Загадка 800-літньої ротонди з Ужгорода

_1030089.jpg

10:19, 9 грудня 2021

Go to next

Року 1879 у невеличкому селі Горяни, що біля Ужгорода, у церкві Святої Анни тривали ремонтні роботи. Аж раптом під тиньком майстри виявили кольорові фрески. Терміново викликані будапештські дослідники шокували заявою: горянські фрески створені у XIV–XV століттях. Сама ж церква має понад 800 років! Але на цьому відкриття не закінчилися...

115742113_2680588812186658_5001412404199322646_n.jpg

Михайло Маркович

філолог, дослідник історії Закарпаття

Як іноземні дослідники істину шукали

Науковці докладно вивчали пам’ятку. Точніше, її частини – ротонди, круглої будівлі, де містилося святилище храму. До Горян направили кілька експедицій. У 1912 році Міністерство освіти і культури Угорщини виділило кошти на ремонт храму й реставрацію фресок. Уже тоді фрески датували XIV століттям, а саму Горянську ротонду зарахували до романських пам’яток. Однак ніхто не знав коли, хто і для чого збудував цю пам’ятку.

rotonda_freska.jpg

Тайна вечеря. Фреска у Горянській ротонді

(Фото: Юрій Крилівець, 2011 рік, wikimedia.org)
rotonda_goriany_freska.jpg

Дари волхвів

(Фото: Юрій Крилівець, 2011 рік, wikimedia.org)
freska_rotonda_goriany.JPG

Утеча у Єгипет

(Фото: Юрій Крилівець, 2011 рік, wikimedia.org)
rotonda_goriany_freska_blagovishchennia.JPG

Благовіщення

(Фото: Юрій Крилівець, 2011 рік, wikimedia.org)
freska_rotonda_goriany.JPG

Фреска у Горянській ротонді

(Фото: Юрій Крилівець, 2011 рік, wikimedia.org)
фреска ісус.jpg

Фреска у Горянській ротонді

(Фото: Юрій Крилівець, 2011 рік, wikimedia.org)

У міжвоєнні часи (1919–1939) вивченням ротонди зайнялися чеські дослідники. Тоді край із назвою Підкарпатська Русь входив до Чехословацької республіки. У 1921 році вийшла публікація дослідника Михайла Новаківського, який відзначив візантійський вплив на архітектурний стиль храму. Про це нібито свідчила цегла як будівельний матеріал та відповідні елементи декору.

Року 1922 в газеті Pozor ("Увага") чеський історик Флоріан Заплетал опублікував одну з найцікавіших своїх статей "Горянська ротонда", що згодом вийшла окремою книжкою. Він фактично відкрив цю пам'ятку науковому світові. Згідно з його версією, церкву збудував подільський князь Федір Корятович у ХІV столітті.

Невдовзі були висловлені нові погляди на походження Горянської ротонди. Зокрема український мистецтвознавець Володимир Січинський писав: "Час повстання будови встановити без жодних документальних свідоцтв, розуміється, важко. Але коли прийняти її українсько-візантійське походження, то найбільш правдоподібна була б дата у межах XII–XIII століть".

karnyz rotonda plan.jpg

План та розріз до реставрації, реконструкція ротонди та фрагмент карнизу (Йожеф Гуска, 1900 рік)

Фото: temple-tour.eu
fasad rotonda.jpg

Південний фасад до реставрації (Отто Стегло, 1894 рік)

Фото: temple-tour.eu

Таку ж думку в 1960-х роках розвинув ще один український архітектор-мистецтвознавець Григорій Логвин. Він зауважив, що під фресками XIV століття є давніші, характерні для XIII століття. На його думку, ротонду могли звести майстри з Галичини за часів Данила Галицького.

Однак закарпатський історик Йосип Кобаль спростовує ідею Січинського про "українсько-візантійське" походження ротонди. "Вивчаючи давньоруську архітектуру, зокрема й галицьку, спеціалісти встановили, що ротонди, як тип сакральної архітектури, чужі для Русі й з’явилися там (переважно на Галичині й на Волині) якраз під західним – угорським і польським – впливом, де вони є типовою формою романського архітектурного стилю", – писав у своїх дослідженнях Кобаль.

