Ранньої осені, погідного сонячного дня варто наважитися на мандрівку, яку ніколи не забудеш. Якихось кількадесят кілометрів від Львова — й опиняєшся посеред мальовничих дібров і галявин, затиснутих потужними валами, що залишились від літописного середньовічного міста Пліснеська.
Богдан Волошин
публіцист
Неймовірне місце! Прадавнє слов’янське місто Пліснесько було оточене сімома лініями оборонних валів і займало територію 250 гектарів! Тут знаходились давньослов’янський культовий центр, слов’янське городище ІХ—Х століть, давньоруське городище ХІІ—ХІІІ століть, курганний могильник ХІ — початку ХІІ століть. Неподалік у затишному видолинку заховався Підгорецький монастир чину святого Василія Великого ХІІ—ХVІІІ століть.
Ці історичні місця досліджують науковці Історико-культурного заповідника "Давній Пліснеськ". Із ними можна поспілкуватись, напросившись на екскурсію. Охочі матимуть змогу пройтися теренами колись величезного прадавнього слов’янського міста. Незабутні враження залишаються від мандрівки, коли посеред лісу бачиш невеликі горбки курганів, оборонні насипи, відкриті розкопи дослідників-археологів, а далі — розлогі простори, на яких понад тисячу років поселились слов’яни. До речі, Пліснеськ згадується ще у "Слові о полку Ігоревім"!
Щоб відвідувачі наочно уявили життя давніх слов’ян на наших теренах, у заповіднику збудували середньовічну хижу, неподалік є борть Найпростіший вулик — видовбана колода, яку навішують на дерево, або дупло в дереві, де живуть бджоли.. Науковці мріють створити справжній скансен із реконструйованих будівель слов’ян, які жили у літописному Пліснеську.
Ще одна принада цієї місцини — давній Підгорецький монастир, знаний ще з княжих часів. Біля нього відкривається дивовижної краси панорама на довколишні гори і доли. Коли сонце ховається у кошлатій куделі лісу, здається, що саме тут б’ється серце світу...