Просто космос: індустріальні пейзажі України

21:36, 9 липня 2021

kaver-2.jpg

Український фотограф Григорій Веприк, засновник та керівник київської агенції ділової фотографії The Gate Agency. Впродовж декількох років знімає індустріальні пейзажі та промислові підприємства України. Григорій розповів, як фотографування кар’єрів перетворилося з рутини на захоплення, де знаходить мальовничі місця та чому фотографування з дрона нагадує супутникову зйомку інших планет.

vepryk-photo-chb.jpg

Григорій Веприк

фотограф

photo-k_1.jpg

Катерина Москалюк

журналістка, документальна фотографка

На висоті

“Ілон Маск заразив світ романтикою космічних мандрів та дослідженнями далеких галактик. Утім базальтові стовпи Житомирської області – також незвідана планета, а кар’єри у Миколаєві – наче марсіанські пейзажі, але у межах міста. Ми звикли дивитись на землю під ногами, і навряд задумуємось, що ж розташовано глибше. Там ховається паралельний нашому сьогоденню світ з яскравими барвами та незвичними текстурами. Мені захотілось подивитись на кар’єри та відвали порід очима дослідника, який наближається до щойно відкритої планети. Вирішив сфотографувати промисловий видобуток корисних копалин з висоти – так, як знімає свій шлях космічний зонд”, – розповідає фотограф Григорій Веприк. 

Його світлини індустріальних пейзажів демонстрували у галереї Korea Foundation у Сеулі. Наскрізна тема виставки – люди часто не помічають того, що з ними поруч.

 

GATE_GV-0621.jpg
Миколаївський глинозем Усі фото: Григорій Веприк

 

Григорій створив агентство The Gate Agency, яке спеціалізується на діловій та корпоративній зйомці. Тож фотографування заводів та пов’язаних із ними процесів – частина його роботи. Проте, крім зйомок процесу видобутку чи адміністративних будівель, фотографу цікаво роздивитись довкола. На території обов’язково знайдуться локації, які варто сфотографувати поза технічним завданням. 

“Я відкрив супутникові карти, позначив потенційно цікаві для фото місця і почав туди їздити. Спершу поєднував фотографування кар’єрів із відрядженнями. Коли ж не вистачало часу протягом основних зйомок, а локація розташована не на іншому боці планети – приїжджав туди самостійно”, – каже Григорій. 


Він пригадує, як його захопив вигляд процесу видобутку корисних копалин з висоти. Завдяки дрону зміг побачити кар’єри та відвали відпрацьованих порід під іншим кутом, зосередитись на деталях та сфотографувати абстрактні речі.

 

DJI_0508.jpg
Сиваська ВЕС

 

На світанку

Фотограф розповідає, що спочатку не вистачало системності у відборі локацій і він вирішив подивитись список корисних копалин України. 

“Звісно, не усе добувають видовищно. Утім в Україні є, наприклад, глини, які відрізняються кольорами та залягають пластами на різній глибині. Дуже хотів би подивитись на таку «веселку» і, на щастя, матиму скоро туди відрядження. Використовую будь-яку нагоду для зйомки”, – ділиться Григорій. 

Фотограф розповідає, що в Україні є чи не уся таблиця Менделєєва, яку можна побачити у кар’єрах, шахтах чи штольнях. Нещодавно Григорій знімав базальтові стовпи поблизу Житомира, у селищі з однойменною назвою Базальтове: “Мені видавалось, що таку красу можна побачити лише в Ісландії. Щоправда, базальтові стовпи там – це туристична атракція, а у нас – звичайний кар’єр, у якому чоловіки добувають камінь. Ніхто, крім місцевих, туди не ходить. Незвіданих місць в Україні багато, а деякі з них можна роздивитись лише із дрона”.

 

DJI_0500.jpg
Сиваська ВЕС

 

Залізорудний кар’єр – це величезна діра, на дні якої вантажівки, схожі на маленьких комашок. Таку картину складно впорядкувати у голові, адже звичні оку пропорції втрачаються. Видобуток титанової руди має вражаючі масштаби і рясніє барвами. Екскаватори зривають декілька десятків метрів землі, під якими залягають породи. Вигляд кар’єрів змінюється залежно від пори дня та року. Коли руду заливає вода, вона стає блакитною, коли починає висихати – перетворюється на золотисту. Григорій каже, що був там багато разів і жодного разу не побачив однакову картину.

