Крик мовчазного свідка. Історія картини "Рік 1933" Віктора Цимбала

01-1933-rik-
Віктор Цимбал "Рік 1933" З фондів Музею Голодомору

12:28, 3 лютого 2025

Go to next

"Рік 1933" Віктора Цимбала вважають найвідомішою картиною на тему Голодомору та одним із найвищих мистецьких досягнень митця. Художник експресивно відтворив горе матері і створив символ трагедії українського народу. Митець почав працювати над полотном, щойно довідавшись про голод. Вперше твір експонували 1953-го у Буенос-Айресі. Нещодавно роботу внесли до реєстру національного культурного надбання України. 

Andriy_Ivanets

Андрій Іванець

провідний науковий співробітник Національного музею Голодомору-геноциду

Художник, який говорив про невимовне

Віктор Цимбал народився у селі Ступичне Київської губерніїнині Черкащина в родині вчителів. Юнаком став до лав Армії УНР. Після поразки визвольних змагань опинився в таборах для інтернованих у Польщі, а згодом вирушив до Чехословаччини, де отримав художню освіту у чеських і українському закладах освіти. Молодий митець з України виграв конкурс на створення графічного портрету чеського будителя та історика Франтішека Палацького, у якому брали участь десятки маститих професійних художників.

11-Fotohrafiia.-Portret-Viktora-Tsymbala-periodu-navchannia-v-khudozhnij-akademii-v-Prazi.

Віктор Цимбал (1902–1968)

Фото: Музей Голодомору

Після завершення навчання 1928 року Цимбал вирушив до Аргентини, де не лише став активістом і меценатом української громади, а й швидко здобув визнання серед аргентинських та світових компаній. Митець був одним із провідних рекламних і промислових графіків Південної Америки, його роботи замовляли відомі аргентинські фірми, великі міжнародні корпорації, такі як Shell, Coca-Cola, Ford, Kodak, General Motors, та державні структури. Проте де б не жив Віктор Цимбал — у Центральній Європі чи за океаном — він прагнув прислужитися українській справі, а у творчості часто звертався до теми рідної землі.

Віктора Цимбала можна віднести до когорти "людей правди" — сміливців, які всупереч політиці СРСР часто з ризиком для себе доносили світу реальну картину Голодомору в Україні у 1932–1933 роках. Він написав кілька статей для аргентинської преси про жахливий голод в УСРР, збирав кошти для втікачів від голодної смерті. Одна з його статей у 1933 році проілюстрована малюнком із зображенням голодуючих людей, на передньому плані йде гнівно волаюча мати з померлою дитиною на руках. 

3

Газета "Українське слово" (Буенос-Айрес, 01.10.1933 рік) із статтею Віктора Цимбала "Трагедія на Дністрі"

Фото: Музей Голодомору

"Страшний рік і проклятих чотири літери"

Віктор Цимбал почав працювати над картиною "Рік 1933" у 1933–1934 роках. Ці дати вказала у спогадах його дружина Тетяна Михайлівська-Цимбал. Завершив роботу 1936-го, що підтверджує авторська позначка "36" на полотні. Проте перше експонування картини відбулося, ймовірно, 1953 року в Буенос-Айресі у товаристві "Просвіта". Того ж року під час Жалібних сходин, які художник організував у столиці Аргентини до двадцятих роковин Голодомору, використав великий графічний варіант "Року 1933" (близько 5 метрів), виконаний вугіллям на папері. Останній нерідко плутають із оригінальним живописним твором, навіть у спогадах дружини згадка про картину проілюстрована графічним твором. 

На цьому заході у промові Віктор Цимбал так оцінив 1933-й: "Цей страшний рік і ті проклятих чотири літери лишаться назавжди в нашій історії як глибока рана, як струп, що спричинили нашому народові московські окупанти на чолі з їхніми червоними шаманами во ім’я перемоги їхнього соціялізму". Та сміливо охарактеризував дії комуністичного режиму з центром у Москві: "Вони забрали у нас усе: віру, незалежність, волю, радість, родину, спокій, добробут, традиції, мораль, чистоту, щастя… І в заміну за те на вістрях своїх багнетів принесли нам: Неволю, гніт, руїну, упокору, злидні, зраду, знущання, муки і горе цілих генерацій…. і разом з тим постійне нервове напруження і безконечний страх".

7

Жалібні сходини у Товаристві "Просвіта" в Буенос-Айресі, 1953 рік

Фото: Музей Голодомору

З художньої точки зору, картина "Рік 1933" вражає своєю експресією. Використання темних кольорів, контраст між рухом вгору поміж хмар і зірок та важкою статичністю тіла матері, порожні зіниці, відкритий у безмовному крику рот — це створює відчуття трагедії, яка не має слів. Вона виходить за межі часу, перетворюючись на візуальне нагадування про людське горе, яке неможливо ігнорувати.

