"Коли світ завмирає". Огляд книжки "І сталася тьма" Девіда Маккіна
14:39, 7 листопада 2022
Чому світ підтримує Україну у війні проти Росії не так дружно, як хотіли б українці? Чому постачання зброї для ЗСУ від західних партнерів відбувається повільніше, аніж могло б? Чому НАТО не посилає своїх солдатів для допомоги українським?
Американський дипломат Девід Маккін спробував знайти відповіді на ці запитання. У книжці "І сталася тьма" він описує десятиліття перед Другою світовою війною на прикладі історій американських послів у Франції, Англії, Італії та Німеччині.
На основі приватних листів, дипломатичних документів і репортажів з тогочасної преси він передав тривожність 1930-х років, коли Гітлер прийшов до влади і світ постав перед початком кривавого конфлікту. Цю захопливу книжку у чудовому перекладі Юлії Лазаренко майже одразу після виходу у США видало й видавництво "Лабораторія".
На початку 1930-х США важко виходили з економічної кризи, маючи чималі проблеми з безробіттям і бідністю. Політика ізоляціонізму, яка переважала у тодішній політичній верхівці, диктувала потребу зосередитися насамперед над внутрішніми проблемами. Ба більше, що європейські держави тоді ще не розрахувалися з американцями за допомогу під час Першої світової війни.
"Герст, запеклий ворог Теодора Рузвельта… на початку 1932-го проплатив загальнонаціональне радіозвернення, в якому застерігав, що "учні Вудро Вільсона… обрали хибний шлях наслідування його політики й втручання у справи Європи". Герст стверджував: "Ми маємо бути певні, що новообраний президент найперше сповідуватиме принцип "Америка передусім".
Один із наскрізних мотивів книжки — спроби і зважування американського президента пояснити своїм виборцям — нащо, трясця, їхній країні вступати у якийсь далекий конфлікт європейських держав? Так Франклін Рузвельт змушений був маневрувати між ізоляціонізмом американської громадськості та інтернаціоналізмом, прихильником якого був сам. Балансуючи між тим, щоб залишитися у президентському кріслі, і не втратити пильності з нацистською загрозою у Європі.
"Ніхто не зобов’язаний вітатися саме так, але майже всі це роблять, і я впевнений, що якби я був німцем і цінував своє здоров’я, я робив би це невеличке зусилля й піднімав би руку. Привітання "Heil Hitler" звучить так часто, що це майже комічно… Німцям не можна забувати про нього ні на хвилину".
Крім того Рузвельту доводилося давати раду зі своєрідним внутрішнім фронтом, де опонентами були прихильники Гітлера, американські нацисти. Так, Гітлер і Муссоліні мали чимало прибічників у США. Американські фашисти та антисеміти вступали в організації на кшталт "Срібних сорочок". За зразком "чорних сорочок" в Італії і "коричневих сорочок" у Німеччині.
"Насправді антисемітські настрої були доволі поширеним явищем серед американської громадськості , ба більше – вони вразили навіть Держдепартамент. У середині жовтня німецький дипломат, який жив у Лондоні, переповів Міністерству закордонних справ Німеччини свою розмову з послом Кеннеді. Той начебто стверджував, що антисемітські настрої — панівні в США…"
Та й після Першої світової війни без обов’язкової військової служби боєздатність збройних сил США, за винятком флоту, серйозно деградувала. І уряд, і недержавний сектор економіки відмовилися від виробництва зброї. Америка залишилася майже без військової промисловости. Армія США була 18-ою у світі за чисельністю.
"У своєму щоденнику Лонг непокоївся: "Якщо ми не будемо дуже обережними, то опинимося серед захисників безнадійної справи… Франція на межі краху. Через кілька тижнів на Англію також може чекати крах і Гітлер лютуватиме по всій Європі".
Девід Маккін вправний оповідач. "І сталася пітьма" читається надзвичайно легко. Це справді "напружена, інтригуюча й збіса цікава розповідь", — як про неї пишуть у США. Особливо зараз книжка зацікавить українську аудиторію. Адже у ній чимало промовистих паралелей із теперішніми подіями в Україні.
Книгу "І сталася тьма" Девіда Маккіна можна купити тут.
Схожі матеріали
