у колоритному одязі, що вирушали на полонини з кіньми, річку Тису, дерев’яну церкву у селі Середнє Водяне, колиби лісорубів і вказівні дорожні знаки. Ночували у Солотвині, принагідно сфотографувавшись біля єдиної соляної шахти Чехословаччини, що називалася "Франтішек".