Шлях веде до Палестини

Сам Йосип Кобаль розвивав версію, що до будівництва Горянської ротонди доклали руку йоаніти. Це духовно-лицарський орден, заснований у Палестині на початку XII століття. Свою назву він отримав від єрусалимського шпиталю Святого Йоана. Йоанітів поселив в Угорщині король Гейза II (1141–1161). З часом вони ввійшли до найближчого оточення угорських королів. Саме завдяки їм близькосхідні й візантійські впливи проникли у Європу загалом і Угорщину зокрема.

Йоаніти, а також тамплієри в усій Європі часто будували круглі за формою сакральні споруди. Саме в Угорщині улюбленим будівельним матеріалом йоанітів була цегла.

Горянська ротонда взимку. Фото Рудольфа Гулки 1921 р. T-H-1-211 Opleštilová, Hana a Babka, Lukáš Zmizelý svět Podkarpatské Rusi ve fotografiích Rudolfa Hůlky (1887-1961) = The lost world of Subcarp.jpg

Горянська ротонда взимку. Фото Рудольфа Гулки, 1921 рік. T-H-1-176. Світлина зі Слов‘янської бібліотеки у Празі

(Фото: Opleštilová, Hana a Babka, Lukáš: Zmizelý svět Podkarpatské Rusi ve fotografiích Rudolfa Hůlky (1887–1961) = The lost world of Subcarpathian Rus' in the photographs of Rudolf Hůlka (1887–1961))
Всередині храму в Горянах. Фото Богуміла Ваврушека з книги Církevní památky na Podkarpatské Rusi 1929 р..jpg

Всередині храму

(Фото Богуміла Ваврушека з книги Církevní památky na Podkarpatské Rusi, 1929 рік)
Горянська ротонда. Фото Богуміла Ваврушека 1921 р. з книги Církevní památky na Podkarpatské Rusi 1929 р..jpg

Горянська ротонда, 1921 рік

(Фото Богуміла Ваврушека з книги Církevní památky na Podkarpatské Rusi, 1929 рік)
Боковий вхід у Горянську ротонду. Фото Флоріана Заплетала 1920 р. Архів Миколи Мушинки.jpg

Боковий вхід у Горянську ротонду

(. Фото Флоріана Заплетала, 1920 рік. Архів Миколи Мушинки)

"Збудовані з цегли ротонди, в тому числі й Горянська, звели за візантійськими та близькосхідними зразками (Єрусалимський Святий Гріб, церква Марії) йоаніти у другій половині XII століття – на початку XIII століття, – пояснює Йосип Кобаль. – Їхня поява тісно пов’язана з хрестовими походами й паломництвом на Святу Землю. Очевидно, первісно вони слугували як "поминальні каплиці" або каплиці для мертвих, і лише пізніше перетворюються на сільські церкви. Цікавим моментом у зв’язку з функціональним призначенням ротонди є також її внутрішня форма – шестикутник. Ротонди з шістьма нішами трапляються надзвичайно рідко".

Сьогодні храм має зовсім інший вигляд, ніж у час побудови. Тепер споруда складається із трьох частин: святилища-ротонди, прямокутного готичного нефа, прибудованого до ротонди в ХІV столітті, та ризниці, приєднаної орієнтовно у ХV столітті. У 1700-х роках на західній частині будівлі звели так звану малу церковну дзвіницю (сиґнатурку) у стилі бароко.

Власне вівтарна, східна частина храму, збудована з цегли, а добудова – із каменю. Товщина стін ротонди сягає 2–2,5 м, вкрита шоломоподібним склепінням, що спирається на барабан, декорований під карнизом романським мотивом. Зовні її шість граней згладжено, і це створює ефект округлої форми. Усередині ротонда має шість несправжніх апсид. У східній та південно-східній апсидах збереглися щілиноподібні вікна. У період раннього Середньовіччя схожі ротонди також траплялися на Балканах, в Угорщині, Німеччині.