“Мене здивував один залізорудний кар’єр. Вперше побачив його сіреньким та нецікавим в обідню пору. Зустрів там закоханого у свою справу гірничого інженера, який вирішив показати мені кар’єр на заході сонця, – пригадує Григорій. – Інженер залишився після роботи на декілька годин: справа була влітку, коли темніє доволі пізно. Я уже змирився із тим, що нічого цікавого не побачу, натомість у призахідних променях монохромна земля перетворилась на розсип бузково-фіалкових фарб”. 

За можливості Григорій приїжджає на місце зйомки декілька разів у різний час дня, щоб побачити світанок чи захід сонця. Однак це не завжди вдається.

“Місця видобутку копалин зазвичай розташовані далеко від сіл та містечок із готелями чи хостелами, біля них складно зупинитись на нічліг. Не завжди є можливість заради двох кадрів витратити три дні”, – усміхається фотограф.

 

104530_DD_0102.jpg
Видобуток кварцового піску. Вільногірськ, Дніпропетровська область

 

На самоті

Фотографування кар’єрів не регулюється на законодавчому рівні. Теоретично можна знімати усе. Проте охоронці місць видобутку сировини часто “вмикають вахтера” і запитують у Григорія, що він робить. 

“Не всі розуміють, що літаюча камера не сильно відрізняється від очей: з її допомогою нічого не винесеш, – каже Веприк. – Однак у більшості випадків можна спокійно поспілкуватись і домовитись. Наприклад, попередньо зателефонувати на підприємство та пояснити свої наміри”. Фотограф пояснює, що жодного разу не отримав стовідсоткової відмови на зйомку, коли чітко формулював мету.

Григорій надсилає свої світлини підприємствам лише за попередньої домовленості. Наприклад, промислово-будівельна група “Ковальська” помітила його фото і замовила зйомку. Компанія ніколи до того не бачила свої підприємства у “неробочому форматі”, згори. Працівники роздрукували великі фото та розвісили в усіх коридорах та кабінетах. Нещодавно фотографа знову запросили на це підприємство, щоб він зняв робочі процеси всередині. Працівники засмутились, що в них не буде нових фото кар’єрів з дрона.

 

155216_DD_0321.jpg
Видобуток кварцового піску. Вільногірськ, Дніпропетровська область

 

The Gate Agency працює над проєктом “Індустріальна Україна”, для якого знімають робочі процеси на підприємствах та працівників. Проте для свого фотопроєкту Григорій фотографує лише пейзажі. Є лише він і дрон. “Хтось ходить в одиночні походи, а я знімаю кар’єри з висоти. Встаю у куточку, злітаю дроном та фотографую. Трапляється, що мені навіть не доводиться ні з ким спілкуватись – подзвонив керівнику охорони, попередив і фотографую. Найкраща зйомка – коли взагалі нікого не зустрів”, – усміхається Григорій Веприк.

На гугл-картах Григорія є список локацій, куди б він хотів поїхати фотографувати видобуток копалин. Коли включає фільтр із мітками, самої карти і не видно. Фотограф каже, що складно спрогнозувати, як виглядатиме те чи інше місце, тому часто трапляються розчарування: кар’єр не фотографічний. “Для мене це захоплення, а не старанне опрацювання списку локацій із дедлайнами. Завжди можна розширювати горизонти та фотографувати нові цікаві місця”, – пояснює Веприк. Завершити свій проєкт, або ж один із його етапів, фотограф планує фотокнигою.

 

GATE_GV--3.jpg
Морський торговельний порт "Южний"

Схожі матеріали

dzembronja.jpg

Old_khata. Хранителі старого раю

crym-seo.jpg

Ув'язнені в Криму

luisa-bojd.jpg

Скарби з фотокамери Луїзи Бойд

kino.jpg

Там, де кіно відчувають на дотик

rainfuss_03.jpg

Світ, якого більше немає

lizhnyk-hromotska-10.jpg

Ліжник – ковдра з характером

jablonska 1.jpg

Софія Яблонська — тревел-"блогерка" з минулого століття

photositka.jpg

«Під тиском тоталітарного режиму». Репресії проти Свідків Єгови у СРСР

naive-gates (29).jpg

“Ласкаво просимо”. Наївне мистецтво українських брам