Шлафрок — домашній одяг української еліти XVIII століття

004_модная гравюра
Домашнє чоловіче плаття (халат). Гравюра, 1830 року, Париж Фото: надала авторка

23:27 сьогодні, 24 вересня 2025

Go to next

У ранньомодерну добу в Європі вбрання еліти відрізнявся від одягу нижчих верств населення не тільки дорогими тканинами та модними кроями, а й асортиментом. Зокрема, у побуті селян одягу для дому тоді не існувало. Натомість українська еліта, наслідуючи європейців, у XVIII столітті носила шлафрок, який одягали і чоловіки, і жінки, і діти. Це був довгополий широкий одяг, крій якого дещо нагадує кімоно. 

11415523_923806337690718_450329053197492323_o

Оксана Косміна

кандидатка історичних наук, дослідниця етнології та матеріальної культури

Термін "шлафрок" запозичений із німецького "schlafrock", що буквально означає "халат для спання"schlaff - сон, rock – одяг. Укорочений його варіант мав назву "напівшлафрок". Такий домашній одяг почали використовувати у Західній Європі наприкінці XVIІ століття, а у Гетьманщині — не пізніше 1720-х років. Так, у 1728 році підскарбій Яків Маркович "купив атласу блакитного китайського 8 аршиндавня одиниця довжини, приблизно 71,12 см на напівшлафрок, по 30 алтинСтаровинна російська монета, вартість якої дорівнювала трьом копійкам за аршин". 

Зазвичай шлафроки мали застібку на ґудзики з накидними петлями (шлафроки без застібки носили, підперезавши поясом-шарфом). Комір у такому виробі зазвичай був нешироким стоячим або шалеподібним.

001_Портрет Прокофія Акинфійовича Демидова

Портрет Прокофія Демидова. Художник Дмитро Левицький, 1773 р.

Фото: Третьяковська галерея
003_модная гравюра 31

Домашнє чоловіче плаття (халат). Гравюра 1839 року, Париж

Фото: надала авторка
2222

Портрет Прокофія Демидова. Художник Дмитро Левицький, 1773 рік

Фото: Третьяковська галерея

Для пошиття шлафроків використовували шовкові, напівшовкові або бавовняні тканини. З джерел відомо також і про необхідну кількість тканини для пошиття шлафроку. Етнограф і фольклорист Яків Маркович у 1731 році у своєму щоденнику писав: "сестра Толстая прислала мені на шлафрок штофу блакитного 14 ліктів давня міра довжини, яка дорівнює відстані від ліктьового суглоба до кінця витягнутого середнього пальця руки", що відповідає приблизно восьми метрам. На укорочений варіант шлафрока відповідно йшло менше тканини: "купив атласу блакитного китайського 8 аршин на напівшлафрок, по 30 алтин за аршин", що відповідає близько 5,6 метрів. Звісно враховували й ширину тканини. 

Шлафроки були літніми та зимовими. У зимових варіантах шалевий комір робили з хутра. Інколи такі домашні халати повністю підбивали хутром, або утепляли ватою. Обидва варіанти шили на підкладці з тафти, байбарекаверхнє давнє чоловіче і жіноче осінньо-зимове вбрання чи камкистаровинна шовкова тканина.

005_ЭРТ-8336

Зимовий шлафрок із вибійчаної тканини по міткалю на простібаній ватяній підкладці з подібної тканини. Аугсбург або Нижній Рейн, кінець XVII – початок XVII ст.

Фото: Ермітаж, ЭРТ-8336
333

Зимовий шлафрок з вибійчаної тканини по міткалю на простібаній ватяній підкладці з подібної тканини. Аугсбург або Нижній Рейн, кінець XVII – початок XVIIІ ст.

Фото: Ермітаж, ЭРТ-8337

Жіночі шлафроки оздоблювали мереживом. Про це відомо з опису майна, відбитого у "злодіїв і розбійників" на Дніпрі у 1748 році: "шлафар тафи зелений, споротий, обкладений сіткою банталеровою". Жінкам дозволялося навіть виходити на вулицю у своїх шлафроках, але лише у першій половині дня. Шлафроки носили й діти.

