"Ядерний спалах". Огляд книжки "Хіросіма" Джона Герсі
15:25, 9 грудня 2022
31 серпня 1946-го The New Yorker вийшов друком усього лише з одним текстом. Усі сторінки легендарного журналу займав репортаж Джона Герсі під назвою "Хіросіма". Американський журналіст і письменник розповів історії шістьох японських чоловіків і жінок, які зуміли вижити під час і після американського ядерного удару. Номер журналу розкупили за кілька годин, а менш ніж за два місяці репортаж видали окремою книгою.
Нині текст Герсі називають класикою документального репортажу і взірцем американської журналістики. Через п’ятдесят років автор дописав п’ятий розділ, у якому показав як склалася доля його героїв і героїнь. Загальний тираж книжки "Хіросіма" — понад 3 мільйони екземплярів. У 2022 році завдяки видавництву "Човен" її можна прочитати й українською.
Джон Герсі — американський журналіст і письменник, який під час Другої світової війни працював кореспондентом журналу Newsweekly. Він один із перших західних журналістів, хто побачив руїни Хіросіми після того, як американці скинули на місто ядерну бомбу. Отримавши замовлення від редактора The New Yorker написати кілька статей про те як вплинув на людей ядерний вибух, Герсі опитав багатьох свідків, та зрештою обрав історії шести людей. У журналі вирішили опублікувати усе одним великим матеріалом. І не прогадали.
"Багато людей блювало. Величезна кількість школярок, тих, яких забрали з уроків розчищати протипожежні смуги і працювати назовні, поповзли до лікарні. У місті, де було двісті сорок п’ять тисяч жителів, майже сто тисяч людей було вбито або приречено на смерть одним ударом; ще сто тисяч поранено".
Герої і героїні "Хіросіми": працівниця відділу кадрів олов’яного заводу, вдова, пастор методистської церкви, католицький священик і два лікарі. Перше, що побачили всі ці люди після того, як ядерна бомба пролетіла відстань від американського бомбардувальника до землі — яскравий спалах. Їм пощастило вчасно відвернутися від вікна, щоб осколки їх не вбили; стрибнути у безпечний сховок чи згодом вибратися із завалів свого дому.
"Розповідаючи про вцілілих після бомбардування Хіросіми та Наґасакі, японці зазвичай уникали терміна «ті, які вижили», адже зосередження на «бути живому» ніби знецінювало мертвих, яких японці дуже шанували. Тому людей, до яких належала Накамура-сан, називали нейтральним терміном — "хібакуся", дослівно "особи, на яких вплинув вибух бомби".
Свідчення очевидців із книжки — моторошні та жахливі. Герсі пише про те, як радіація роз’їдала обличчя; як люди випаровувалися, залишаючи після себе тільки тіні, відбиті на стіні; як мучилися у передсмертній агонії. Притім як усе це сталося і звідки прийшло, японці не розуміли перші кілька тижнів. До часу, коли почали повідомляти про радіацію, хіросімці обговорювали безліч найдивовижніших версій катастрофи.
Стаття "Хіросіма" в The New Yorker миттєво стала бестселером. У газетних кіосках її розкупили ще того ж дня. Згодом до редакції журналу надходило багато запитів на передрук. У післявоєнній Британії був брак газетного паперу, тож текст Герсі зачитували на радіо.
"Вона помітила одну річ, яка викликала особливий страх. Передусім на руїнах міста, у ровах, уздовж берегів річок, заплутана в черепиці й на олов'яних покрівлях, випинаючись на обвуглених стовбурах дерев, лежала ковдра свіжої, яскравої, пишної, живої зелені; зелень росла навіть з-під фундаментів зруйнованих будинків. Бур'яни вже сховали попіл, а серед міських залишків розцвіли польові квіти. Бомба не тільки не пошкодила підземних частин рослин, вона стимулювала їхнє зростання".
"Хіросіма" українською — це добрий переклад, красиве оформлення і дуже важлива тема. "Човен" видав книжку в час, коли росіяни на очах усього світу вчиняють геноцид українців і загрожують ядерним ударом. Видання ще раз засвідчує нелюдське обличчя тих, хто вдається до таких погроз. А тому — Росія мусять програти. Читайте "Хіросіму" і донатьте на ЗСУ.
Книжку "Хіросіма" Джона Герсі варто купити тут.
Схожі матеріали
"Козацький Марс". Уривок з книжки Олексія Сокирка про державу та військо Козацького Гетьманату
Детальніше
"Необачно трактувати Донбас як регіон, який є ворожим до цінностей Революції Гідності”, – Гіроакі Куромія
Детальніше
