19 листопада 1997 року о 19:46 за Всесвітнім часом із космодрому на мисі Канаверал у штаті Флорида розпочався зворотній відлік для американського космічного корабля "Колумбія". На його борту — шість членів екіпажу, серед яких українець Леонід Каденюк. Він став першим і поки єдиним космонавтом незалежної України. 25 років тому вперше у космос вирушили тризуб і синьо-жовтий прапор та пролунав державний гімн.
Дарія Денис
журналістка
За першим польотом людини у космос 12 квітня 1961-го спостерігав 10-річний Леонід Каденюк. Відтоді він марив космосом і зробив усе, аби його мрія стала реальністю.
Після школи вступив у Чернігівське військове авіаційне училище, де здобув диплом льотчика-інженера. Року 1976 Каденюка відібрали із дев’яти тисяч кандидатів до загону космонавтів, яких тренували для польотів на багаторазовому космічному кораблі "Буран". На ньому українець так і не полетів, але як згадував згодом, та підготовка дала потужну базу.
Після розпаду Радянського Союзу Росія згорнула масштабні космічні програми. Леонід Каденюк прийняв рішення повернутися в Україну. У червні 1995-го його відібрали до групи космонавтів Національного космічного агентства України. Програма співробітництва зі США стала шансом на здійснення мрії Каденюка.
Разом із сім’єю він переїхав до Сполучених Штатів. Там, у Космічному центрі імені Ліндона Джонсонса, який є штаб-квартирою астронавтів NASA, українець понад рік готувався до польоту у космос.
У травні 1997-го Каденюка зарахували основним кандидатом від України на політ у складі екіпажу американського космічного корабля "Колумбія", а Ярослав Пустовий став його дублером.
Шаттл "Колумбія" стартував 19 листопада 1997 року і успішно завершив політ 5 грудня.
"Я чекав цієї миті 36 років, із 10-річного віку. Полетів у 46 років. Я сидів спокійно, мене це навіть вразило. Думав, 20 років чекав, поки готувався, то тепер 20 секунд дочекаюся", — згадував Леонід Каденюк.
Згадував, що найскладніше у космосі було спати. Каденюк робив це на стіні, для цього доводилось фіксувати спальний мішок шістьма спеціальними кріпленнями.
"Найперше і найпотужніше враження — втрата точки опори після того, як відв'язуєшся від крісла і опиняєшся у стані невагомості, — розповідав Леонід Каденюк про свої відчуття у космосі. — У земних умовах діє гравітація. Там ця втрата точки опори означала знайти себе у просторі, і це було вкрай непросто".
Для сигналу пробудження під час польоту на "Колумбії" Каденюк обрав Гімн України, який прозвучав у космосі двічі: "Я був першим, хто полетів у космос із українським прапором і виконав завдання українського уряду. 1997 року вперше український гімн пролунав у відкритому космосі". Також український космонавт взяв із собою портрет Тараса Шевченка і "Кобзар".
На дев’яту добу польоту, 27 листопада, відбувся перший відеозв'язок з Україною. Вперше з космосу громадянин України вів діалог саме зі своєю державою.
Під час омріяного польоту Каденюк на власні очі побачив як людство знищує планету. Згодом ініціював звернення до ООН про Екологічну конституцію Землі. "Я побачив надзвичайно тоненький прошарок атмосфери, який окутує Землю на фоні чорного космосу. Мене аж жах якийсь пройняв: невже в такому тоненькому прошарку існує життя. Там розумієш, наскільки неправильно живе суспільство. Маю на увазі створення ядерної, хімічної зброї — все це засмічує нашу біосферу".
Політ тривав 15 діб 16 годин 34 хвилини та одну секунду, за які "Колумбія" здійснила 252 оберти навколо Землі. За цей час український космонавт провів у космосі кілька експериментів із вивчення впливу невагомості на рослини та організм людини. Згодом він описав власні експерименти у книжці "Місія — космос". Корабель, на якому літав Каденюк, у 2003 році згорів у верхніх шарах атмосфери під час зниження з орбіти.