"Високі маки". Віталій Ляска

15:30, 5 липня 2024

сео пласт

Брати, в нас дужий і зухвалий сміх,
Усе пригадане тут — не єдине;
Стежки далекі, сонце й верховини
Ми відшукали у собі самих.

Олег Ольжич "Пластовий капелюх", 1934

Луцій Тарквіній ІІ із далекого VI століття до нашої ери — останній цар Стародавнього Риму — отримав від нащадків прізвисько Superbus, що в перекладі з латини — гордий, зарозумілий. Пиху цього володаря вдовольняли не тільки власна значущість і багатство, а й передусім кров супротивників. Тит Лівій переказував, що одного дня Тарквіній прийняв посланця від свого сина Секста, який, захопивши місто Габій, запитав у батька, а що ж йому далі робити. Вислухавши гінця, римський цар повів його до саду, де взяв палицю і почав розмахувати нею, збиваючи найвищі маки. Так і не дочекавшись відповіді, розгублений посланник повернувся до Габія і переповів Сексту побачене. Той виявився кмітливішим за свого слугу й негайно реалізував батькову пораду — стяв голови місцевим старійшинам.

liaska.jpg

Віталій Ляска

історик, головний редактор журналу "Локальна історія"

Більше про "Пласт" у випуску журналу "Локальна історія".

Замовити можна тут

Тиранію античних часів вдало перейняли авторитарні й тоталітарні режими наступних тисячоліть. Фізичне винищення еліт, особливо тих національних спільнот, які тільки-но спиналися на ноги, для підкорювачів стало дієвим інструментом. Одне із перших, що зробили совєти, окупувавши Галичину 1939-го, — ліквідували не тільки політичні партії, а й усі українські організації із розгалуженою мережею горизонтальних зв’язків: "Просвіту", "Рідну школу", кооперативи, пресу та тіловиховні товариства. Під час радянської окупації у в’язниці можна було опинитися лише за те, що передплатили український часопис або подарували українську книжку сільській читальні.

Серед організацій, які заборонили совєти, "Пласту" не було, бо ж його … 1930-го офіційно "розв’язала" (не)окупаційна польська влада. Тоді чимало пластунів змінили однострій на в’язничні роби, а таборували в Березі-Картузькій. Та де-юре відсутність "Пласту" не завадила совєтам вбивати його членів. Наприкінці червня 1941-го одного із зачинателів українського скаутингу Івана Чмолу стратили у Дрогобицькій тюрмі. Того ж таки літа через "ускладнену евакуацію" вбили його сподвижника Петра Франка. Тих "високих маків", яких не встиг обітнути більшовицький серп, намагався втоптати в землю нацистський чобіт.

пласт_обкладинка-макет_1
Колаж Анастасії Старко

Чого лише варта доля українського науковця та поета Олега Ольжича, закатованого у Заксенхаузені! А от "Пласт" виявився навдивовижу живучим. І не лише в часи репресій чи переслідувань, а й у часи державности України, коли далеко не всі потужні організації давньої України на кшталт "Просвіти" пройшли випробування Незалежністю й донині зберегли свій вплив. Пластуни ж відшукали в собі самих себе й шукають себе в майбутніх поколіннях, нарощуючи свою потугу. Недарма російська пропаганда у своєму кривому дзеркалі й досі бачить уніатських пластунів в однострої Гітлерюґенду, які вправно вбивають і вбиватимуть російських окупантів.

Насамкінець варто згадати про те, що у спадок нам залишили тоталітаризми — маргіналізацію еліт і бажання сховатися у різнотрав’ї, а не височіти над ним. Антична метафора "високі маки" нині спричинила Tall poppy syndrome, соціальний феномен, за якого пересічні обивателі зневажають та дискримінують талановитих чи дієвих людей. Одна з його видозмін у попкультурі — Закон Янте, який сформулював скандинавський письменник Аксель Сандемусе. Серед правил цього закону: не думай, що ти щось особливе; не думай, що ти розумніший; не думай, що ти можеш нас чогось навчити. Пригадую, як мої однолітки зі скепсисом та нерозумінням споглядали на своїх ровесників у дивакуватих одностроях, які обговорювали небачене, а отже, чудернацьке дозвілля. І, певно, подумки собі розважали отими правилами Янте. Тепер же участь у "Пласті" — неабиякий соціальний капітал. O tempora, o mores! Особливо, коли в голові є більше розуму та усвідомлення. Тим паче в часи, коли нас чекають далекі стежки, які бачитимуть, головно, "високі маки".

Дочитали до кінця? Підтримайте редакцію "Локальної історії" на Patreon!

Схожі матеріали

пагутяк сео

Як австрійська влада "українізувала" руських священників. Галина Пагутяк

Бортники

Палацове диво у Бортниках. Золота галицька провінція

хліб сео

Хліб-сіль і… горілка. Галина Пагутяк

Пагутяк сео

Село Нове Місто. Галина Пагутяк

сео

Гра "в дурня". Галина Пагутяк

франко

До світла з Франком. Галина Пагутяк

1280px-US_Army_tanks_face_off_against_Soviet_tanks,_Berlin_1961

Моя Холодна війна. Галина Пагутяк

сео руїни

Книга як свідок обвинувачення. Галина Пагутяк

сео

Чорна та біла бухгалтерія — надійне джерело історії. Галина Пагутяк