Чоловік і жінка стоять на платформі з колесами, що мчить рейками, прокладеними через рівнину. Одягу на них немає, довге руде волосся жінки прикриває найнепристойнішу частину чоловічого тіла. Він притулився і обійняв її за плече. Вона відштовхується рукою, ніби вагаючись. Попереду біжить так само оголений хлопчик, який кидає перед собою стрілу. Неподалік двоє селян обробляють поле — схоже, що сцена на колії їх взагалі не цікавить. На протилежному боці колії — фабрика, дві труби якої випускають клуби диму. На обрії видно водойму, по якій пливе пароплав.
Денис Мандзюк
журналіст, випусковий редактор журналу "Локальна історія"
У наші дні таке видовище назвали б відвертою еротикою чи навіть порнографією. Півтора століття тому обивателі не переймалися подібними упередженнями. Тож картина із провокативним сюжетом цілком могла опинитися навіть на стіні навчального закладу.
А було все так: 11—15 вересня 1880 року Львів відвідав австрійський імператор Франц Йосиф І. Востаннє цісар гостював на наших теренах ще в 1850-х. Міські очільники прагнули продемонструвати високому гостеві разючі зміни, яких зазнало місто за ці десятиліття. Програма була насиченою і супроводжувалася щедрим роздаванням подарунків.
На третій день візиту цісаря відвезли до Вищої політехнічної школи, величний корпус якої збудували три роки тому. Показали бібліотеку, залу механіки та хімічну лабораторію. Пізніше стало відомо, що гість подарував навчальному закладові свій портрет у повний зріст, який почепили на почесному місці в актовій залі. А також замовив у майстерні найпопулярнішого тоді польського художника Яна Матейка, котрий проживав у Кракові, 11 живописних картин.
Робота затягнулася — полотна потрапили до Політехніки тільки-но 1891 року. Матейко сам створив ескізи, малювали ж його вихованці — учні Краківської художньої школи. Серію назвали "Тріумф прогресу". На картинах зображені популярні тоді алегорії: тут і Геній, і Мамона, і різні види мистецтва, втілені в людській подобі. Деякі сюжети демонструють найпередовіші винаходи останніх років.
Еротична візія на колії — ні що інше, як алегорія залізниці, мережа якої саме стрімко розросталася теренами Галичини. Чоловік символізує вогонь, жінка — воду. Хлопчик — це плід їхнього кохання, пар (у значенні пара), здатний урухомлювати багатотонні локомотиви та вагони, сприяючи розбудові сільського господарства і промисловості. Картини Матейка та його помічників дотепер прикрашають актову залу Політехнічної школи — сьогодні це університет "Львівська політехніка". Тільки портрета найяснішого цісаря тут давно вже немає — на його місці тепер тризуб із нетривкого матеріалу.