Академічне волонтерство, або як подолати освітні втрати

10:25, 12 січня 2025

LEV_0511

Повномасштабне вторгнення, повітряні тривоги, проблеми з електроенергією, а раніше — пандемія коронавірусу, яка призвела до тривалого переходу на онлайн-навчання, стали викликом для українських школярів і вчителів. Діти роками не мали стабільного навчання. Через це у сфері української освіти зʼявилося поняття освітніх втрат, що позначає брак знань та навичок у звʼязку із тривалими перервами у навчанні. 

Громадська організація "Навчай для України" разом з ЮНІСЕФ розробили програму залучення молоді у ролі менторів, які допомогають школярам зі надолуженням втрачених знань. "Локальна історія" поспілкувалася з менторами історії, які поділилися інсайтами про те, як цікаво і зрозуміло розповідати дітям про наше минуле, як працює програма "СтудМентор" та чим загрожують Україні освітні втрати.

denys.jpg

Дарія Денис

журналістка

Освітні втрати впливають на успіх і дохід дитини у майбутньому

За результатами міжнародного дослідження PISA, яке дозволяє порівняти результати навчання між різними категоріями учнів, розрив у розумінні прочитаного чи у знаннях з математики між українськими та іноземними школярами складає близько 2-2,5 року.

— Під час пандемії ковіду у деяких країнах світу не було стабільного навчання тривалістю до пів року. Світовий банк досліджував вплив коронавірусу на американську систему освіти. Зокрема з'ясували, що три місяці пропущеного навчання згодом у дорослому житті суттєво впливатиме на дохід людини і щороку вона втрачатиме близько 20 тисяч доларів. Відтак, у США влітку діяла ціла кампанія по надолуженню освітніх втрат, — розповідає Анастасія Донська, керівниця напрямку подолання освітніх втрат ГО "Навчай для України". — Школярі в Україні від початку повномасштабного вторгнення мають постійні перерви в навчанні. Внаслідок цього в дитини не формуються потрібні навички, які впливатимуть на її успіх та економічне благополуччя у майбутньому.

LEV_2715
Усі фото: ГО "Навчай для України"

Ментор — не вчитель

Важливо не лише наздогнати шкільну програму, а й розвинути навички дитини. Найкраще допомогти учням, ставши для них менторами, може молодь — вважають у ГО "Навчай для України". У березні 2024-го команда запустила програму академічного волонтерства "СтудМентор". Програма реалізується за підтримки ЮНІСЕФ в Україні та за фінансування Глобального партнерства заради освіти (GPE).

— Без молоді тепер неможливі зміни. Досвід студентів більш близький школярам і може стати для них потужним прикладом — каже координаторка програми "СтудМентор" Ірина Копайгородська. — Адже ментор — це людина, яка сама нещодавно пройшла подібний досвід складання ЗНО (чи НМТ) та вступу до закладів вищої освіти.

YKomar_NDU-524

Тренінги у межах прогами "СтудМентор"

Приєднатися до програми запрошують людей віком від 18 років. Подати заявку на участь можна за посиланням. Стати студменторкою навесні 2024-го вирішила і Софія Ковтун. Дівчина не має педагогічної освіти, вона навчалася у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка на політології. Студенти будь-якої спеціальності можуть брати участь у програмі, адже педагогічна освіта не є обов’язковою, досвід викладання учасники отримують завдяки участі у програмі. Після успішного відбору Софія пройшла інтенсивне навчання з менторства від ГО "Навчай для України". Тепер вона викладає онлайн двічі на тиждень учням 6 і 10 класів із Сумщини, Харківщини та Херсонщини.

— Дітям важливо бачити і розуміти, що людина, яка їх навчає, сама "горить" тим, про що розповідає. Обрала історію України, бо цей предмет найбільш близький до моєї спеціальності. Я ще зі школи захоплююся історією, тому вирішила, що мені вдасться переконати дітей у тому, що історія може бути цікавою. 

YKomar_NDU-528

Тренінги у межах прогами "СтудМентор"

-5458711500173732102_121

Софія Ковтун під час тренінгу у межах прогами "СтудМентор"

Важливо, що протягом усієї участі ментори отримують всі необхідні матеріали і їх супроводжують наставники.

