"Тільки єдиного Олега Ольжича замордували"

15:54, 7 червня 2024

ольжич сео

У ніч на 10 червня 1944 року в нацистському концтаборі Заксенгаузен загинув діяч ОУН, поет і вчений Олег Кандиба-Ольжич. У травні 1944-го гестапо затримало його на конспіративній квартирі літератора Романа Маланчука у Львові. За спогадами соратників поета, він знав, що німці стежили за цим житлом. Після арешту гестапо доправило Ольжича в Берлін, а згодом — до Заксенгаузена, де у той час відбував ув’язнення Андрій Мельник із дружиною. Ольжич перебував в одиночній камері з твердими нарами, закутий ланцюгами до підлоги. Таборова поліція проводила безкінечні допити з тортурами. 

"Локальна історія" пропонує ознайомитися із доповіддю Олега Лащенка — заступника Ольжича в Культурній референтурі ОУН. Цей конспект про життя поета зачитали на конференції, присвяченій Ольжичу 1977 року. 

Оригінальну орфографію і правопис збережено. Публікацію розшукав Данило Кравець, старший науковий співробітник Львівської національної бібліотеки.

Олег Лащенко

публіцист, громадський і політичний діяч

Ким є Олег Кандиба — О. Ольжич для нас? Який скарб заховано у цьому імені? За фахом — учений-археолог. Шкільну освіту розпочав в Пущій Водиці біля Києва, закінчив — в Празі. Його батькові, великому українському поетові Олександру Кандибі-Олесю пощастило початком 1923 р. спровадити свою дружину Віру АнтоновнуВіра Кандиба-Свадковська (1881−1948) − педагогиня та сина Олега з України до Берліну, звідки весною цього ж року переїхала родина Кандибів до Праги. Сам Олександр Кандиба-Олесь ще 1919 р. був залишив Україну, призначений культурним аташе Української Місії в Будапешті.

В жовтні 1930 р. отримав Олег Кандиба в Карловому університеті в Празі докторат. Студіював у відомого чеського археолога та історика Л. НідерлєЛюбор Нідерле (1865−1944) − чеський славіст, археолог. В рр. 1926-32 працював Олег Кандиба в передісторичному відділі Чеського Національного Музею в Празі й мав опінію "наукової сили цілком виїмкової". Відбув кілька археологічних поїздок, серед них до Галичини та Буковини. Опубліковані різними мовами досліди Олега Кандиби в ділянці мальованої та шнурованої кераміки неолітичної доби — як напр. монографія про мистецтво і знаряддя неолітичного села Шипенець на Буковині — створили йому авторитет фахівця з міжнародним іменем.

1686309726-623

Олег Ольжич (1907—1944)

Фото: Центральний державний аудіовізуальний та електронний архів

В часах, коли ми мали тільки доривочні контакти з американським науковим світом, Олег Кандиба з 1932 р. по 1935 р. працював як науковий експерт в европейському відділі Пібади музеюМузей Пібоді в Ессексі – американський художній музей у штаті Массачусетс і музею мистецтва Гарвардського університету. В рр. 1932—3 брав участь в розкопках, що їх провадив в Старчеві, Югославія. На думку старшого віком колеги по фаху Олега Кандиби проф. Левка ЧикаленкаЛевко Чикаленко (1888−1985) –археолог, член НТШ та УВАН — Олег Кандиба з певністю очолив би американську археологічну школу на середню і східню Европу, коли би присвятився археології та увійшов би в американське наукове життя.

Та — як не дивно це стверджувати — двері Українського Вільного Університету в Празі перед др. Олегом Кандибою зачинено, коли він пробує, як асистент проф. В. ЩербаківськогоВадим Щербаківський (1876−1957) – археолог, етнолог, член НТШ, 1937 р на цьому університеті габілітуватись. Старання молодого вченого ударемнено, через те, що Олег Кандиба себе уже тоді виявив безкомпромісовим українським націоналістом. 

1686308654-897

Олег Ольжич з дружиною Катериною у Празі

Фото: Центральний державний аудіовізуальний та електронний архів

Олег Кандиба промовив високою і владною мовою як поет. Дебютувавши вкінці 20-их рр., зразу ж став поруч найяскравіших постатей модерної української поезії. Його прибране імя "Ольжич" набрало для нового, зокрема молодого читача магічного звучання і ніби стало другим власним іменем Олега Кандиби. Три збірки поезій О. Ольжича — "Рінь"1935 р, "Вежі"1940 р. та посмертна "Підзамча"1946 р. — той триптих на якому поет карбує образ народження нового, націоналістичного українського покоління та його революційного і державницького. За допомогою своїх поезій він виковує те гасло, яке висловлює волю нашої сучасности: "Держава не твориться в будуччині, Держава будується нині". Ще на початку 30-их рр. літературний критик М. МухинМихайло Мухин (1894−1974) літературознавець, член ОУН висловлюється про О. Ольжича, як поета високо взірцевого для усієї ґенерації. 