Картину представили широкій аудиторії у жовтні 1956-го на виставці в галереї Розе Маріє у Буенос-Айресі. Наступного місяця її експонували у приміщенні Об'єднання журналістів провінції Буенос-Айрес у Ла-Платі.  Професор Євген Онацький у рецензії на виставку писав: "Душі матері з сином, що померли з голоду, підносяться в небесні простори... дух матері з невимовною силою на повний рот шле в небо свою страшну скаргу, свій акт обвинувачення на тих, що відняли життя не тільки їй, а й її синові. В усьому тілі, випростаному в леті вгору, а особливо в худих кістлявих ногах, не кажучи вже про лице, сказано більше, ніж може сказати навіть текст в еспанській мові, тут же повішений".

Ймовірно, саме у 1956-му картина "Рік 1933" викликала бурхливу реакцію: на виставці виникла суперечка, яка переросла у сутичку між комуністами та журналістами. Мистецтвознавець Святослав Гординський, який написав першу книгу про Віктора Цимбала, наголошував, що "твір не має, об’єктивно, політичного змісту, а радше моральний, проте він кричав так голосно, що став гостро актуальним, а з тим і політичним".

Картина, що кричить мовчанням

6

Варіант картини Віктора Цимбала "Рік 1933" (вугілля, папір)

З фондів Музею Голодомору

Поруч із роботою Віктора Цимбала "Рік 1933" до перших і знакових мистецьких творів на тему Голодомору належать роботи Казимира Малевича, картина Петра Андрусіва "Голгофа України", розписи собору у Жовкві Юліяна Буцманюка та інших художників. У 1930-х роках вони створили групу першотворів у живописі про геноцид українського народу, яка формує візуальний канон пам’яті про тяжкий злочин комуністичного СРСР і трагедію України. "Рік 1933" відіграв особливу роль у руйнуванні стіни мовчання навколо Голодомору, оскільки твори Малевича тривалий час були або невідомі загалу, або не правильно інтерпретовані, масштабне полотно Андрусіва було втрачено під час війни у 1944 році, а фреска Буцманюка замальована у радянські часи. 

Робота Віктора Цимбала символічно відображає трагізм ситуації, коли українцям західних земель та діаспори вдалося донести до частини міжнародного співтовариства інформацію про геноцид співвітчизників в УСРР та на Кубані, але допомога так і не надійшла. Вони навіть домоглися у 1933-му обговорення Радою Ліги Націй питання допомоги вмираючим від голоду українцям. Істеблішмент низки провідних країн знав про жахи Голодомору від своїх дипломатів. Та світ закрив очі на цей злочин комуністичної Москви, ба більше, деякі впливові демократичні та антидемократичні держави під час Голодомору, або одразу після нього, встановили чи поглибили відносини з СРСР. 

У 1960 році подружжя Цимбалів переїхало з Аргентини у США. У 1962-му, до тридцятих роковин трагедії, Віктор Цимбал передав картину Українській Вільній Академії Наук у США. Майже 60 років вона перебувала у фондах УВАН і неодноразово експонувалася. Та все ж, час позначився на картині та й родичі митця хотіли, щоб вона потрапила на його батьківщину. Тож 2020 року картину передали Національному музею Голодомору-геноциду в Києві. Влітку того ж року знакову роботу Віктора Цимбала українці змогли побачити на виставці. 2023-го картину відреставрували, а 17 грудня 2024-го цей твір внесли до Державного реєстру національного культурного надбання. 

Схожі матеріали

600.jpg

Олександр Фільц: "Усвідомлення своєї смертності – найсильніший мотор для людства"

сео Бокань

Голодомор на заборонених фото Миколи Боканя

Голодомор 960

"Мруть з голоду а трапляються вже й випадки людоїдства". Стаття з діаспорної газети про Голодомор

торгсин сео

Коштовності в обмін на їжу

міфи-про-голодомор11

Голодомор крізь призму імперіалізму | Людмила Гриневич

800x500-Kylchuckuj.jpg

Чому відбувся Голодомор | Станіслав Кульчицький

600.jpg

Як зберегти родинні історії? 11 порад від Музею Голодомору

600.jpg

"Після Джадта берешся за голову: трясця, чому я не прочитав цього швидше?", – Ігор Балинський

INd1582038314T87.jpeg

"Росія поглядає на Україну як на щось втрачене". Виступ Джеймса Мейса