— Відбір відбувається у кілька етапів. Спершу охочі подають анкету, потім ми запрошуємо їх на інтерв’ю, під час якого дізнаємося більше про людину. Лише після цього проводимо тестування на знання предмету та кличемо на навчання. Далі учасників чекає 24 години практичних лекцій, де навчають емпатійному спілкуванню, формуванню зворотного зв'язку, побудови навчальних програм, а також того, як розвивати навички дитини і підтримувати її, — розповідає Ірина Копайгородська.

Заняття тривають 45 хвилин, проте вони дещо відрізняються від шкільних. Окрім знань, в учнів намагаються розвивати вміння вчитися самостійно, висловлювати думки, зменшувати страх перед помилками. Зазвичай заняття розпочинають з "криголамів" — картинок, на яких зображено різні емоції.  

— На початку кожного заняття ми питаємо: як ти, як твій день, чи ти готовий до виконання завдань? Після вимірювання настроїв і бажань, починаємо шукати інструменти, якими можна мотивувати дітей вчитися, — пояснює Анастасія Донська. — Ми як громадська організація, не можемо організувати навчання для всіх школярів — це завдання держави. Втім ми хочемо і можемо підтримати дитину і посилити відчуття того, що вона здатна на все.

Як захопити дітей історією

Для участі у "СтудМенторі" педагогічна освіта не обов’язкова, втім до програми також охоче долучається молодь, яка викладає у школах. Менторство з вчителюванням у школі Миколаєва вдало поєднує історик за освітою Андрій Гавриленко. 

— Я помітив, що в школах, особливо у старших класах, більше займаються підготовкою до ЗНО. Особливість занять у межах програми "СтудМентор" у тому, що ми приділяємо більшу увагу тим темам, які цікавлять учнів. Наприклад, дітям у 10 класі цікаво дізнатися більше про Павла Скоропадського і період Української революції. 

-5458393810032781350_121

Андрій Гавриленко під час тренінгу у межах прогами "СтудМентор"

В основі занять — шкільна програма, однак тема уроку і графік — не головне. Учні самі впливають на те, що вивчатимуть. Якщо діти не засвоїли попередню тему, ментор може зупинитися на ній детальніше.

— Ми не женемося за тим, щоб закрити програму. Тим паче, що за 8 тижнів усю програму історії, наприклад, 10 класу пройти неможливо. Якщо є освітні втрати, то ми можемо повертатися до вивчення тем з попередніх класів, — розповідає з власного досвіду Софія Ковтун. — Так, перш ніж перейти до вивчення Першої світової війни довелося пояснити її передумови та повторити про Антанту і Четверний Союз.

На уроках історії особливо важливо втримати увагу дітей. Андрій, щоб зацікавити школярів, на своїх уроках постійно використовує візуальні матеріали, ігри та всілякі інтерактиви. 

— Сучасні школярі — покоління візуалів, вони все сприймають через зір. Коли показуєш їм карту з портретами і стрілочками, тоді в уяві створюється певний образ. Також часто проводимо квести, бо відчуття суперництва спонукає краще засвоїти тему. 

Окрім інтерактивів, Софія застосовує свій унікальний підхід — гумор. А ще не вимагає, аби діти завчали дати.

— Щоб влучно пожартувати, потрібно розібратися в темі. Під час підготовки до ЗНО мені дуже допомагали меми, тому на своїх заняттях я іноді ставлю дітям завдання знайти історичні жарти. Також постійно намагаюся їх щось запитувати, щоб заохочувати до діалогу. Не страшно, якщо дитина не запам’ятає якусь дату. Важливо, щоб вона знала послідовність подій і причину того, чому так відбулося. Пригадую, на початку мого викладання у межах програми "СтудМентор" двоє моїх учнів сказали, що їм історія взагалі не подобається. Але наприкінці навчання їхнє ставлення змінилося, — пишається результатами Софія.

Педагогічна освіта і досвід не обов’язкові

Молодь має можливість стати не лише менторами, а й повноцінними вчителями, які навчатимуть школярів у містечках і селищах. У цих населених пунктах ситуація важка: згідно з даними незалежного центру оцінювання якості освіти, різниця у знаннях між учнями у селах і містах сягає 4,5 роки. Робота зі школами — окремий напрям роботи ГО "Навчай для України". Навички викладання учасники програми лідерського розвитку через вчителювання в малих громадах "Навчай" здобувають під час онлайн-курсу та Літнього інституту — інтенсивного 6-тижневого навчання. Після цього визначається, де вони працюватимуть найближчі рік чи два. 