Отримавши від Міжуніверситетського Інституту в Римі стипендію, Олег Кандиба проводить шкільний рік 1936-7 в Італії, в Римі та Неаполю. Велику увагу присвячує інформації італійського світу про Україну. В Римі допомагає славісту Л. СальвініЛуїджі Сальвіні (1911−1959) – італійський мовознавець, перекладач творів українських письменників уложити велику антологію сучасної української прози "Чотири шаблі", що згодом вийшла в перекладі на італійську мову. За побуту в Римі ближче знайомиться з полк. Є. Коновальцем.

2

Олег Ольжич з друзями в Італії, 1937 рік

Фото: Центральний державний аудіовізуальний та електронний архів

Після трагічної смерти Полковника Олег Кандиба дістав доручення виготувати проект надгробку Поляглого в Роттердамі. З мистців запрошено взяти участь у цій праці О. ЛятуринськуОксана Лятуринська (1902−1970) − малярка, скульпторка та Р. ЛісовськогоРоберт Лісовський (1893−1982) – художник-графік, послідовник М. Бойчука. За виготовленим проєктом нагробник поставлено. Сам Олег Кандиба написав короткий життєпис Полковника, мабуть найвиразніший з досі написаних.

2-го серпня 1943 р. в далекому, ніби захованому від війни селі Яблінка Вижня біля Турки на Бойківщині в церкві св. Духа Олег Кандиба взяв шлюб з Катериною Білецькою, донькою проф. Леоніда Білецького з Праги. Знаходився в розквіті сил. Не зважаючи на всі удари, які зазнала Організація та небезпеку, яка безнастанно нависала над ними в цей "найчорніший блюзнірський час", як написав був в своїй Різдвяній відозві 1943 р. — "не покинула нас певність нашого остаточного тріюмфу". Навіть арешти 26 січня 1944 р. у всеевропейському маштабі провідних кадрів Організації його морально не зломили. Зумів уберегти себе від цього арешту та під час трусу 26-го січня в мешканні його батьків в Празі Ґестапо з нього забрало численні наукові та літературні архівні матеріяли Олега Кандиби.

Мусить дотримуватись строгої конспірації та наражає себе повсякчасно. Кільце ворога затискується, аж поки одного дня в кінці травня 1944 р. не схоплює його Ґестапо в конспіративному мешканні у Львові.

125182160737

Олег Ольжич та члени української громади у Празі, 1931 рік

Фото: Центральний державний аудіовізуальний та електронний архів

В перших днях червня перевезло Ґестапо Олега Кандибу через Берлін до концентраційного табору в Саксенгавзен, де тоді в’язнено ряд визначних українських націоналістів.

Тримали Олега Кандибу прикутого ланцюгом у камері смертників. Водили на нічні допити й підчас них нещадно катували аж поки цю духом свобідну, відповідальну моральному законові людину не замучили з 9-го на 10-те червня на смерть. З усіх українських в’язнів в Саксенгавзені німці тоді тільки єдиного Олега Ольжича замордували.

Тіло героя "з димом в небо пішло" (О. Стефанович)Стефанович Олекса (1899−1970) – поет, літературний критик спалене в крематорію табора. Спочиває воно в тій, ще не насипаній могилі незнаного українського вояка, якому Олег Кандиба присвятив мабуть найбільш екстатичну зі своїх поезійпоема "Незнаному вояку".

Півтора місяця згодом, 22 липня помер в Празі Олександр Кандиба-Олесь, не знаючи про смерть свого сина. 31-го липня народився в Празі син Олега Кандиби — ОлегКандиба Олег (1944−2012) – фізик, громадський діяч.

Олег Кандиба-Ольжич зложив свідоцтво своїм ділом і своєю смертю, що Україна для нього не тільки більша за мистецтво та науку за багацтво і славу, але й за його власне життя. Його чинна і жива віра не зупинилась перед найбільшою жертвою, а така віра — як був він сам висловився — перемагає!

Взято з Лащенко О. Життя Олега Кандиби (О. Ольжича). За героїчну духовність. Матеріяли Конференції "Зарева" присвяченої др. Олегові Кандибі — О. Ольжичу на Оселі ім. О. Ольжича в Лігайтоні, Пенсилвенія, 3-го липня 1977 р. Нью Йорк, 1977. С. 19-25.

Схожі матеріали

Hopchytsia_rozstrily 5.jpg

Пам'яті двадцяти. Історія одного розстрілу

a9dee7e9-248f-4c5e-ad7f-8a3102f86ebd

Про "40 тисяч польських жертв на Галичині"

бандера сео

"Насамперед Нація, а потім уже Бог". Християнський націоналізм Степана Бандери

Барановський. Мотика. Буній

Троє підсудних Самбірського процесу. Історія одного фото

Пагутяк

Варязький інцидент. Галина Пагутяк

викрадені діти сео

"Фабрика дітей Гіммлера". Як нацисти викрадали неповнолітніх з окупованих територій

600.jpg

Шість міфів про Шухевича, які не дають вам спокою

obkladunka Sydun 800x500.jpg

Як зростав російський імперіалізм | Данило Судин

600-.jpg

Постріли в обороні мільйонів