Новосілки: село легенд та скарбів. Золота галицька провінція

Найперше слід знати, що саме тут був похований галицький будитель, застовник “Руської Трійці” Маркіян Шашкевич. Але у 1893–му році з ініціативи товариства “Просвіта” прах письменника було перепоховано на Личаківському цвинтарі.

А тепер про легенди. Хто бував у Золочівському замку, той бачив дивні камені з вирізьбленими на них переплетиними вінками та ґотичним текстом, який ніхто не може розшифрувати. За легендою, на них зашифровано місцезнаходження скарбів тамплієрів. Так от – ці загадкові камені привезли саме з Новосілок. Тут колись справді був старовинний замок, що належав угорським лицарям. Але чи були вони тамплієрами і чи сховали вони десь у довколишніх горах свої скарби – ніхто достименно не знає.  

Але любителів історичних загадок та легенд ця непевність не повинна стримувати від відвідин Новосілок. Тут справді дуже гарно і є що подивитись. Найперше – Богоявленську церкву, що колись була костелом, який греко-католикам передав у служіння ще власник села Томаш Стрембош. Біля церкви на високій колоні стоїть пречудова фіґура Богородиці, виконана одним з учнів ґеніального Пінзеля. Біля підніжжя колони “Пилява” – герб магнатів Потоцьких, які колись володіли селом.

А зовсім неподалік трохи вище знаходиться католицький храм. На його місці в давні часи був замок, який згодом перебудували на палац. Пізніше тут облаштувався жіночий монастир сестер милосердя – шариток. При монастирі діяли шпиталь та школи для хлопців і дівчат. Остаточно монастир закрили після Другої світової війни. Через якийсь час майже всі булівлі було розібрано – залишилась лише монастирська каплиця під титулом святого Вікентія де Поля, яку тутешні католики відремонтували і використовують для відправ. Біля підніжжя монастирського пагорба є чарівний ставок з вербами.

Невеличкі Новосілки зачаровують не лише легендами, але й вишуканими краєвидами. Це своєрідна компенсація тим, кому не вдалось відшукати скарби тамплієрів в навколишніх лісах.