DSC06772

Тренінг у межах прогами "Навчай"

Зареєструвавшись у березні 2024-го на програму "Навчай", вирішила змінити своє життя і Катерина Чубенко. Дівчина родом із Київщини, але на той час мешкала у Львові та викладала на факультеті журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка, де й сама навчалася. Катерині запропонували вакансію вчителя історії в Олександрівському ліцеї на Одещині.   

— Спочатку я сумнівалася. Багато хто відмовляв йти працювати у школу, бо з дітьми важко. Були також побоювання, що не прийме колектив. Але коли я приїхала на Одещину в розпал літа, мене одразу зачарував дуже гарний лиман. Насправді я рада, що потрапила сюди. Мені дуже пощастило і з учнями, і колективом.

LEV_4137 (1)

Катерина Чубенко

Порівнюючи зі Львовом, на Одещині загроза прильотів значно вища. Через часті повітряні тривоги учням тут доводиться пропускати по 2-3 уроки щодня.

— До роботи в школі я не усвідомлювала, наскільки ситуація в країні спричиняє освітні втрати, бо в університеті ми з групою студентів могли завершити пару в укритті, а тут можливості продовжити урок в укритті немає, адже всі класи сидять в купі і через галас нічого не чути. Тому ми зосередилися на подоланні освітніх втрат під час позакласної діяльності. 

Ви також можете на рік переїхати у мале село чи містечко та викладати у школі для дітей. Більше інформації шукайте за посиланням.

Наступні кілька років — вирішальні

У 2025 році "Навчай для України" планує підтримати ще 3000 учнів із прифронтових регіонів та навчити 1000 майбутніх менторів і вчителів. Чим більше молодих людей долучиться до програми "СтудМентор", тим більше дітей вдасться підтримати і допомогти їм отримати достатній рівень знань. Інтелектуальне волонтерство — цінний досвід для України, який згодом може стати системним на державному рівні. 

DSC06674

Катерина Чубенко і Дмитро Дем'яненко під час тренінгу у межах прогами "Навчай"

— Ментор — це більш неформальне спілкування, що впливає на відчуття безпеки дитини на уроці та можливість проявити себе. Натомість для молоді — це чудова можливість прокачати свої знання. Окрім того, що кожного учасника супроводжує наставник, ми також щотижня проводимо групові супервізії, під час яких студментори обговорюють кейси та діляться досвідом. Це може стати поштовхом до викладацької карʼєри, — говорить Ірина Копайгородська.

Анастасія Донська акцентує, що шкільна освіта в Україні переживає переломний момент, тому наступні кілька років стануть вирішальними.

— Діти демотивовані. Їм здається, що вони нічого не розуміють, нічого не знають. Якщо це не змінити, то представників нашої нації не буде серед світових винахідників та вчених. Але навіть в умовах війни в Україні фактично 100% дітей залучені до навчання: у нас добре розгалужена мережа шкіл та якісна освіта. Важливо втримати цей рівень.

YKomar_NDU-395 (1)

Учасники програми "СтудМентор"

Дочитали до кінця? Підтримайте редакцію "Локальної історії" на Patreon!

Схожі матеріали

CEO_мова.jpg

Азбучна війна, або як кирилиця мало до коша не пішла

600

Ігор Хворостяний: "Навіть в умовах війни освіта — це інвестиція в майбутнє"

600.jpg

Петро Могила: воїн, дипломат, святий

Таємний університет

Українські. Таємні. Про вищі студії у міжвоєнному Львові на початку 1920-х

універ сео

Університет у Чернівцях. Історія однієї споруди

bohdan lepkuj.jpg

Богдан Лепкий "Матура"

сео Заклинські

Сім’я Заклинських у таборі Ґмінд під час Першої світової війни

сео росія

"Будівництво російської державності": як викладатимуть історію у вишах Росії

shkola 1200.jpg

Що не так з уроками історії у школі? Пояснюють історики