023_insta-Dressing-gown-1850 - 1860

Домашні жіночі сукні. 1850–1860-ті роки

Фото: надала авторка

Зразки домашнього одягу кінця XVII — XVIII століття зберігаються у петербурзькому Ермітажі. З описів цих предметів можна дізнатися інформацію про тканини, які використовували для їх пошиття, зокрема  вибійчану тканину (вибійка по міткалю), камку, парчухудожньо-декоративна тканина з шовковою основою. Також в описах малюнків тканин, згадується шовк і парча з візерунком "бізар".  

020_ЭРТ-8550

Літній шлафрок із шовкової тканини з візерунком "бізар" на підкладці з зеленої тафти. 1719–1724 рр.

(Фото: Ермітаж, ЭРТ-8550)
018_ЭРТ-8366-2

Зимовий шлафрок із парчі з візерунком "бізар" на простібаній на ваті підкладці з світло-голубої камки. 1705–1710 рр.

(Фото: Ермітаж, ЭРТ-8366)
016_ЭРТ-8346

Зимовий шлафрок з шовкової тканини з візерунком "бізар" на простібаній на ваті підкладці з голубого байбереку. 1705–1710 рр.

(Фото: Ермітаж, ЭРТ-8346)
015_ЭРТ-8345

Теплий шлафрок із зеленого візерунчастого атласу на простібаній на ваті підкладці з жовтого байбереку. 1710—1720 рр.

(Фото: Ермітаж, ЭРТ-8345)
012_ЭРТ-8343

Літній шлафрок з голубої камки з візерунком у вигляді виноградних гілок і з фігурками звірів, на підкладці з голубої тафти. Кінець XVII ст. – 1710-ті роки.

(Фото: Ермітаж, ЭРТ-8343)
010_ЭРТ-8341

Зимовий шлафрок із шовкової тканини з візерунком "бізар" на простібаній на ваті підкладці з рожево-жовтої тафти. 1705–1724 рр.

(Фото: Ермітаж, ЭРТ-8341)
008_ЭРТ-8339

Зимовий шлафрок із шовкової тканини з візерунком "бізар" на простібаній ватяній підкладці з темно-червоної камки. 1705–1711 рр.

(Фото: Ермітаж, ЭРТ-8339)

Мода на шлафроки тривала до початку XX століття. В англомовній літературі такий одяг отримав назву "чайний халат". Один із прикладів — "чайний халат" із рожевого шовку від дизайнерів Рассела та Алена у стилі кімоно, який був популярним у перші десятиліття XX століття. Халатоподібні манто в азійському стилі були в колекціях одягу відомих кутюр’є початку ХХ століття Чарльза Ворта і Поля Пуаре. 

026_Ворт

Вечірнє манто. Початок 1910-х років. Модельєр Чарльз Фредерік Ворт

Фото: надала авторка
027_Пуаро

Жіноче манто. Початок XX ст. Модельєр Поль Пуаре

Фото: надала авторка
00

Чайна сукня (халат) з рожевого атласу в стилі кімоно з мереживом. Дизайнери Рассел і Алан. 1908–1914 рр.

Фото: надала авторка

Дочитали до кінця? Підтримайте редакцію "Локальної історії" на Patreon!

Схожі матеріали

сео поділля

Одяг мешканців Східного Поділля початку XX століття

006_Євбаз-2

Чим торгували та як одягалися продавці київських базарів 100 років тому

016_28843181_Фотоотпечаток- Внутренний вид хаты_4813-48-1_1

Ікони та вишиті рушники. Як жили українські переселенці Зеленого Клину

001_Любешів волинська обл 1912

Попередниця вишиванки: сорочка, оздоблена тканим декором

стрій

Хустка по-дівочому

лапті

Постоли, лапті, ходаки: Яке взуття носили наші предки

006_30843555_Фотоотпечаток- Одноэтажный дом_1

Одяг та побут кримських татар 1920-х років

сео піч

На Далекий Схід із українською піччю

Полтавщина_СЕО

Полтавщина у 1909 році. Підбірка світлин українського фотографа Анатолія Павловича