Напередодні Різдва я захотіла передивитися улюблений фільм Le père Noël est une ordure. Англійською він зветься Santa Claus is a Bastard (в Україні відомий як "Діда Мороза не треба"). Погуглила… ой! Слово bastard зникло з назви і тепер вона звучить так: Santa Claus is a Stinker. І річ не в тім, чому покидька, мерзотника перекладачі назвали словом stinker "смердючка" (це зрозуміло з сюжету). Чим їм не сподобалося bastard, яке означало "падлюка", "відморозок", що вирішили його вилучити? Може, нетолерантністю до позашлюбних дітей? Адже бастард, якщо вірити словникам, – дитина, яка народилася поза законним шлюбом...
Олександра Малаш
молодша наукова співробітниця Інституту мовознавства ім. Потебні
Слово "бастард" походить від латинського bastardus – "позашлюбний син", а те, своєю чергою, – від bastum, що в перекладі означає "в’ючне сідло". (Можна ще припустити, що й bastum – "в’ючне сідло" – пов’язане з тюркським bastirmak – "притискати", бо ж коли готували першу бастурму – солоне в’ялене м’ясо – сідло використовували як прес). Можливо, незаконнонароджені діти асоціювалися зі служницями, які вагітніли від погоничів, а може, їх вважали "вантажем" і зайвим клопотом. В українській мові шляхом різноманітних звукових перетворень "бастард" змінилося на "байстрюк". Зв’язок із сідлом, пресом і тиском був утрачений, лишився відтінок значення "зачатий не так, як годиться".
Але бастардом можна назвати не лише людину. Це слово використовують і для організмів, що з’явилися внаслідок міжвидового або міжродового схрещування. Скажімо, відомий експеримент із виведенням лігра (дитинчати лева й тигриці / тигра й левиці) – це і є приклад бастарда в зоології.
І бурштин, схожий забарвленням на твердий віск, також має назву "бастард". У "Малій гірничій енциклопедії" пояснюють, що такий незвичайний колір бурштину зумовлений тим, що під час застигання до нього потрапила вода.
Один із мечів XIV століття (так званий "півтораручний") теж названий бастардом. Він мав, порівняно з одноручним, подовжене руків’я та істотно збільшене навершя, проте був достатньо легким, на противагу дворучному. Його можна було використовувати і як одноручний меч (у комбінації зі щитом), і як дворучний (вражати супротивника, тримаючи зброю обіруч).
Що ж спільного в усіх цих значень слова "бастард" – і байстрюк, і мерзотник, і гібрид, і затемнений бурштин, і півтораручний меч? Спільним є протиставлення понять "чистий" та "нечистий". Незаконно народжену дитину представники знатного роду могли не визнати законним спадкоємцем чи обмежити в правах, бо вона походить не від освяченого Церквою шлюбу, а від блуду, тобто нечистих стосунків. Те саме поняття нечистоти обігрується і тоді, коли вживаємо bastard, маючи на увазі "покидьок" – людина з брудними вчинками. Гібрид-бастард – це дитинча, що народилося внаслідок змішування, не має чистих генів. Бурштин із краплями води всередині, що робили його тьмавим, також вважали нечистим, із домішками. А меч-бастард – це теж суміш двох відомих доти різновидів. Не був "чистим" одноручним ані суто дворучним.
То чи можемо ми вважати, що stinker "смердючка" та bastard "мерзотник" – одне й те саме? Не зовсім. Але словники підтверджують: обидва слова можуть позначати огидну особу, якої всі цураються. Особу, яку всі ненавидять, бо вона брудна, потворна, не така, якою має бути. І це цілком відповідає значенням "бруд", "сволота", "відморозок" французького слова ordure.