Горянська ротонда. Фото Флоріана Заплетала 1921 р. Архів Миколи Мушинки.jpg

Горянська ротонда

Головний вхід у Горянську ротонду. Фото Флоріана Заплетала 1920 р. Архів Миколи Мушинки.jpg

Головний вхід. Фото Флоріана Заплетала, 1921 рік

Архів Миколи Мушинки
Горянська ротонда. Вид зі сходу. Фото Флоріана Заплетала 1921 р. Архів Миколи Мушинки.jpg

Вид зі сходу

Фрески школи Джотто в Карпатах

Але є у Горянській ротонді щось таке, що вражає крізь століття і не перестає притягувати дослідників – унікальні фрески. Збережені до нашого часу, вони захоплюють високою майстерністю виконання. Дослідники вважають, що фрески в Горянах репрезентують епоху раннього Ренесансу і їх у XIV столітті виконали італійські майстри школи Джотто. За тодішньою технологією, на "свіжу" стіну наносили шар фарби, яка буквально всмоктувалася у мокру поверхню. Тепер на стінах храму можна побачити сцени з Нового Завіту: "Благовіщення", "Утеча в Єгипет", "Страсті Христові", "Дари волхвів", "Тайна вечеря".

Як же італійські майстри потрапили на Закарпаття? Відомо, що у XIV столітті угорський король Карл-Роберт із династії Анжу подарував велику Ужгородську домінію італійському родові графів Другетів. Одна з родинних гілок цієї династії навіть мала садибу в Горянах. Володар Ужгорода, граф Дердь Другет був палким шанувальником італійського живопису, тож вирішив прикрасити ротонду високомистецькими фресками. Очевидно, майстри прийшли з Італії разом із графом, який прибув до Ужгорода з Неаполя 1354 року. Також припускають, що роботу виконали мандрівні італійські художники, які працювали в цей час на землях сучасної Словаччини. Про це свідчить стилістична спорідненість у розписах фресок багатьох церков Чехії та Словаччини з ротондою в Горянах.

Фрески Горянської ротонди. Фото Богуміла Ваврушека з книги Církevní památky na Podkarpatské Rusi 1929 р..jpg

Фрески Горянської ротонди

Фото Богуміла Ваврушека з книги Církevní památky na Podkarpatské Rusi 1929 р.
У вівтарній частині Горянської ротонди Фото Thaler Tamás, 2010 р. wikipedia.org.jpg

У вівтарній частині Горянської ротонди

Фото: Thaler Tamás, 2010 рік, wikipedia.org

Доктор мистецтвознавства Михайло Приймич зауважує: "Сьогодні можемо констатувати, що фрески Горянської ротонди є єдиним на території України екземпляром проторенесансного живопису, який зберігає "постджотівський" період. Якщо порівняти ці фрески із фресками цього ж періоду Північної Італії — Тоскани або з базилікою св. Франциска, то побачимо велику подібність. Внутрішні стіни розписали у ХІІІ столітті художники у стилі італійської ранньоренесансної школи Джотто".

До якої ж конфесії впродовж століть належала церква? Спочатку вона була римо-католицькою. ВІд другої половини XVI століття і до 1644 року, ймовірно, реформатською. Адже деякий час Другети були адептами кальвінізму. Але згодом вони знову навернулися до католицизму. У 1949–1959 роках це був православний храм. Року 1959 у дзвіницю під час служби влучила блискавка. Тоді загинуло шестеро людей – жителів Горян. Після цього церкву нібито через аварійний стан закрили для вірян аж на 32 роки.

У 1966 році храм став філією Закарпатського краєзнавчого музею. А 1991 року ротонду передали Мукачівській греко-католицькій єпархії. Зробили капітальний ремонт, замінивши всі дерев’яні конструкції вежі, даху й перекриття над навою. Відтоді тут регулярно відбуваються богослужіння. А сама церква стала частиною ужгородського ландшафту, адже Горяни увійшли до складу міста.

Горянська ротонда сьогодні. Фото автора.jpg

Горянська ротонда, 2021 рік

Фото: Михайло Маркович

Схожі матеріали

сerkva 1200-630.jpg

Про що говорять церкви Закерзоння

600.jpg

Безпредметне мистецтво Пархомівки

600.jpg

Езопівська мова індустріальної епохи

600_.jpg

Ринкові історії. Розповідь 1: Усмішка львівського ренесансу

600.jpg

Торгово-Промислова палата у Львові: архітектура, мистецтво, новація

600арх.jpg

“Золота доба” закарпатської архітектури

Мечеть Узбека, сучасний стан, 2011.jpg

Мечеть, на якій стоїть наш Крим

terebovlya_800-500_2.jpg

Рожеві стіни княжої Теребовлі

lviv.jpg

Genius loci львівських кам’яниць