Дусанівська церква Архангела Михаїла — одна з найдавніших на Перемишлянщині
09:56, 30 вересня 2022
Давні галицькі села мають особливий чар і ауру. Неспішне побутування селян, розмірений триб життя, важка праця на полі та біля худоби, краса навколишньої природи — усе творить особливу філософію буття тутешніх мешканців. Таким є старовинне село Дусанів на Перемишлянщині, що заховалось поміж опільськими пагорбами.
Дусанів дуже давнє село, знане ще з 1370-го року. Його теренами провадив княжий шлях з Галича у Звенигород та Володимир на Волині. Про давні, ще дохристиянські часи, свідчать і топоніми — біля Дусанова є Бабина гора та Бабин діл. Очевидно на якійсь із ближніх гір стояв язичницький бовванідол. Неподалік села ще з княжих часів до 1744 року діяв стародавній монастир.
У горішній частині села на горбочку "виросла" старовинна дерев’яна церква Архангела Михаїла, збудована в 1698 році — одна з найстаріших на Перемишлянщині. Маю сказати, що дорога до неї потребує добрих ніг і витривалости. Вʼюнка вуличка невпинно спинається усе вверх і вверх, здається їй не буде кінця і краю. І ось уже майже на маківці пагорба раптом зʼявляються круті сходи, піднявшись якими можна нарешті побачити заховану поміж дерев святиню.
Тризрубна церква, що колись була триверхою, наче присіла на схил пагорба. Поруч — відкрита усім вітрам дзвіниця. Колись святиня була крита ґонтомПокрівельний матеріал у вигляді тонких дощечок, нині ж захована під бляхою. На затишному подвірʼї знаходяться цікаві камʼяні скульптури та хрести.
Здається, що звідсіля можна сягнути туго напнятого вітрила неба, білих баранчиків хмар і побачити край світу.
Тут особлива атмосфера єднання з природою і Богом. Направду, звідсіля не хочеться йти, але галицький світ з вершини пагорба видається безмежним і дорога від церкви вабить новими краєвидами та памʼятками, на які так багаті давні села Галичини. Жива історія краю, яку можна побачити і торкнутись…
