Михайль Семенко про руїни Золотих воріт 1919 року

20:42, 28 лютого 2024

золоті ворота

У квітні 1918 року, після чотирирічної перерви Михайль Семенко знову зʼявився в Києві. А якщо ти поет модерного часу, і якщо "улиця бодлерить", ти ще й завжди фланер. Отож не дивина, що Семенковими текстами можна ілюструвати атмосферу тогочасного міста та київську топографію. Серед київських адрес поета — вулиці Гоголівська, Шовковична, Підвальна, Чеховський провулок.

23 травня 1914 року саме в Києві він написав одні зі своїх найвідоміших рядків: "Що мені за діло до Києва та родичів / коли про Семенка мусять марсіяни знать?".

А 28 травня 1919 року на сторінках газети "Боротьба" вийшла його стаття "Золоті ворота". І перед нами — знову неочікуваний образ. Невластива для уїдливого критика старосвітчини турбота про історичне минуле.  

Авторський правопис в основному збережено. Публікацію розшукала Олеся Омельчук, кандидат філологічних наук, старша наукова співробітниця Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України.

500.jpg

Михайль Семенко

поет, редактор, основоположник і теоретик українського футуризму

Золоті ворота…

Яка прекрасна легенда звʼязана з цими тепер безкінечно сумними руїнами! Яка дивна казка окутує їх, ці сірі цеглини колишньої велетенської будівлі! Золоті ворота…

А чи багато киян знає про них істинну народну казку? Ні. Юрби проходять мимо цього "ветхого денми"«Ветхий денми» ‒ іконічне зображення Христа в образі древнього старця.  пам’ятника і навіть не дивляться на нього.

А скільки міг би він розповісти нечуваних подій досі подій. За тисячоліття скільки їх пройшло про його очі.

Золоті ворота… колись то золоті, а тепер… сумно поглядають вони на своє окруження і, може, часами плачуть, згадуючи свою золоту добу.

Золоті ворота не повинні сумувати, їх треба оточити прекрасною феєрією дитячих ігрищ.

Золоті ворота

Руїни Золотих воріт. Київ, 1918 рік

Фото: Національний музей історії України

Дитинство — золота доба людини, хай же ці золоті ворота стануть дітям Києва навіки приємною згадкою про цю добу. Золоті ворота повинні ввести наших дітей в життя бадьорими, здоровими. А це можливо лише тоді, коли навкруги Золотих воріт буде художньо з смаком розбито плац для дитячих ігрищ, а сам сквер засіється й засадиться квітами  й буйною травою, коли доріжки будуть всипані  чистим піском з Дніпра.

Тоді тут, біля Золотих воріт, закладеться золотий дитячий затишок. Тут вони в ласкаючій око обстановці зможуть проводити більшу частину літнього дня. 

І справді, куди діватись на літо дітям Києва? Парки й бульвари являються єдиними притулками для них. Але що то за притулки!

Скрізь пилюка від розтертого в норах піску, подекуди всихають дерева, знищені загородки, поламані  лави, скрізь, де не слід, пробігають перехресні стежки, мов на вигоні, клумби витоптані і нарешті ні одної квітки з саду. 

Треба, кому це належить, звернути увагу на наші бульвари, привести їх в порядок, щоб вони не мали вигляду якихсь занедбаних, кинутих напризволяще майданів.

140b73e7d3f41fa50288e8b23615d0b6

Руїни Золотих воріт. Київ, 1890-ті роки

Фото: Клуб корінного киянина
2

Руїни Золотих воріт. Київ, початок ХХ століття

Фото: inkyiv.com.ua

Надавши нашим бульварам лагідний вигляд і стежачи  завжди за їх чистотою, ми тим самим і дітей наших призвичаємо до порядку і научимо розуміти, а значить кохати красу.

Дітвора наша виснажена і змучена за зиму в душних та вогких камʼяницях, прагне свіжого повітря і потребує  вільних рухів (гімнастики на ньому).

Добре дітям заможного класу, вони на літо покинуть столицю і подадуться десь на дачі і там спочиватимуть на дозвіллі. Але гори тим, котрих обставини примушують залишатись у Києві. Їх чекає непривітна картина міста.

Вулиці забруджені, бульвари ще гірше, а сквер коло Золотих воріт особливо. Він весь запльований, закиданий цигарками; басейн водограю уявляє великанську попільницю або попросту смітник.

Горка, на якій стоять руїни Золотих воріт, обсовується, обвалюється чобітьми досужихледар, нероба хлопчаків, тоді як вона могла б стати прекрасною клумбою для квітів, а басейн водограю міг би змінити свою ганебну роль попільниці на виблискуючий на сонці золотими рибками акваріум.

На все це не треба великих коштів, а лише потрібна любов до дітей і до рідної історії.

Золоті ворота і наші діти заслуговують, аби занедбаний, обідраний сквер перетворити в приваблюючий пахучий зільник.

Діти — наша надія, наше майбутнє. Ми мусимо вжити всі заходи, аби з їх життя зробити справжнє свято, обвіяне такою ж чарівною казкою, яка витає над руїнами Золотих воріт. 

Взято з Юх.Мих. <Семенко М.> Золоті ворота // Боротьба. 1919. № 83. С.1. Газета виходила в м.Київ під егідою ЦК Української Партії Соціалістів-Революціонерів (комуністів). Редактор – Василь Елланський.  

Схожі матеріали

сео Теліга

Серце з любови та криці

мозаїка сео

Київський Дмитро Солунський. Українська мозаїка з Третьяковської галереї

холодний яр сео

Останній бій холодноярців

щорс сео

Пам’ятник Миколі Щорсу у Києві. Історія скандального монумента

хрещатик сео

Міста війни: яких збитків зазнала Україна під час Другої світової

Halyna_Pahytiak.jpg

Київ об’єднав Україну

600.jpg

Вільні для Бога, гидкі для наці

Пуща_Сео.jpg

ЗаПущений спокій

6.jpg

Сергій Єкельчик: “При нацистській окупації кияни використовували ті ж самі стратегії виживання, що й при радянській”